Флоріан Вірц у кризі: чому в Ліверпулі зникла магія генія — і як її повернути

Флоріан Вірц у кризі: чому в Ліверпулі зникла магія генія — і як її повернутиАналітичний розбір гри дороговартісного плеймейкера від The Athletic на тлі шаленої критики на його адресу.

Навколо Флоріана Вірца зростає негативний шум.

Літній новачок Ліверпуля, придбаний за 116 мільйонів фунтів стерлінгів (156 млн доларів США за нинішнім курсом), не зумів одразу виправдати очікування вболівальників. Після двох стартів поспіль у програних матчах проти Крістал Пелес і Галатасарая за останні шість днів виникли ще більші запитання щодо його гри.

На початку тижня колишній капітан збірної Англії Вейн Руні у своєму подкасті на BBC заявив, що вважає: Вірц "фактично шкодить балансу" в грі команди Арне Слота. Ексзахисник Ліверпуля Джеймі Каррагер навіть запропонував залишити 22-річного плеймейкера поза стартовим складом.

"Він взагалі не у своїй формі, – сказав Каррагер в ефірі американського телеканалу CBS у вівторок (30.09). – Це молодий хлопець, який прийшов у нову лігу, і в нього ще багато часу попереду як у гравця Ліверпуля. Але зараз, на мою думку, йому варто сісти на лаву для запасних, а Ліверпулю потрібно повернутися до торішнього стилю й знову набрати впевненості".

Частково Вірц став жертвою власного трансферного цінника: гравці, які переходять за рекордні для Британії суми, повинні одразу показувати результат, навіть якщо вони молоді, змінюють країну та звикають до нової команди й ліги.

Сам Вірц казав, що не переймається власною сумою трансферу, але його повільний старт не був темою для критики, доки Ліверпуль йшов на переможній серії у перші п’ять матчів сезону — хай і не завжди переконливо — з ним у стартовому складі. А от після двох останніх поразок він закономірно потрапив під приціл.

У грі проти Крістал Пелес у суботу він вийшов на лівому фланзі атаки з вільною роллю для зміщень у центр — рідкісний і помітний тактичний експеримент Слота, який не спрацював і завершився поразкою 1:2. А вже через три дні в Туреччині, у Лізі чемпіонів, німець повернувся на улюблену позицію "десятки", але знову опинився серед тих, хто відверто провалився.

Втім, його виступи не можна назвати однозначно провальними. Були й моменти, коли клас Вірца проявлявся — особливо у домашній перемозі над Атлетіко 3:2 в Лізі чемпіонів минулого місяця. Але водночас траплялися й тривалі відрізки матчів, коли він просто зникав з гри.

Наприклад, проти Галатасарая він віддав кілька блискучих передач і створив дві з небагатьох нагод Ліверпуля у другому таймі програного матчу з рахунком 0:1.

Спочатку він вивів Александера Ісака на ударну позицію, але той надто поспішив із ударом…

…а згодом знайшов Коннора Бредлі завдяки фланговому навісу, проте правий захисник не зумів влучити у ворота.

Також у серпневому матчі за Суперкубок Англії Вірц віддав гольовий пас на Юго Екітіке, але в офіційних іграх він став символом жарту "007" у соцмережах — через те, що у перших семи поєдинках за Ліверпуль у нього було нуль голів і нуль асистів (а тепер серія вже сягнула восьми).

Якщо уважно подивитися на матчі німця, у кожному з них у нього були моменти, щоб перервати цю серію.

У всіх турнірах цього сезону, включно з матчем чемпіонів АПЛ проти переможців Кубка Англії на Вемблі, Вірц створив 21 гольову нагоду. Серед гравців Прем'єр-ліги таку ж кількість має лише Джек Гріліш з Евертона (в оренді з Манчестер Сіті).

Наприклад, Мохамед Салах влучив у стійку після передачі Вірца у грі з Атлетіко, хоча гравець такого високого рівня має реалізувати подібні моменти.

Раніше в тій же грі, після класної взаємодії з Ісаком — ця зв’язка працювала протягом усього матчу — Джеремі Фрімпонг змарнував відмінний момент, аби зробити рахунок 3:0 на користь Ліверпуля.

Сам Вірц також мав забивати після передачі Домініка Собослаї у виїзному матчі проти Крістал Пелес.

