Податкові ризики: аналітичний інструмент, PR чи спосіб уникнути відповідальності?

Триває 15-й з 24 місяців, відведених Кабміном на реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у Державній податковій службі (далі — СУПР, Система, Експеримент). При цьому постанову КМУ від 25.07.24 №854 прийнято ще й на виконання Національної стратегії доходів України до 2030 року (НСДУ).

Зауважимо, що ця спроба ДПС запровадити системний та автоматизований підхід до роботи із податковими ризиками не є першою, триває з 2020 року та є безальтернативним етапом у діяльності податкового органу.

Метою управління податковим комплаєнсом є управління ризиками за чотирма ключовими зобов’язаннями платників податків щодо реєстрації (взяття на облік), вчасного звітування, подання правильних показників звітності та своєчасної сплати податкових зобов’язань.

НСДУ очікує, що запровадження Системи дасть змогу:

• допомогти платникам податків уникнути найпоширеніших помилок;
• максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;
• вирішувати проблеми спільно контролюючими органами та платниками податків;
• підвищити рівень прозорості та системності в роботі ДПС;
• мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового законодавства;
• запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків і сплати податкових зобов’язань;
• забезпечити належне надходження доходів і зборів, мінімізувати недонадходження зобов’язань відповідно до ідентифікованих ризиків тощо.

Повна непрозорість

Слід сказати, що ДПС уже прийняла низку наказів, що стосуються Системи, але їх не оприлюднено. Фактично нічого невідомо і про зміст щорічного оперативного плану ДПС на 2025 рік щодо покращення дотримання податкового законодавства, секторальних, галузевих та інших планів заходів, передбачених Експериментом. Тож СУПР залишається для платників податків чорною скринькою та лякалкою.

Розуміємо, що не всі аспекти функціонування Системи можна оприлюднювати, але цілковита непрозорість запровадження, функціонування та експлуатації Системи є неприпустимою. Вона не дає змоги навіть опосередковано оцінити положення нормативно-правових актів, що регулюють Систему, в тому числі на предмет їхньої відповідності існуючим положенням Податкового кодексу України.

Існує ймовірність, що окремі положення цих нормативно-правових актів безпідставно розширюють існуючі положення податкового законодавства. Крім того, непрозорість запровадження Системи свідчить, що ДПС на практиці й далі зосереджена на фіскально-каральних методах, а також викликає сумніви щодо ефективності її запровадження. Також непрозорість може вказувати на спроби фіскалів уникати в майбутньому прямої відповідальності за відбір Системою платників податків для перевірок.

Однак жодне із очікувань НСДУ, наведених вище, наразі не виправдалося.

Беззмістовні епізодичні повідомлення ДПС про запровадження Системи протягом 2024 року не є прикладом ефективної комунікації та не надають платникам податків розуміння того, в який саме спосіб їм слід привести свою діяльність відповідно до повного дотримання вимог податкового законодавства з погляду податківців. Поки комунікація ДПС щодо запровадження Системи виглядає як примітивна PR-акція.

Система не є ізольованою

Система не є ізольованою інформаційно-аналітичною системою. В подальшому вона має використовувати дедалі більші за обсягами та різноманітністю відомості інших міністерств і відомств, а також іноземних компетентних органів.

Приклад: у березні цього року ДПС, Держфінмоніторинг і БЕБ повідомили про активізацію боротьби з фінансовими злочинами, ухиленням від сплати податків, відмиванням грошей і фінансуванням тероризму та підписали тристоронній Меморандум про співробітництво. Співпраця відбуватиметься у питаннях обміну інформацією; створення робочих груп для підготовки та проведення спільних заходів; обміну досвідом і надання роз’яснень, що стосуються сфер діяльності.

У травні ці ж відомства повідомили вже про створення спільного Координаційного центру протидії податковим махінаціям із перспективою залучення Держмитслужби.

Про (не)ефективність Системи

Після закінчення половини строку, відведеного на Експеримент, платники податків так і не зрозуміли, що саме їх очікує на практиці від запровадження Системи.

Відсутність належної комунікації з боку ДПС і інформації про реальні досягнення опосередковано свідчить, що наразі результати запровадження Системи, найшвидше, є незначними.

Використаємо опосередковане оцінювання такої ефективності.

За інформацією, оприлюдненою 11 липня 2025 року в.о. голови ДПС Лесею Карнаух, протягом першого півріччя 2025-го за результатами співпраці ДПС із правоохоронцями щодо протидії ухиленню від сплати податків та відмиванню коштів державі відшкодовано понад 156 млн грн збитків і зареєстровано 29 кримінальних проваджень.

Водночас голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев неодноразово повідомляв, що тіньовий сектор української економіки становить 800–900 млрд грн на рік, 30–50% економіки перебуває в «тіні». Він наголошував, що щорічні втрати тільки у галузях виробництва та обороту підакцизної продукції, побутової техніки, грального бізнесу сягають десятків мільярдів гривень, і навіть наводив схеми.

Співставлення показників відшкодованих збитків і зареєстрованих кримінальних проваджень із наведеним загальним обсягом тіньового сектора вітчизняної економіки, хоч і опосередковано, але однозначно ставить під великий сумнів ефективність, зокрема, аналітичної роботи і податківців, і правоохоронних органів, у тому числі щодо реального виявлення, запобігання та усунення податкових ризиків, які відомі роками. Рік проведення Експерименту жодним чином не вказує на те, що запровадження Системи хоч якось вплинуло на цю негативну тенденцію.

Тривіальний висновок, але для мінімізації та/або запобігання давно відомих схем уникнення сплати податків, усунення основних гравців за цими схемами  передусім потрібна політична воля влади в цілому та керівництва ДПС, зокрема. Система теж потрібна, але без першого вона й надалі залишиться інструментом імітації діяльності та примітивного PR, який переважно розрахований на зовнішніх донорів.

Також зверну увагу, що, стверджуючи про потребу цифровізації всіх процесів податкового адміністрування та контролю, в тому числі активного використання аналітичних ІТ-рішень, та усунення впливу людського фактора з допомогою максимальної автоматизації всіх процесів, керівництво ДПС водночас запроваджує мережу консультаційних центрів із питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі та відповідності платника критеріям ризиковості (до функціонування якої долучено сотні податківців) і мережу офісів податкових консультантів (до функціонування якої планується долучити півтори тисячі податківців). Де тут ризикоорієнтованість, цифровізація опрацювання податкових ризиків та усунення людського фактора?