Саміт у Копенгагені для України: про що домовилися лідери ЄС і чи вдалося перебороти Орбана

Два насичені дні в столиці Данії. Копенгаген приймав неформальний саміт ЄС і засідання Європейської політичної спільноти. Місце не випадкове – країна не лише головує в Раді ЄС, а й стала мішенню "таємничих" дронів за останні два тижні.

Для чого з усієї Європи з’їхалися лідери та про що вони домовлялися – читайте в аналітиці 24 Каналу. У цьому нам допомогли розібратися Аманда Пол – заступниця керівника програми та старша політична аналітикиня програми "Європа у світі" Центру європейської політики (EPC), а також Ян Бонд – заступник директора Центру європейських реформ (CER).

Що за 4 оборонні проєкти для захисту східного флангу ЄС?

Нагальність безпекового питання у Копенгагені відчувалося прямо в повітрі. Тепер ця тема пов'язана не лише з допомогою для України, а й з посиленням оборони всередині Євросоюзу. На четвертий рік війни на Заході зрозуміли: загрози з боку Москви переросли з потенційних в реальні.

Напередодні неформального засідання європейських лідерів Єврокомісія запропонувала чотири оборонні проєкти для захисту східного флангу ЄС від російської агресії у повітрі. Окрім вже відомої ідеї "Стіни дронів", з’явилися ще три пропозиції:

• східне флангове спостереження,
• щит протиповітряної оборони,
• оборонні космічні щити.

Простими словами: в Євросоюзі пропонують відстежувати та перехоплювати небезпечні літальні апарати, та моніторити потенційні загрози навіть із космосу. Питання стало актуальним після того, як понад 20 російських безпілотників атакували Польщу. Але ще більш нагальним воно стало після того, як дрони з’явилися далеко за межами сусідніх з Україною країн.

Пропозиція цікава, але традиційно два питання: хто за це заплатить і хто має цим керувати? Аби витрачати кошти ЄС, а не національних столиць, доведеться переконувати країни, яким загроза здається далекою.

Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен закликала країни-члени ЄС відійти від вузьконаціональної позиції, і поглянути на гібридну війну в Європі ширше.

Потрібно бачити війну в Україні не просто як конфлікт в окремій європейській країні, а як російську спробу загрожувати всім нам. Якщо дивитися на Україну з європейської, а не лише національної перспективи; якщо розглядати російську гібридну війну як загрозу для всієї Європи, а не тільки для однієї країни, – тоді, вважаю, усі мають дійти до спільного розуміння і діяти узгоджено: нам усім потрібно переозброїтися,
– наголосила вона.

Єврокомісія хотіла б керувати цими проєктами, або принаймні отримати більше повноважень, ніж проста координація держав-членів ЄС. У національних столицях, схоже, такою пропозицією не дуже задоволені. Згідно з Договором про функціонування ЄС, оборона є національною компетенцією, а навіть часткова передача повноважень у цьому питанні Брюсселю означала б обмеження національного суверенітету. Франція та Німеччина вже скептично поставилися до "Стіни дронів" під егідою Єврокомісії. Південні країни навпаки наполягають на ширшій концепції, щоб система захищала і їхні кордони.

У коментарі 24 Каналу Ян Бонд, заступник директора Центру європейських реформ (CER) вважає, що навряд чи Єврокомісія розширить свої повноваження в цьому напрямку. За його словами Брюссель має допомогти з координацією зусиль, а створити загальний набір правил дій у разі перетину невідомих апаратів на практиці неможливо.

Чому не схвалили "репараційний кредит" для України на 140 мільярдів і хто проти?

Однією з найдискусійніших тем на переговорах стала ідея так званого "репараційного кредиту" для України обсягом до 140 мільярдів євро. Формулювання не випадкове: пропонується створити механізм, який напряму пов’язує майбутні виплати Росії з нинішньою фінансовою підтримкою Києва.

Пояснюємо! Суть схеми полягає в тому, що Євросоюз укладає борговий контракт із бельгійською фінансовою установою Euroclear, яка управляє замороженими російськими активами. Фактично мовиться про залучення цих коштів під нульову відсоткову ставку та їхнє перетворення на готівковий ресурс для України.

Однак для Києва це не звичайна позика. Повернення боргу передбачене лише після того, як Росія виплатить репарації у межах потенційної мирної угоди. За цим сценарієм Москва зможе розморозити доступ до своїх активів тільки після компенсацій Україні. Тоді Київ погашає борг перед Єврокомісією, а та – перед Euroclear.

Якщо ж Росія відмовиться платити, санкційний режим залишатиметься чинним. Таким чином, запропонований механізм працює як подвійна страховка: Україна отримує критично необхідні ресурси вже зараз, тоді як Росія позбавлена можливості повернути заморожені кошти без виконання своїх зобов'язань.

