Чому вибори в Чехії такі важливі для України і чи прийдуть до влади українофоби та агент КДБ Бабіш

У Чехії 3 – 4 жовтня 2025 року проходять надважливі для країни парламентські вибори. Великі шанси на перемогу має близький до Віктора Орбана політик Андрей Бабіш.

Які ризики несе такий сценарій та чи є запобіжники проти орбанізації надважливого союзника України – читайте в матеріалі 24 Каналу. У цьому нам допоміг розібратися експерт і засновник аналітичної спільноти Resurgam Дмитро Корнієнко.

Чому вибори в Чехії такі важливі для України?

Українці щодня дякують Чехії, її народу та президенту Петру Павелу за допомогу. Маленька країна проявила велику солідарність та не меншу винахідливість з перших днів вторгнення, ставши не лише надійним партнером, але й рятівним хабом для ремонту та обслуговування воєнної техніки, вишколу спеціалістів тощо.

Зверніть увагу! У 2024-му Чехія змогла знайти та поставити Україні близько 1,5 мільйона снарядів, у 2025-му обсяг постачань складатиме 1,8 мільйона боєприпасів, з яких близько 800 тисяч – калібру 155-мм.

Нині на слуху так звана "чеська збройна ініціатива", завдяки якій Європа знайшла для України мінімум 3 мільйони снарядів, але це лише частина айсберга співпраці між двома державами, бо Чехія, крім прямої допомоги, виступає також і лобістом інтересів України в Європі, і її голос доволі потужний.

Але нині все це може опинитися під загрозою через зміну політичного ландшафту в Чехії, а вона передбачається кардинальна. 3 – 4 жовтня в країні проходять парламентські вибори.

На жаль, попередня соціологія не залишає шансів панівній коаліції на чолі з партією Spolu ("Разом"), а називає незаперечним фаворитом популістську політсилу ANO (абревіатуру перекладається з чеської "Так"), яка має прості відповіді на складні питання.

Вересневі рейтинги в Чехії невтішні / Інфографіка europeelects.eu/data/

Інтрига на виборах 3 – 4 жовтня 2025 року, видається, буде полягати не в тому, чи переможе ANO, а в тому – хто стане молодшим партнером у майбутній коаліції. І це несе неабияку загрозу всій архітектурі безпекової допомоги України.

Як це буває, ми вже могли бачити на прикладі Словаччини, де перемога на парламентських виборах восени 2023 року де-факто проросійської політсили Smer-SD на чолі з Робертом Фіцо суттєво звузила співпрацю з Україною, а найстрашніше – утворила дует Фіцо – Орбан, який на рівні ЄС і НАТО стало відвертим спойлером, а подекуди й саботажником курсу Європи на допомогу Україні.

Що відомо про партію ANO і хто такий Андрей Бабіш?

У літерах ANO зашифроване слово "Так", але насправді це абревіатура назви Akce nespokojených občanů, що можна перекласти як "Рух незадоволених громадян". До неї часто додається ще рік створення – 2011.

Ця популістський рух, засновником якого є чеський мільярдер словацького походження із закарпатським корінням (його мати – з Рахівського району) Андрей Бабіш.

Орбан і Бабіш – давні знайомі / Фото ČTK / Michal Krumphanzl

За місцевими мірками він – повноцінний олігарх (Forbes оцінює його статки у 4,3 мільярда доларів і ставить на 952-ге місце серед найбагатших людей планети). А ще Андрей Бабіш – колишній комуніст й агент чехословацького аналога КДБ з позивним "Буреш". І так, інколи його називають "чеським Трампом".

Рух ANO з'явився нізвідки, але швидко набрав силу, живлячись грошима Бабіша та обуренням простих людей корупцією та економічними негараздами (так, чехи вважають, що вони у них також присутні).

• Бабіш на цій хвилі здобув популярність і влетів у велику політику з парадного входу. У 2014 він став міністром фінансів Чехії та фактично правою рукою прем’єра Богуслава Соботки, але в травні 2017-му зі скандалом був звільнений через махінації навколо маєтку "Гніздо лелеки" (Čapí hnízdo).
• Букет звинувачень з корупції, податкового шахрайства (Бабіш ремонтував свій маєток на гроші з гранту Євросоюзу на підтримку малого бізнесу) та тиску на медіа Бабіш обернув на свою користь та почав вдало вдавати з себе жертву політичних репресій. І настільки успішно, що вже в грудні 2017-го сам став прем'єром після перемоги ANO на парламентських виборах.

Політик, який обіцяв чехам очищення влади та подолання корупцію, видається, сам її й очолив. Дії Бабіша викликали величезне обурення в чехів. Постійні акції протесту стали звичним явищем, а ще більшою ганьбою виявилися загравання Бабіша з Росією.

До держави-агресорки в Бабіша була давня любов (нині в Чехії ходять наполегливі чутки, що він був агентом і московського КДБ), тому не дивно, що він на рівні риторики підтримав російську окупацію українського Криму й навіть сховав там свого сина, рятуючи того проти його волі від антикорупційного розслідування через все те ж "Гніздо лелеки".

