Учені відсканували обличчя мумій, щоб подивитися, як вони виглядали за життя

Як вдалося реконструювати зовнішність?

Дослідники з лабораторії Face Lab Ліверпульського університету Джона Мурса у Великій Британії представили результати своєї роботи на Світовому конгресі з вивчення мумій у Перу. Об'єктами дослідження стали чотири мумії з Колумбійських Анд: дитини 6-7 років, жінки віком близько 60 років та двох молодих чоловіків. За даними радіовуглецевого аналізу, ці люди жили в період між 1216 та 1797 роками, пише 24 Канал з посиланням на Live Science.

Їхні обличчя та щелепи були покриті стилізованими посмертними масками, виготовленими зі смоли, глини, воску та кукурудзи. Ця культурна практика була поширена в деяких інших доколумбових спільнотах Південної Америки, але для Колумбії такі знахідки є унікальними. На жаль, оскільки поховання були розграбовані, про цих людей та їхній археологічний контекст відомо дуже мало.

• Процес реконструкції розпочався з комп'ютерної томографії (КТ). Цей метод дозволяє створювати віртуальні 3D-моделі за допомогою рентгенівських знімків, зроблених під різними кутами. Завдяки КТ команда змогла цифровим способом "зняти" шари масок і побачити черепи, що були під ними.
• Наступним етапом стало віртуальне "нарощування" м'яких тканин. За допомогою спеціалізованого програмного забезпечення вчені шар за шаром накладали на цифрові черепи м'язи, жирову тканину та шкіру. Керівниця проєкту Джессіка Лю порівняла цей процес із віртуальною скульптурою, де каркасом слугує череп.

Для реконструкції облич двох чоловіків використали усереднені дані про товщину м'яких тканин обличчя сучасних колумбійських чоловіків. Для дитини та жінки таких даних поки що не існує, тому дослідникам довелося підлаштовувати м'язи індивідуально під кожен череп, додавши дитячому обличчю трохи жирової тканини для об'єму. Форму та розмір носа визначали на основі кісткових тканин черепа.

Процес реконструкції облич / Фото Face Lab/Liverpool John Moores University

Колір шкіри, очей та волосся було обрано типовим для мешканців цього регіону. Щоб уникнути спекуляцій щодо характерів, вираз обличчя зробили нейтральним.

Найскладнішим етапом, за словами Джессіки Лю, було додавання текстури: зморшок, вій, веснянок і пор. Це тривалий процес постійних коригувань, доки не буде знайдено оптимальний варіант.

Фінальний варіант / Фото Face Lab/Liverpool John Moores University

Водночас дослідники у своїй заяві, опублікованій на сайті Liverpool John Moores University, підкреслюють, що створені обличчя не є точними портретами. Це радше усереднене уявлення про те, "який вигляд вони могли мати", а не "який вигляд вони мали насправді". Причина в тому, що реконструкції базуються на середньостатистичних даних, а кожна людина унікальна. Сьогодні вже неможливо дізнатися, чи були в них шрами, татуювання або який насправді був відтінок їхньої шкіри.

Зазначимо, що такі реконструкції облич останнім часом не рідкість:

• У червні науковці Гентського університету та голландські художники створили неймовірну реконструкцію обличчя доісторичної жінки, яка мешкала 10 500 років. Зробили це на основі аналізу скелетних решток та стародавньої ДНК.

• На початку року ми дізналися про реконструкцію обличчя раба, якого розіп'яли 1700 років тому в Римській імперії.

• Археологи також реконструювали обличчя неандертальської жінки на основі її черепа, знайденого в печері Шанідар.

• Ще одним цікавим прикладом є спроба поглянути на обличчя єгипетського фараона Тутанхамона, яким воно було в його дитинстві.