Закупівлі великої війни

Указ президента США №14265 «Модернізація оборонних закупівель і стимулювання інновацій в оборонно-промисловій базі» змінює підходи до потреб оборони. Почалося прискорення армійських закупівель.

Оборонно-промислова база отримала поштовх до того, що публічно називають «мир через силу». Напередодні осіннього політичного спринту активувались узгоджені стратегії, закупівлі та пріоритети фінансування. З’являється цілісна рамка для реалізації цього указу.

У липні уряд і представники промисловості мали шанс поспілкуватись. Вони зібралися на Reindustrialize 2025 у Детройті, штат Мічиган. Саміт висвітлив фокус на перетині економіки та національної безпеки. Посадовці вже вкотре наголосили на меті: життєздатна промислова база для потреб війська.

Зокрема, є акцент на спроможності промисловості до «ривка» і швидкого нарощування виробництва у кризових умовах. Спікери описували цю політичну рамку як проєкт реіндустріалізації США. Він включає відновлення сильного середнього класу та оздоровлення економіки.

Слід визнати, на цьому шляху попередня й нинішня адміністрації застосовували зовсім різні підходи. Для промисловості цей саміт підтвердив: у політиків нарешті є стратегічні напрями. Особливо уважно вони стежать за відродженням тих регіонів, які не були у пріоритеті під час переходу до сучасної цифрової економіки.

Ця зустріч не була широко висвітлена. Вона відбулася менш ніж за місяць після операції «Опівнічний молот» — серії червневих ударів США по об’єктах, пов’язаних із ядерною програмою Ірану. Також улітку Конгрес провів слухання бюджетного комітету, куди викликали міністра оборони Піта Хеґсета та керівників видів збройних сил.

У контексті операції законодавців найбільше цікавило одне: як саме удари вплинули на наявні запаси боєприпасів США та виробничі спроможності держави.

Законопроєкти про асигнування в Сенаті й Палаті представників передбачають, що потрібні додаткові інвестиції. І це попри вже окреслений запит бюджету на 2026 фінансовий рік. Є три ключові напрями:

• протиракетний щит нового покоління;
• суднобудування;
• відновлення поточних запасів високоточної зброї.

У підкомітеті Сенату з асигнувань на оборону зазначають, що розширення виробництва боєприпасів — це проєкт на кілька років роботи. А ось двопартійний білль веде до нарощування обсягів виготовлення повного спектра критично важливих боєприпасів — від базових артилерійських снарядів до найсучасніших засобів ППО.

Керівництво Пентагону ідею підтримує. Це видно із слухань у Конгресі, де посадовці цивільного та військового керівництва підкреслювали пріоритет на скорочення термінів поповнення арсеналу. Важлива підтримка кадрового складу з оборонних закупівель у підготовці кращих контрактів.

А що особливо виділяється серед цілей — то це усунення зайвих бюрократичних бар’єрів, яких зараз вистачає. Судячи з усього, відбулась пріоритизація оперативних вимог до боєприпасів, які знадобляться армії в найближчому майбутньому.

Рушійною силою для нового підходу став заступник міністра оборони Стів Файнберґ. Цього літа він окремо запросив представників майже десятка оборонних компаній, щоб обговорити питання боєприпасів. 30 липня було підписано окремий меморандум. Згідно з ним, буде оновлено підхід до закупівель.

Мета та сама — прискорити поставки критично важливих боєприпасів. Це і є пріоритет. У документі підкреслено, що сфера оборонних закупівель отримує настанови приймати ризик, взаємодіяти з промисловістю та ламати зайві бар’єри для швидкості й масштабування.

Чиновникам у Пентагоні наказали подати приклад. Вони мають підтримати інновації та свідомо брати на себе ризик. Важливо підвищити темп, із яким США здатні розробляти, випускати та поставити на озброєння критично важливі боєприпаси.

Ще один прозорий сигнал промисловості можна знайти у цьому меморандумі. Еліта Пентагону очікує від своїх посадовців та промисловості «мислення воєнного часу». Це, в тому числі, і про вимогу швидко реагувати на оперативні вимоги для одночасного виконання різних завдань — від утримання переваги в Індо-Тихоокеанському регіоні до реагування на глобальні кризи. І всюди є акцент на запитах промисловості.

Конгрес іде у схожому ключі: проєкт Закону про національну оборону на 2026 фінансовий рік, який уже схвалив комітет Сенату з питань збройних сил, зобов’язує підготувати звіт про наявні запаси боєприпасів. Найбільше чиновників цікавить застосування арсеналу одночасно в кількох конфліктах по всьому світу.

Помітна різниця у підходах. Відтепер Пентагон переймається збільшенням виробничих потужностей. І це у масштабах, необхідних для покриття потреб у боєприпасах, які будуть релевантні певним військовим операціям. Додатково керівництво вивчає, де потрібно допомогти підрядникам та постачальникам.

Важливо знайти «вузькі місця» в ланцюгах постачання та усунути їх. Передусім це стосується мікроелектроніки і твердопаливних ракетних двигунів.

Принаймні, головна мета вже зрозуміла. Найближчими місяцями промисловців та інвесторів (як державних, так і приватних) буде цікавити лише одне — наскільки тісно потреби збройних сил узгоджені з новими настановами керівництва.