Вся ця ганьба мала б поховати амбіції будь-якого політика, але не "чеського Трампа". Він уник дострокової відставки та навіть мав шанси обратися президентом у 2023 році. У першому турі Бабіш лише на долі відсотка відстав від майбутнього переможця – генерала Петра Павела.

Нині ж, восени 2025 року, Бабіш має всі шанси взяти реванш та повернути собі крісло прем'єра Чехії обіцянками врятувати чехів від локального варіанту "зубожіння" та закликами "обрати краще життя". Як свідчить соціологія, розрахунок на коротку пам'ять електорату чудово працює.

Наскільки все погано і чому українофоби можуть увійти в керівну коаліцію?

Соціологія впевнено ставить політсилу Бабіша на перше місце. Влітку ANO мала майже 35%, нині – 29 – 32%. У чинної партії влади (точніше – провладної коаліції центристів ODS, TOP 09 та KDU-ČSL) Spolu – не набирається більш ніж 22%.

Причина електорально провалу партії влади проста – економіка. Чехи не пробачили прем'єру Фіалі, який є лідером ODS, погіршення економічної ситуації та інфляцію, а також – обмеження індексації пенсій у 2023 році. І тепер чеські пенсіонери, "не бачачи за деревами лісу", бо жорстка політика Фіали насправді оздоровила економіку країни, можуть "вкрасти майбутнє" у молодих чехів. Ті ж традиційно аполітичні й не особливо поспішають голосувати.

Третьою в рейтингах йде праворадикальна партія SPD ("Свобода і пряма демократія"), маючи 13%. І саме SPD, швидше за все, стане партнером ANO по коаліції. Зазначимо, що ці чеські "свободівці" – затяті євроскептики та промосковські антиукраїнці.

Очолює цю політсилу чеський бізнесмен японського походження Томіо Окамура, який відзначився під час кампанії українофобськими заявами, які були радо підхоплені російськими ботофермами.

Томіо Окамура та Андрей Бабіш / Фото Jakub Plíhal, Deník N

• Але навіть не вони найгірший варіант у бюлетені, бо там ще є чеські ліві популісти Stačilo! (української це перекладається як "Досить") на чолі з Даніелем Стерзіком і під кураторством головної чеської комуністки Катержини Конечної. Вони взагалі – чеський фанклуб Путіна. Наразі рейтинг Stačilo! складає 6 – 9%.
• А ще є чеські автомобілісти (Motoristé sobě) Петра Мацінка, який бореться проти "зеленого порядку денного", за двигуни внутрішнього згоряння, а також за право любити Росію, а Кремль віддячує "мотористам" накрутками у ТікТоці, завдяки чому рейтинг популістів зріс до 5 – 6%, чого може бути достатньо до потрапляння до парламенту.

Як комуністи, так і автолюбителі в разі проходу до парламенту також радо можуть влитися до нової урядової коаліції, утворивши справжнє антиукраїнське комбо.

Засновник аналітичної спільноти Resurgam Дмитро Корнієнко в коментарі 24 Каналу застерігає від такого формату та називає його найгіршим з можливих.

З огляду на всі ці електоральні розклади, варіант появи антиукраїнської коаліції в Чехії виявляється цілком реальним, що підтверджує навіть проукраїнський президент Петр Павел, який заявив, що не може гарантувати продовження підтримки України у разі перемоги Бабіша.

Я обговорюю ці питання з усіма лідерами парламентських партій, які в тій чи іншій формі увійдуть до складу наступного уряду… Я обговорив з ними необхідність збереження тих самих принципів у сфері безпеки й зовнішньої політики навіть після виборів. Однак, звісно, зараз я не можу дати гарантій - багато чого залежатиме від їхніх підсумків,
– Петр Павел в липневому інтерв'ю BBC.

Але той же Павел може і найголовніше – має важелі впливу на ситуацію.

Корнієнко звертає увагу на важливу заяву президента Чехії, який пообіцяв, що не буде призначати прем'єром людину, яка сповідує антиконституційну риторику та агітує за вихід з ЄС та НАТО (на цьому наполягають потенційні молодші партнери Бабіша по коаліції). Також Павел може не пустити Бабіша у прем’єри з формальних причин. Той є власником великого агрохолдингу Agrofert, а це створює конфлікт інтересів, який не рятує навіть "сліпий траст".

Експерт наголошує і на принципових розбіжностях між Бабішем та SPD з Stačilo! Бо ті хочуть референдуми про вихід із Європейського Союзу, і це є умовою їхньої участі в майбутній коаліції. ANO обережно обіцяла ухвалити закон про проведення відповідних загальнонаціональних референдумів, але Бабіш публічно заявляв, що референдуми про членство Чехії в ЄС або НАТО проводитися не будуть.

Чи є ще Х-фактор для Чехії?

Нагадаємо, щоб подолати прохідний бар'єр та потрапити до нижньої палати чеського парламенту, політична сила має набрати щонайменше 5% голосів. Всього обирають 200 депутатів терміном на 4 роки.

