Росія вже воює проти НАТО: два можливих театри військових дій Путіна, які Захід вперто ігнорує

Хоча перші заяви про появу «невідомих» розвідувальних дронів у своєму небі ще восени 2022 року зробила Німеччина (йшлося про стеження за базами Бундесверу та критичною інфраструктурою, зокрема й у Балтійському морі), загрозливого масштабу це набуло саме після зустрічі Трампа та Путіна на Алясці 15 серпня 2025 року. Менш ніж через місяць після того, як в Анкориджі президент США приймав очільника Кремля з оплесками та червоною доріжкою, Польщу атакували біля 19 російських дронів. 

Зараз «невідомі» дрони, які залітають до Польщі, Румунії, країн Балтії, Данії, Німеччини, Норвегії і навіть Франції (були помічені над військовою базою Мурмелон-ле-Гран) - вже звична історія для Європи. Принаймні, так говорять посадовці європейських країн-членів НАТО. Наприклад, очільниця МЗС Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що «підстав для серйозного занепокоєння немає», та й взагалі «в цьому немає нічого нового». Проте, за зачиненими дверима тривають дискусії на підвищених тонах, які іноді виливаються в публічну площину. 

Один із показових прикладів - порушення повітряного простору Естонії на 12 хвилин трьома російськими винищувачами МіГ-31. Естонія не має власних бойових літаків, тому може покладатися лише на допомогу союзників, які відкрито кажуть, «що це вже було», зокрема й під час Холодної війни, тому «не треба провокувати» Росію. Від 19 вересня, коли винищувачі РФ порушили повітряний простір Естонії, у НАТО точилися запеклі дискусії: треба чи не треба збивати російські літаки? Так, ми почули заяву генсека Альянсу Марка Рютте щодо його згоди з Дональдом Трампом, що порушників треба збивати, якщо це необхідно. 

Проте, чи справді НАТО діятиме так само рішуче, як Туреччина у 2015 році, збивши російський Су-24? Чи стане європейським країнам-членам Альянсу на це сміливості в умовах відсутності гарантій підтримки з боку Трампа? Та які сценарії поширення війни Росії проти України ми можемо побачити, якщо НАТО не перестане бути Альянсом «переляканих»? Читайте в матеріалі ТСН.ua. 

Війна до 2030 року: а, насправді, вже зараз

Виступаючи на Гельсінському безпековому форумі, командувач Сил оборони Фінляндії Янне Яккола, коментуючи порушення російськими винищувачами повітряного простору Естонії, сказав, що «треба реагувати, а не провокувати». Посол України у Фінляндії Михайло Видойник, який був присутній у залі, відреагував доволі критично: 

«Коли я чую, як ви кажете, що треба реагувати таким чином, щоб не провокувати, вибачте, це дитячий садок. Мабуть, треба змінити назву панельної дискусії на: «Що станеться, коли, навіть не якщо, Україна програє. Бо з таким підходом ми програємо цю війну». 

Рівень цієї публічної дискусії дуже чітко відображає те, що відбувається під час обговорень на європейському рівні за зачиненими дверима. Українцям авжеж хочеться бачити не дискусії про чергові «занепокоєння» і «непровокування», а чітке рішення - збивати російські літаки. Проте, за інформацією видання Bild, попри вже постійне порушення натовського повітряного простору, в Альянсі досі немає єдиної думки, чи не був «заліт» трьох російських винищувачів до Естонії помилкою. 

Вже не кажучи, що, протестувавши «захищеність» повітряного простору НАТО, Путін чітко знає, що європейським країнам-членам Альянсу просто немає чим збивати російські ударні дрони, крім як ракетами за мільйони доларів. 

«Скажу вам чесно на прикладі одного польського кейсу. В Польщу летіло 92 дрони. Ми все збили. 19 долетіло до них. Так, ми їх збили над територією України. Можна сказати, що вони летіли до нас, але ми бачимо напрямок і, як-то кажуть, «хореографію» цього польоту. Тому ми вважаємо, що летіло 92», - розповів у суботу, 27 вересня, Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами.

Тож, до яких сценаріїв поширення війни на європейські країни-члени НАТО готується Москва? Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс повторив заяви західних розвідок, які лунають від кінця 2023 року, що Росія буде готова до масштабної конфронтації з НАТО до 2030 року. Щоправда, на початку вересня генсек Альянсу Марк Рютте, посилаючись на дані тих же розвідок, заявляв, що Росія може атакувати НАТО і до 2027 року. Проте, як бачимо, це сталося набагато раніше. 