Проблема в тому, що хоч Вірц і активно бере участь у грі, враження таке, ніби він не є по-справжньому ефективним у таборі "червоних".

17 створених ним моментів у Прем’єр-лізі та Лізі чемпіонів у підсумку дорівнюють показнику очікуваних асистів (xA) лише 1,4 — тобто він не створює достатньо саме якісних можливостей для голів.

Коли розглянути статистику детальніше, лише 10 із 21 створеної ним нагоди припадають на шість матчів у Прем’єр-лізі. Сім із тих 21 виникли за відкритої гри — це стільки ж, скільки він створив усього за два матчі Ліги чемпіонів.

Це ще раз підкреслює, що Вірц все ще бореться з адаптацією до нової ліги.

Німцю складно дається фізична боротьба з суперниками в Англії. Занадто часто його легко відтісняють від м’яча або він затримує удар у перспективній позиції, що дозволяє захисникам заблокувати спробу. Він зовсім інший тип "десятки", ніж Домінік Собослаї, якого й замінив на цій позиції: Вірц активно працює на багатьох ділянках поля, але не має тієї ж фізичної потужності, що й угорець.

Минулого сезону лідерами пресингу в Ліверпулі були Луїс Діас (граючи на позиції "дев’ятки") і Собослаї (як "десятка"). Зараз ця передня двійка змінилася: Діас улітку перейшов до Баварії, а Вірц разом із новачками Ісаком та Екітіке ще тільки звикають до того, як Ліверпуль працює без м’яча. Це впливає на загальну структуру гри й частково пояснює проблеми в обороні.

Погана форма Вірца — не єдина причина, чому Ліверпуль далекий від оптимального рівня. В атаці команді бракує зіграності: ані Мохамед Салах, ані Коді Гакпо не близькі до пікової форми, а Ісак ще набирає кондиції після того, як пропустив усе міжсезоння перед своїм пізнім трансфером із Ньюкасла.

Позаду німця Раян Гравенберх демонструє хорошу гру, але його партнер по центру Алексіс Мак Аллістер перебуває на спаді. Аргентинець — можливо, найважливіший гравець Ліверпуля в центрі поля, адже саме він задає темп, проте з квітня жодного разу не відіграв повний матч і зараз також далекий від оптимальної форми.

Вірц — гравець активний: він постійно рухається, шукає простір. Але адаптація після відходу з Баєра — це процес, який стосується не лише його, а й нових партнерів по команді, які теж мають звикнути до його стилю, знайти ігрову комунікацію.

Ось приклад із початку другого тайму матчу проти Крістал Пелес — саме в такі позиції Ліверпуль і хоче виводити вартісного німця…

…але було чимало моментів, коли в подібних зонах він так і не отримав передачу. Кількість його дотиків до м’яча в середньому за 90 хвилин цього сезону помітно знизилася порівняно з показниками кампанії-2024/25 у Баєрі, навіть з урахуванням відносно малої дистанції кар'єри в Англії. Важко сказати, чи це проблема в тому, що партнери не шукають його на полі, чи вони остерігаються втрат через невеликі габарити Флоріана (176 см), що робить його більш вразливим у єдиноборствах.

Також дотики Вірца розподілені по полю значно ширше, ніж у типової "десятки" (якщо такі взагалі ще лишилися в сучасному футболі на такому рівні), і відчутно відрізняються від того, як він діяв у Леверкузені. Як показує графіка, майже вся креативність Вірца в Ліверпулі мала місце саме з лівого флангу.

Найкраще Вірц виглядав тоді, коли отримував вільний простір (о так, всі його люблять — не тільки Михайло Мудрик чи Габріел Мартінеллі).

У других таймах проти Арсеналу й Бернлі, а також у матчі з Атлетіко він розкривався, коли міг просувати м’яч уперед у швидких переходах. Двічі проти "канонірів" перспективні атаки зникли через невдалі дотики Салаха — як ось тут…

…і ось тут:

Після найкращої гри Вірца в Ліверпулі на даний момент, проти Атлетіко Мадрид, головний тренер мерсісайдців Арне Слот пояснив, чому терпіння є ключовим фактором.

"Я бачу, що він поступово стає фізично більш готовим і все більше адаптується до нашої гри, — сказав нідерландський фахівець. — І це нормально. Потрібен час, щоб пристосуватися. Ми всі знаємо, наскільки Флоріан є якісним виконавцем, але іноді люди забувають, що йому лише 22, і це його перший досвід гри за кордоном. Усе життя змінюється: речі, які були звичними, стають зовсім іншими, і це теж відбирає енергію.

