Тимчасовий захист для українців у ЄС добігає кінця: що варто знати біженцям у Німеччині

Так, уряди мають організувати інформаційну підтримку і допомогу тим, хто вирішить повернутися додому, а також надавати національні посвідки на проживання для тих українців, які хочуть залишитися в ЄС на триваліший термін — з метою роботи або навчання. При цьому наголошується, що повернення українців має відбуватися тільки тоді, "якщо це дозволяють обставини". Про це йдеться в матеріалі видання DW.

Німеччина, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців у ЄС — понад 1,2 мільйона, уже почала здійснювати низку заходів згідно з рекомендаціями Ради ЄС. Федеральне міністерство внутрішніх справ (BMI) повідомляє, що федеральні землі отримали доручення прискорити процес переходу біженців на довгострокові посвідки на проживання.

Федеральне міністерство праці та соціального захисту (BMAS) вважає, що зміна статусу відкриє українцям перспективи для отримання посвідки на постійне проживання. Попри це, тільки близько 14 тисяч українців у Німеччині змінили тимчасовий захист на довгостроковий дозвіл — наприклад, робочу або навчальну візу.

Водночас кількість працевлаштованих українців у Німеччині зростає. Якщо на початку 2022 року працювало близько 65 тисяч, то в червні 2025 року ця цифра сягнула 341 тисячі, з яких 55 тисяч мають короткотермінові контракти або неповну зайнятість, а решта — повноцінну роботу з відрахуваннями до системи соціального страхування.

Біженці в Німеччині — як українцям і далі залишатися під захистом

Щоб змінити статус, українці можуть обирати: залишитися під тимчасовим захистом чи подавати заявку на дозвіл на проживання для роботи або навчання. Для цього слід звернутися до відомства з питань іноземців за місцем проживання. Студентська віза або Блакитна карта ЄС потребують відмови від тимчасового захисту, тоді як дозвіл на проживання для роботи або професійної освіти (Au Stimmungsbild) може надаватися паралельно зі статусом тимчасового захисту.

Передбачені вимоги включають фінансову незалежність, відсутність судимостей і дійсний паспорт. Додатково для студентської візи потрібне підтвердження місця навчання і фінансових гарантій, для робочої визнано професійну кваліфікацію і трудовий договір. Знання німецької мови оцінюють роботодавці, а не влада.

Щоб допомогти українським біженцям зорієнтуватися в правових питаннях, у Берліні цієї осені відкриють перший в ЄС інформаційний центр Unity Hub. Він даватиме консультації щодо зміни статусу, а також підтримку тим, хто вирішить добровільно повернутися в Україну.

Нагадаємо, ЗМІ писали про ризик втрати права на легалізацію для 900 тисяч українців, які проживають у Польщі.

Західні аналітики писали, що більшість українських біженців у Польщі, найімовірніше, не повернуться в Україну. Причина такої ситуації — інтеграція в економіку Польщі.