Ще в квітні цього року військовий історик і професор німецького Постдамського університету Зенке Найтцель в інтервʼю DW припускав, що літо-2025 може стати останнім мирним для Європи. І він не помилився. ТСН.ua зустрівся з професором Найтцелем у Постдамському університеті одразу після атаки російських дронів по Польщі. Більш імовірною він вважає (повну версію інтервʼю читайте за посиланням) обмежену війну в країнах Балтії чи Польщі, де росіяни можуть захопити якусь територію, окопатися, й чекати на контратаку НАТО. 

Це може бути сценарій атаки на естонське місто Нарва на самісінькому кордоні з Росією, чи спроба захоплення Сувальського коридору - вузької 65-км смуги землі, що відділяє Калінінград від Білорусі, та Балтійські країни від Польщі. З військової точки зору Сувальський коридор, який ще називають «ахіллесовою пʼятою НАТО», має вирішальне значення для забезпечення допомоги країнам Балтії у разі атаки на них з боку Росії та Білорусі, які можуть його заблокувати і перерізати постачання західної зброї та перекидання військ Альянсу. 

«Саме про це говорять розвідувальні служби та ситуація на полі бою. Саме тому я сказав, що це, можливо, останнє мирне літо. Бо, прокиньтеся, хлопці. Але головне питання — що робити, якщо вони все ж захоплять територію, окопаються й скажуть: «Якщо ви збираєтеся на нас напасти, ми маємо тактичну ядерну зброю (буквально днями Лукашенко заявив, що російська «вундерваффе» «Орєшнік» вже на шляху до Білорусі - Ред.)», - сказав в інтервʼю ТСН.ua професор Зенке Найтцель. 

Дрони з «тіньового» флоту: Росія ще має достатньо ресурсів

Західні експерти попереджали, що у 2026 році в Росії можуть початися реальні економічні проблеми. Дійсно, гроші Фонду нацдобробуту вичерпуються, а російський уряд оголосив про чергове підвищення податків, зокрема ПДВ від 20% до 22%. На тлі падіння світових цін на нафту та українських ударів по російській нафтопереробці, багато аналітиків роблять обережні висновки, що все це збільшить фіскальний тиск. 

«Останні дані, в тому числі й розвідувальні, свідчать, що за допомоги Китаю та деяких інших її друзів, Росія може вести війну в нинішньому темпі (можливо меншої інтенсивності) ще 2-3 роки. Дійсно, є питання щодо виплат контрактникам - наскільки російський уряд зможе їх підтримувати, і чи за рік-два буде така ж велика кількість бажаючих. Можливо, тоді Путіну доведеться піти на непопулярний крок - оголосити другу хвилю мобілізації (першу він оголошував у вересні 2022 року - Ред.)», - сказав ТСН.ua німецький експерт із провідного аналітичного центру, який радить уряду ФРН. 

Враховуючи ці оцінки, а також появу все нових «невідомих», як їх називають європейські посадовці, дронів у повітряному просторі НАТО, європейські країни-члени Альянсу мали б підтримати ідею єврокомісара з оборони Андрюса Кубіліуса щодо створення так званої антидронової стіни на східному фланзі Альянсу, використовуючи досвід України. Проте, виступаючи на Варшавському безпековому форумі, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус висловився проти, натякнувши, що це не нагальний пріоритет. 

«Нам потрібно більше можливостей та потужностей. Це, звичайно, означає захист від дронів. Але не за допомогою стіни з дронів. Нам потрібно бути швидшими в розробці. Все, що ми будуємо чи закуповуємо зараз, буде не потрібно за кілька років через появу нових технологій», - додав міністр оборони ФРН. 

Проте експерти вже давно попереджають, що йдеться не лише про ворожі дрони в натовському небі, які Росія може запускати зі своєї чи, наприклад, із території Білорусі. На початку вересня у Кільському каналі (Кіль - це німецьке місто на Балтійському морі - Ред.) затримали судно за підозрою у запуску з нього дронів для шпигунства за важливою морською інфраструктурою ФРН. І, виступаючи на Варшавському безпековому форумі, Андрюс Кубіліус підтвердив, що така небезпека існує. 