Поєднайте це з переходом у новий клуб, до нової схеми гри, адже Баєр грав у 3-4-3, а ми діємо за 4-3-3 і вимагаємо від нього більшої роботи без м’яча та в обороні. Але я бачу, як він росте, і вважаю, що це те, чого варто очікувати від гравця такого рівня — він завжди пристосується. І він, і команда ставатимуть кращими".

Ще одна проблема — відсутність стабільності: змінюються як позиції Вірца, так і склад довкола нього. До того ж він не єдиний новачок, який ще шукає себе — Фрімпонг, Керкез та Ісак також стартували не надто вдало на Енфілді. Найбільші успіхи серед літніх новачків Ліверпуля наразі у того, від кого, мабуть, найменше цього чекала переважна кількість любителів АПЛ — у Юго Екітіке.

Саме стабільність була ключем до успіху Ліверпуля минулого сезону на шляху до чемпіонства. Тепер же, коли Слот намагається перебудувати команду під себе (бо минулорічний Ліверпуль все ж треба сприймати більше як команду Клоппа), взаєморозуміння лише формується. Це перехідний етап від однієї ідентичності до іншої: і Вірц у цьому процесі — центральна фігура. Але потрібне терпіння.

Погляд із Німеччини: Ліверпулю потрібен час, аби налаштуватися на геній Вірца

Окрім очевидних факторів — вищого рівня суперників у Прем’єр-лізі, — головна різниця між грою Флоріана Вірца в Леверкузені та у складі Ліверпуля полягає в тому, що відбувається навколо нього.

У свої останні два роки в Німеччині "фармацевти були злагодженою, добре структурованою командою, побудованою з урахуванням його сильних сторін. Форварди перед ним — Патрік Шик або Віктор Боніфейс — були "дрейфуючими дев’ятками" з навичками "десятки", здатними комбінувати з ним у різних ситуаціях.

Півзахисники позаду, на чолі з Гранітом Джакою, чудово просували м’яч уперед — швидко і саме в ті зони, де Вірц був найбільш небезпечним. Додайте сюди динамічних вінгбеків Алехандро Грімальдо та Джеремі Фрімпонга (який тепер також грає з ним на Енфілді), що розтягували оборону суперників по всій ширині поля, але водночас мали достатньо різноманітності в грі, аби створювати різні типи загрози.

У сукупності всі частини тієї команди давали Вірцу простір, підтримку та захист.

У складі Ліверпуля індивідуальної майстерності значно більше, ніж у Леверкузена, проте команда ще не налаштувалася на його гру так само гармонійно. Це звучить суперечливо, адже за таку суму зазвичай купують "протаґоніста" — гравця, який здатен вирішувати матчі незалежно від тактичної цілісності та ритму. Але в сучасному футболі подібних "соло-артистів" практично не існує. Принаймні існують вони взагалі не в тій формі, як це було колись.

Навіть у період свого розквіту в Леверкузені форма Вірца була результатом командної структури — циркуляції м’яча та руху в атаці. До того ж він грав у набагато більш "транзитній" лізі, де суперники більше пресингували й контратакували, що краще відповідало його агресивним атакувальним інстинктам.

Те саме можна було спостерігати й у збірній Німеччини. Вірц часто виступав добре, але навіть тоді це був "розбавлений" варіант його клубної форми за Хабі Алонсо. У цих матчах у нього було більше вагань, менше свободи — і це ж відчувається зараз у його стартовому відрізку за Ліверпуль.

Цікаво, наскільки часто він отримує м’яч, ніби починаючи з "мертвої точки". Він, як і раніше, наполегливо шукає простір між лініями, активно рухається, але його дії з м’ячем виглядають більш статичними й уривчастими, виникають ніби ізольовано, а не як природна частина командної гри.

Його нова команда не "тече" через нього так, як попередня. Але це неодмінно зміниться (якщо старі проблеми з "хрестами" ненароком не дадуть про себе знати). Бо Флоріан занадто талановитий, щоб не досягти успіху, а Арне Слот — занадто кваліфікований тренер. 

Але не дивно, що в новій, ще не повністю злагодженій версії Ліверпуля сезону-2025/26, Вірц поки що не сяє.

За матеріалами The Athletic