41% українських медіа активно використовують ШІ-інструменти, — дослідження Нацради
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення дослідила використання штучного інтелекту в українських медіа. Моніторинг тривав протягом червня — липня 2025 року. В опитуванні взяли участь 343 респонденти з 20 областей.
Про це повідомили на сайті медіарегулятора.
«Аналіз показав, що велика частина українських журналістів використовує технології штучного інтелекту у своїй роботі. Проте високий рівень занепокоєння щодо можливих загроз, які несе ШІ, свідчить про потребу в системному підході до впровадження інновацій та освітній підтримці галузі», — кажуть у Нацраді.
Згідно з результатами опитування, 41,86% українських медіа активно використовують ШІ-інструменти у своїй діяльності. Цей показник відповідає середньому світовому рівню впровадження штучного інтелекту в різних галузях економіки, який становить близько 47% згідно з глобальними дослідженнями.
Водночас 50,4% респондентів поки не застосовують таких технологій, а 7,85% не визначилися з відповіддю. Ця невизначеність часто пов’язана не з опором технологіям, а з браком знань про їхні можливості та способи безпечного впровадження, йдеться в дослідженні.
Найпопулярнішими функціями ШІ серед українських медіа є: редагування тексту (25,1%), розшифровка відео в текст і навпаки (23,3%), переклад із розпізнаванням мови (21,3%), генерація журналістських текстів (13,4%).
«Цей розподіл відображає практичний підхід медіа до впровадження технологій. Перевагу надають інструментам, які безпосередньо покращують робочі процеси та економлять час редакторів і журналістів. Найменш використовуваними виявилися функції взаємодії з аудиторією та протидії кіберзагрозам. Це може свідчити про недооцінку цих можливостей або складнощі їх практичного впровадження в умовах обмежених ресурсів», — розповіли в Нацраді.
Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту в медіа, які розробило Міністерство цифрової трансформації спільно з Міністерством культури та стратегічних комунікацій і Національною радою, відомі більшості учасників ринку. Про існування документа знають 67,1% респондентів, однак підходи до його використання суттєво різняться.
З тих, хто знайомий з рекомендаціями, 40,8% активно використовують їх у роботі. Ще 26,2% знають про документ, але не застосовують його принципи на практиці. Як зазначили в Нацраді, найбільш проблемною є група з 32,9% медіа, які взагалі не обізнані з ключовим галузевим документом.
Позитивна оцінка практичної цінності рекомендацій становить 39,4%, при цьому лише 5,5% медіа висловили негативну думку. Однак 33,8% респондентів зазначили, що їм важко оцінити корисність документа, що вказує на необхідність більш детальних інструкцій та практичних прикладів.
Дослідження виявило критичний рівень сприйняття загроз від використання ШІ. Понад 85% опитаних вважають проблематичними для медіа загалом такі аспекти, як витіснення людини з журналістики (94,75%), сприяння поширенню дезінформації (94,17%), втрата довіри аудиторії (92,13%) та порушення приватності даних (90,67%).
Найбільш системною проблемою як для окремих медіа, так і для галузі загалом виявилося порушення авторських прав (21,28% респондентів обрали обидва варіанти). Локальними викликами респонденти найчастіше називають коштовність ШІ-інструментів (44,90%) та порушення авторських прав (31,78%).
Дослідження Нацради також показало, що лише 23,6% медіа мають розроблені політики захисту прав інтелектуальної власності при роботі зі штучним інтелектом, тоді як 37,9% таких політик не мають, ще 38,5% не змогли дати чіткої відповіді. Водночас 58,3% респондентів висловили потребу в навчанні щодо використання ШІ з дотриманням принципів захисту інтелектуальної власності.
Така ситуація корелює з результатами щодо сприйняття загроз: 89,24% вважають порушення авторських прав актуальною проблемою для медіа загалом, а 31,68% оцінюють її як суттєву для власної організації.
Найбільший попит на експертну підтримку стосується фактчекінгу та боротьби з дезінформацією (27,4%), генерації журналістських текстів (25,9%), виявлення трендів і настроїв аудиторії (25,7%) та боротьби з кіберзагрозами (25,4%).
Нагадаємо, нещодавнє опитування Rakuten Viber показало, що штучним інтелектом користуються 58% українців, а найпопулярнішими ШІ-інструментами є ChatGPT, Gemini та Copilot. Ті, хто користується штучним інтелектом, найчастіше звертаються до нього для пошуку інформації (81%), роботи (37%) і навчання (35%).
-
Читайте також: Вплив штучного інтелекту на інфопростір: чи встигає регулювання ЄС за реальністю?
Головне фото: Pexels
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.