«Є й інші питання, які нам треба намагатися вирішити. Наприклад, «тіньовий» (російський - Ред.) флот, який йде через Балтійське море, створюючи багато проблем і небезпек. Зараз існує, можливо це ще неточна інформація, можливість для Росії використовувати ці кораблі тіньового флоту для таємного запуску дронів з контейнерів», - сказав єврокомісар з оборони. 

Балтійське море: ще один театр військових дій

Поки очільник російського МЗС Сергій Лавров каже, що «руками України, ЄС і НАТО оголосили війну Росії і вже беруть в ній участь», а спікерці його міністерства Марії Захаровій ввижаються плани України розвʼязати війну між Росією і НАТО за допомогою «відремонтованих російських дронів», експерти вже давно попереджають, що саме Балтійське море може стати другим театром можливого протистояння Альянсу з Росією. 

Дійсно, зараз, запускаючи різні «невідомі» безпілотники, й відкрито порушуючи натовське небо прольотом своїх винищувачів, Росія переслідує як мінімум дві середньострокові цілі. 

По-перше, залякати європейські суспільства, щоб вони припинили, чи хоча б зменшили збройну підтримку України, і більше зберегли для себе, бо, мовляв, їм самим треба чимось захищатися від Росії.

По-друге, не виключено, якщо перший пункт не спрацює, то, маючи достатньо розвідувальних даних, Росія почне бити по європейським ланцюжкам постачань зброї Україні. Наприклад, по залізниці чи аеропортам. Адже відповідні хакерські атаки ми вже бачимо. 

Щодо Балтійського моря, через яке Росія експортує понад 60% своєї сирої нафти (разом із Чорним морем — це 80%), ТСН.ua вже неодноразово писав, що воно давно вже стало театром гібридної війни Росії проти НАТО. Варто лише нагадати про інцидент із російським кораблем, який обстріляв гелікоптер Бундесверу сигнальними ракетами в грудні 2024 року; постійні пошкодження підводних кабелів, за якими стоїть Москва; та відверте конвоювання Росією свого «тіньового» танкерного флоту. 

Раніше ТСН.ua повідомляв, як у середині червня Росія задіяла один із бойових кораблів свого ВМФ — ракетний корвет «Бойкий» з ракетами «Уран» — для супроводу танкерів свого «тіньового» флоту. У травні ВМС Естонії намагалися зупинити один із танкерів «тіньового» флоту Росії Jaguar, який ішов через міжнародні води Фінської затоки до порту Приморськ без прапора. Москва відправила до нього Су-35, який порушив повітряний простір НАТО приблизно на одну хвилину. 

Минулого тижня, під час чергової появи «невідомих» безпілотників над Данією, які літали в районі розташування військових об’єктів країни, де базуються данські F-16 (Данія надає Україні ці винищувачі - Ред.) президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар дописав у Facebook, що данці (як, і, власне, інші європейські країни-члени НАТО, які мають вихід до Балтійського моря - Ред.) можуть відповісти Росії асиметрично. 

«Припинити доступ до датських проток порожніх (російських - Ред.) танкерів з «чорних списків» ЄС та США, що прямують до російських портів Балтики під завантаження нафтою», - дописав Михайло Гончар. 

У липні була інформація, що Швеція, Данія та Німеччина перевірятимуть російські танкери, що проходять транзитом через їхні територіальні води, й вимагатимуть відповідну страхову документацію. Проте, чи відбувається це на практиці, невідомо. 

Водночас, європейські експерти попереджають: крім постійного порушення повітряного простору НАТО, відкритого ковоювання танкерів свого «тіньового» флоту та його використання для запуску з цих кораблів розвідувальних чи навіть бойових дронів, Росія може піти ще далі. Наприклад, замінувати води біля датських та шведських островів Борнхольм і Готланд.

За цього сценарію, як і за всіх інших, європейські країни-члени НАТО досі покладаються на США, заявляючи, що не треба зайвий раз провокувати Росію. Разом із цим вони визнають, що Америка скорочуватиме свою військову присутність на європейському континенті. Проте, навіть говорячи про це в голос, європейські країни-члени Альянсу досі не мають відповіді на запитання, що робити далі, надто - чи показувати Росії силу за умови відсутності американської підтримки. 

Гороскоп / © Credits Яке свято 1 жовтня 2025 року / © ТСН Наслідки нічної атаки на Харків / © Суспільне Мобілізація після 50 років / © ТСН