Парламентські вибори у Чехії триватимуть два дні – з 3 по 4 жовтня 2025 року. Виборчі дільниці працюватимуть з 14:00 до 22:00 за місцевим часом 3 жовтня та з 8:00 до 14:00 4 жовтня. Перші результати голосування мають бути відомі вже ввечері у суботу.

Попри песимізм соціології, у чеських виборах є й певний елемент несподіванки – на них вперше зможуть проголосувати поштою ті чехи, які проживають за кордоном. Раніше вони мали це робити виключно на дільницях не території консульств і посольств.

На прикладі Молдови ми знаємо, що це доволі потужний фактор, який має потенціал стати геймчейнджером. Втім, кількість чеської діаспори не така велика, також невідомо, в який бік цей фактор зіграє, бо на кожну Молдову, де діаспора зробила проєвропейський вибір, є своя Румунія, у якій закордонні виборці проголосували за проросійські сили з ухилом на фашизм. Як це спрацює в Чехії – наразі невідомо, але цікаво.

Чи варто українцям панікувати й чи такий поганий для нас Бабіш?

Панікувати не варто. Ми маємо приклад Польщі, Австрії та Нідерландів, де перемога правих популістів не зробила їх щасливими. В Австрії та Польщі їх взагалі усунули від права створювати коаліцію, а в Нідерландах змусили відмовитись від найбільш крайніх позицій. Повторення таких сценаріїв у Чехії, визнаємо, не базовий сценарій, втім, цілком реальний.

Х-фактор у вигляді голосів діаспори може залишити за бортом умовних комуністів і змусити ANO та Бабіша шукати більш притомних варіантів для створення коаліції. А це вже буде зовсім інша ситуація.

Також є питання й щодо того, наскільки Бабіш антиукраїнський, адже симпатії до Росії та нелюбов до України – це одне, а об'єктивна реальність – інше. А вона полягає в тому, що Чехія не настільки залежна від Росії, як ті ж Угорщина чи Словаччина, а тому може мати власну думку.

Це свого часу, до речі, продемонстрував і Бабіш, коли фактично відмовив росіянам у співпраці на АЕС в Темеліні та передав контракти американській компанії ​​Westinghouse. Крім того, Бабіш був куди обережнішим за Орбана у питанні підтримки Росії – за його прем'єрства Чехія голосувала за санкції проти Росії, влаштовувала чистки російського дипкорпусу від шпигунів і проводила розслідування російських диверсій на своїх воєнних об’єктах.

Тобто в особі Бабіша ми маємо не авантюрного популіста, а прагматичного бізнесмена, який використовує популізм як інструмент. У цьому й полягають добрі новини, які дають шанс сподіватися на пана Андрея як на раціонального гравця.

Цієї ж думки дотримується Дмитро Корнієнко. Експерт нагадав, що свого часу Бабіш входив до складу групи Renew і голосував разом з нею за проукраїнські резолюції в Європарламенті.

Раніше Бабіш заявляв про шкідливість "чеської збройної ініціативи" та навіть грозився її скасувати у разі перемоги, але це неможливо зробити без великого скандалу та конфлікту з ЄС. Чи в інтересах це чеського бізнесу та економіки країни, яка непогано заробляє на війні, питання риторичне. Особливо, якщо ЄС все ж знайде управу на Орбана (фантастичний варіант) або його нарешті усунуть природним шляхом через весняні вибори-2026 (реалістичний варіант).

Те саме стосується питання українських біженців. На обіцянках їх вигнати можна непогано набрати рейтингів, бо чеське суспільство нині розколоте з цього питання приблизно навпіл. Але реальність куди складніша й вперто говорить, що українці в Чехії закрили не лише проблемні робочі місця, але й приносять економіці вдвічі більше, ніж Чехія витрачає на допомогу біженцям.

Тому чеські політики мали б дякувати українцям, які обрали для прихистку їхню країну, а не кричати на мітингах, що "українці не працюють і лише висмоктують соціальну систему". Бабіш не може цього не розуміти, тому суттєво обмежив на фініші кампанії свою антиукраїнську риторику й ​​нині відкрито не виступає проти продовження допомоги Україні.

Чехія прийняла понад 380 тисяч українських біженців, і наразі є третьою країною в ЄС за цим показником після Німеччини та Польщі. Зазначимо, що в першому кварталі 2025 року завдяки українцям державний бюджет збільшився приблизно на 124 мільйони євро — саме стільки становила різниця між податками з біженців, що працюють, і витратами, які Чехія мусила на них спрямувати.

З огляду на це, робочою стратегією Бабіша було обережне продовження курсу прем'єра Петра Фіали та співпраця з президентом Павелом. Два роки тому вони були ворогами на виборах, але тепер мають об’єднатися заради питання виживання Європи. Адже російська загроза стає все очевиднішою, а користі від неї Бабішу та його бізнесовій імперії – все менше. Тому нехай чехи обирають Бабіша, сам він має обрати Європу, бо тоді банально заробить більше.