Гібридна війна Росії — це “лише початок”, попередила прем'єрка Данії

НАТО має посилити свою реакцію на російську гібридну війну, яка є “лише початком” і має на меті розділити Європу, заявила прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен у коментарі Financial Times. 

На думку Фредеріксен, Альянсу потрібно “більш глибоко” обговорити те, як реагувати на ворожі дії Москви, від порушень повітряного простору до диверсій.

“Ми маємо бути дуже відвертими стосовно [того факту], що це, ймовірно, лише початок. Всі європейці повинні розуміти, що стоїть на кону і що відбувається. Коли з'являються дрони або кібератаки, мета полягає в тому, щоб розділити нас”, — сказала вона. 

У Данії призупинялася робота аеропортів через дрони невідомого походження, також невідомі БПЛА були зафіксовані над декількома військовими об'єктами минулого тижня, що стало сигналом тривоги для Європи.

Інциденти в Данії відбулися після того, як Росія цього місяця неодноразово порушувала повітряний простір країн НАТО літаками та БПЛА. У відповідь на ці провокації країни Альянсу двічі провели екстрені переговори та засудили “безвідповідальні дії” Москви, а також розпочали військову патрульну місію у Східній Європі.

Західні спецслужби також вказали на причетність Москви до спроб диверсій протягом останнього року, включаючи підпали, пошкодження підводних кабелів та кібератаки в таких країнах, як Німеччина, Польща, країни Балтії та Велика Британія.

Копенгаген не встановив, хто стоїть за інцидентами з дронами, але Фредеріксен заявила, що “головним ворогом” Європи є Росія. Вона попередила: самого лише збільшення європейських витрат на обладнання для протидії дронам та кіберзахисту буде недостатньо.

“Ідея гібридної війни полягає в тому, щоб загрожувати нам, розділяти нас, дестабілізувати нас. Одного дня використовувати дрони, наступного дня – кібератаки, третього дня – диверсії. Тому це не закінчиться лише [посиленням] можливостей”, — сказала вона.

Цього тижня прем'єр Данії приймає лідерів з усієї Європи на двох самітах, присвячених зміцненню безпеки континенту та посиленню підтримки України. 

Хоча перший день буде неформальною зустріччю лідерів ЄС, генеральний секретар НАТО Марк Рютте у четвер, 2 жовтня, візьме участь у ширшій дискусії з європейськими лідерами, також до зустрічі долучаться Україна та Велика Британія.

Лідери ЄС обговорять пропозиції щодо прискорення національних і спільних інвестицій у протиповітряну оборону, включаючи “стіну дронів” у країнах, що межують з Росією та Україною, у відповідь на нещодавні інциденти. Данія заявила, що терміново придбає нові засоби протидії дронам після того, як не змогла виявити або знешкодити повітряні об'єкти. США та кілька європейських країн, включаючи Німеччину, Францію, Швецію, Норвегію та Фінляндію, запропонували Копенгагену засоби протидії БПЛА. 

Чиновники, які працюють над спільним фінансуванням “стіни дронів” знають про невдоволення Західної та Південної Європи тим, що основна частина таких витрат принесе користь здебільшого східним і північним країнам, і намагаються знайти способи, щоб усі союзники отримали вигоду.

Данія перебуває під тиском не тільки з боку Росії, але й з боку свого головного союзника, США. Американський президент Дональд Трамп неодноразово заявляв, що хоче відібрати у Данії контроль над арктичним островом Гренландія, не виключаючи для цього застосування сили.

Фредеріксен заявила, що “дуже пишається тим, як Гренландія змогла впоратися з цією складною ситуацією”. Вона додала, що Данія хоче поглибити співпрацю з усіма арктичними державами, крім Росії, в питаннях безпеки навколо Гренландії.

Про те, що може стояти за несподіваним рішенням Москви підняти ставки у глобальному протистоянні із Заходом, про приховані цілі Москви та справжні ризики для України і Європи розповідав Петро Герасименко в статті “Російські “шахеди” над Польщею: які цілі переслідує Кремль”.