Набирає силу консенсус: оплачувати допомогу Україні мають не лише європейські платники податків – Росію потрібно притягнути до відповідальності. Адже саме Росія є винуватцем, вона завдала цієї шкоди, і її слід притягнути до відповідальності,
– заявила журналістам перед засіданням президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц став одним із перших лідерів, хто відкрито підтримав ідею "репараційного кредиту". Ба більше, він запропонував, щоб ці кошти не розпорошувалися на відбудову, а були спрямовані на закупівлю європейської зброї. Аргумент Мерца простий: без належної оборони сьогодні може не бути що відбудовувати завтра.

Втім, сама ідея використати заморожені російські активи не отримала повної підтримки серед держав-членів. Насамперед Франція та Бельгія наголошують на необхідності гарантій, що такий механізм не порушуватиме міжнародне право.

Особливо обережною є позиція бельгійського прем’єра Барта де Вевера: адже саме його країна, на території якої зберігаються активи, потенційно може стати головною мішенню російських судових позовів.

Попри ці застереження, президентка Єврокомісії наголошує: ризики та зобов’язання не повинні концентруватися лише на Бельгії.

Ян Бонд вважає, що Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта оптимістично налаштовані, що ці перешкоди вдасться усунути вже до засідання Євроради наприкінці жовтня. За його словами, Бельгія захищає Euroclear коштом інших європейських платників податків і це не є достатньою причиною для бездіяльності.

Ян Бонд також додав, що побоювання Франції, зокрема про те, що Саудівська Аравія може вивести свої гроші з французьких банків, якщо це станеться, – сильно перебільшені.

Адже, по суті, якщо тільки Саудівська Аравія не планує розпочати агресивну війну проти одного зі своїх сусідів, їй взагалі немає чого боятися,
– зазначив він.

А тим часом у Москві вже готують "відповідь". Росія пригрозила націоналізувати західні компанії, якщо ЄС все ж таки конфіскує її активи. Новий указ Путіна спрощує процедуру та фактично відкриває двері для швидкої націоналізації іноземного бізнесу в Росії. Це може стати своєрідною помстою Кремля у випадку вилучення заморожених російських грошей.

Раніше Москва уникала прямої націоналізації – замість цього передавала компанії в тимчасове управління або ж продавала їх наближеним до влади олігархам із величезними знижками.

Орбан продовжує блокувати членство України в ЄС

Не вдалося домовитися й щодо просування України євроінтеграційним треком. Угорський прем'єр Віктор Орбан продовжує виступати проти членства України, посилаючись на результати національного референдуму.

Просто угорці не хочуть належати до одного інтеграційного формату, навіть якщо це військовий, як НАТО, або політико-економічний, як Європейський Союз, разом з українцями,
– сказав він.

Щоб обійти жорстке вето Віктора Орбана, президент Євроради Антоніу Кошта запропонував змінити процедуру ухвалення рішень про старт переговорів щодо вступу до ЄС. Мовиться про перехід від принципу одноголосності до "кваліфікованої більшості" лідерів. Втім, ця ідея швидко наштовхнулася на опір. І справа не лише в Орбані, який послідовно блокує українську заявку та залишається найближчим союзником Кремля серед європейських лідерів.

Проти виступили й Франція, Нідерланди, Греція. Причини тут радше стратегічні: ці країни хочуть зберегти за собою право вето як важіль впливу на питання розширення.

Європейська політична спільнота: приватні зустрічі вирішують все

Другий день саміту в Копенгагені пройшов у форматі Європейської політичної спільноти – ініціативи, започаткованої президентом Франції Еммануелем Макроном після початку повномасштабної агресії Росії проти України. До данської столиці прибув і президент України Володимир Зеленський.

Під час зустрічей він висловив солідарність із державою, яку в останні тижні турбують атаки невідомих безпілотників.

Європа справді зіткнулася із загрозами дронів. Україна має відповідний досвід у цьому – можливо, найбільший у світі – через війну. І, звичайно, ми не будемо стояти осторонь, і, звичайно, ми підтримаємо Данію, тому що вони – наші справжні друзі,
– сказав Зеленський.

Як зазначає Politico, справжньою "родзинкою" Європейської політичної спільноти завжди були не публічні дискусії, а залаштункові зустрічі. Мета цього формату – об'єднати людей без зайвих формальностей. І український лідер як ніхто використовує це на максимум.

Ще до офіційних подій саміту президент України Володимир Зеленський провів низку двосторонніх зустрічей із ключовими лідерами Європи – прем’єркою Данії Метте Фредеріксен і прем'єром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Вже на полях саміту він зустрівся із прем’єркою Італії Джорджею Мелоні, а також із генсеком НАТО Марком Рютте.

Обговорювали підготовку наступного засідання "коаліції рішучих", протидію російським провокаціям і координацію у форматі "Рамштайн". Особлива увага – переговорам із німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом: Зеленський подякував Німеччині за підтримку, порушив питання посилення української ППО, зокрема систем Patriot, і обговорив фінансування та наповнення ініціативи PURL.

Також президент України зустрівся й із французьким колегою Еммануелем Макроном і прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском. В окремих розмовах погодили нарощування виробництва дронів, систем РЕБ та спільні виробничі ініціативи в рамках інструменту SAFE, а також наступні контакти в межах "коаліції рішучих".