Осмислення досвіду війни: Український ПЕН оголосив 20 переможців стипендійної програми

Як передає Укрінформ, про це повідомляє культурна і правозахисна громадська організація Український ПЕН.

Організатори ініціативи — Норвезький Гельсінський комітет, Норвезька асоціація авторів і перекладачів нонфікшн-літератури, Норвезька спілка письменників та Український ПЕН. Проєкт реалізується за підтримки The Nansen Support Programme for Ukraine.

«Це продовження програми стипендій, яка стартувала минулого року у співпраці Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та Українського ПЕН. У 2024 році підтримку отримали 10 проєктів», - ідеться у повідомленні.

На відміну від 2024 року, цьогоріч програма охопила не лише авторів, які працюють у жанрі нонфікшн, а й письменників, що працюють з художніми текстами. Зокрема проєкт спрямований на підтримку українських авторів, які працюють у таких напрямах: нонфікшн (репортаж, біографії, есеїстика, інтерв’ю тощо), художня література (роман, оповідання, поезія, драматургія тощо), дитяча і підліткова література (художні та нонфікшн-тексти).

Стипендіатами стали:

• Володимир Аренєв (фентезі "Залізний вовк" — це переосмислені сюжети українських народних казок, що показують різні аспекти життя в країні у воєнний час);
• Павло Белянський "Паштет" (роман про оборону Києва в перші дні російсько-української війни);
• Ольга Бірзул (графічний роман, побудований на реальному листуванні між авторкою та її чоловіком-військовим у застосунку Signal — "І коли ти скажеш: "Пішли на рейв", — я вже ніколи не відмовлюсь");
• Ольга Богомаз (екологічний нонфішн з робочою назвою "Заповідники на лінії вогню");
• Анна Грувер (художній роман "Зустріти Іду" про відчайдушне бажання жити на межі між смертельною небезпекою та коханням, про виклики та проблеми української сучасної молоді, самотність і бажання близькості);
• Євгенія Губкіна (книга "Північна Салтівка: Місце злочину" про архітектуру і буденність найбільшого спального району України);
• Лариса Денисенко (історії жінок, потерпілих від сексуального насильства під час повномасштабної війни);
• Павло Дерев’янко (збірка оповідань, написаних після 24.02.22, що через фантастичну метафору осмислюють різні аспекти війни та її впливу на людську природу — досвід цивільного, який став військовим та учасником бойових дій);
• Артур Дронь (книга віршів "Лікарня святого Пантелеймона", поезії 2023-25 років, переплетені з історіями поранених військових, які проходили реабілітацію в центрі Unbroken);
• Катерина Єгорушкіна (пригодницька повість з елементами художньої репортажистики й фантастики для дітей 10-15 років "Різдвяна пригода на невидимій колії");
• Юлія Ілюха (роман "Синій дім" про особисту та колективну травму як опір забуттю і жіночий досвід проживання війни);
• Василь Карп'юк (повість про дитинство в часи війни "Незвичайний Великдень у Карпатах");
• Віра Курико (літературні репортажі з робочою назвою "Як смерть, пам’ять і любов змінюють ландшафт");
• Дмитро Лазуткін (збірка віршів "Речник" про досвід війни та переосмислення власної місії під час особистісних трансформацій на тлі сьогодення);
• Євген Лір (нонфікшн "Таврія: Сліди на вітру" ― це ілюстрований путівник-довідник землями української Таврії, у якому розглядається питання ідентичності цього історико-географічного регіону);
• Юрій Матевощук (есеїстика з робочою назвою "Оператор БпЛА" про особистий досвід участі в захисті Україні від російської агресії в складі Сил оборони);
• Ганна Осадко (автобіографічний роман "Танго на кухні: історія жінки, яка навчилася жити після" про шлях крізь втрату, війну й повернення до життя);
• Володимир Рафєєнко (документальні есеї "Спогади про живих. Донецькі історії");
• Аліна Сарнацька (художньо-документальний твір "Погана книжка про війну" ― це розповідь на основі особистого досвіду авторки як бойової медикині ЗСУ про трансформацію цивільної людини в умовах війни, про тілесність, втрату, крихкість і силу);
• Євген Спірін ("Під небом з КАБами" ― це роман про лікарів, медсестер і санітарів, які живуть в підземному польовому шпиталі поблизу лінії фронта).

"У межах ініціативи 2025 року буде надано 20 стипендій у розмірі 5000 євро кожна (у гривневому еквіваленті). Результатом програми для кожної стипендіатки та стипендіата має стати книжка, опублікована в українському видавництві не пізніше, ніж 30 листопада 2026 року", - зазначили в Українському ПЕН-клубі.

Заявки оцінювало журі, до складу якого ввійшли: Тетяна Терен (журналістка, культурна менеджерка, членкиня Виконавчої Ради Українського ПЕН), Богдана Романцова (редакторка, літературознавиця), Ростислав Семків (літературознавець, видавець), Богдан Коломійчук (письменник, військовий), Марія Титаренко (есеїстка, викладачка Українського католицького університету), Іван Андрусяк (поет, дитячий письменник, літературний критик, перекладач), Бернард Мор (член Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури, письменник, редактор Cappelen Damm), Оля Шамшур (менеджерка проєктів Норвезького Гельсінського Комітету), Ірина Шувалова (поетка, перекладачка, дослідниця, постдокторка з українських студій Університету Осло).

Під час аналізу отриманих заявок журі враховувало такі критерії, як унікальність авторського стилю, соціальне та культурне значення запропонованої ідеї, здатність автора провести дослідження й опрацювати матеріали, необхідні для написання книжки.

Як повідомляв Укрінформ, премією імені Василя Стуса за 2025 рік нагороджений американський історик та письменник Тімоті Снайдер.