Землетрус знесе Кримський міст та може дістатися Києва за хвилини: які регіони під загрозою

В Україні зафіксовано кілька сейсмічно активних зон, що несуть потенційні ризики. Найбільш небезпечна з них — зона Вранча в Румунії.

Про це в інтерв’ю «Телеграфу» розповів провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, доктор фізико-математичних наук Дмитро Гринь.

За його словами, саме з Вранчанської зони походить більшість землетрусів, які відчуваються в Україні. Потужні поштовхи можуть досягати Києва: перша хвиля доходить приблизно за дві хвилини, а найсильніша — за п’ять. Як приклад учений нагадав про землетрус 1977 року, коли столичні багатоповерхівки хиталися від коливань із Вранчі.

Ще одна небезпечна ділянка — Крим і Чорне море. 1927 року там стався землетрус, який спричинив масштабні руйнування та загибель людей. Відтоді минуло майже сто років — типовий період для повторення сильних поштовхів у Чорноморському регіоні. За словами Гриня, у разі землетрусу силою 7–8 балів у Криму Керченський міст буде зруйновано, адже він зведений на нестійких ґрунтах, у зоні тектонічних розламів і грязьових вулканів.

Карпати також належать до сейсмоактивних регіонів. Тут виникають поверхневі розламні землетруси, які добре відчувають місцеві жителі, але через невелику глибину вони не поширюються на великі відстані.

Інші осередки активності розташовані в межах Українського кристалічного щита — зокрема на Полтавщині та в районі Кривого Рогу, де фіксують поштовхи силою до 4–4,5 бала. Раніше ці території вважалися спокійними, проте сучасне обладнання довело інше.

Сейсмолог наголошує: точний час землетрусу передбачити неможливо. Це може статися завтра, через рік чи навіть десятиліття. Водночас уже відбуваються процеси, які поступово створюють умови для нових сильних поштовхів.

Додатковим ризиком для України є стан будівель після російських обстрілів. За словами Гриня, старі споруди та ті, що постраждали від вибухів, можуть не витримати навіть поштовхів у 3–4 бали. Нові будинки, за нормами, повинні витримувати 6–7 балів, але після воєнних руйнувань їхня стійкість викликає сумніви.

Що стосується атомних електростанцій, вони обладнані системами моніторингу, здатними реагувати на сейсмічні коливання. У режимі холодного зупину вони витримують поштовхи, але під час активної роботи ризики зростають. Особливо небезпечною може стати ситуація для Запорізької АЕС.

Водночас експерт підкреслює: війна та обстріли не впливають на сейсмічну активність. Енергії вибухів замало, щоб викликати землетрус. Проте пошкоджені будівлі стають уразливішими, що може мати фатальні наслідки навіть при середніх поштовхах.