/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2F075028ea1afdae4d7a22405b3ce68aa5)
У Раді обговорили пропозиції медіаюристів щодо змін до законопроєкту №14057
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук провів зустріч з представниками громадських організацій та медіюристами щодо пропозицій до законопроєктів №14056 та №14057 про внесення змін до Цивільного кодексу України. Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
Серед учасників були представники «Лабораторії цифрової безпеки», «Платформи прав людини», «Інституту масової інформації», «Інституту розвитку регіональної преси», Bihus.Info та «Центру демократії та верховенства права», а також представники академічної спільноти та голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
«Протягом більш ніж двох годин ми обговорили широкий спектр питань, що безпосередньо стосуються свободи слова, приватності та захисту честі і гідності людини. Йшлося, зокрема, про визначення розміру компенсації моральної шкоди, строки позовної давності у справах, пов’язаних із поширенням недостовірної інформації, регулювання прав на відповідь, спростування та примирення, заборону поширення відомостей, що порушують особисті права, використання імені та цифрового образу людини, захист персональних даних, а також права на інформацію, цифрову приватність, особисті нотатки і таємницю кореспонденції. Окремо розглянули питання, що стосуються особистих прав юридичних осіб», — розповів Стефанчук.
За його словами, після опрацювання цих пропозицій запланована ще одна зустріч перед другим читанням законопроєктів для узгодження всіх деталей.
Ярослав Юрчишин на своїй фейсбук-сторінці також зазначив, що всі зауваження та пропозиції опрацьовуватимуть й подаватимуть у вигляді правок разом із Русланом Стефанчуком.
Нардеп звернув увагу, що під час зустрічі було зафіксовано, що пункт про «право на забуття» не стосується інформації про публічних осіб чи даних, що становлять суспільний інтерес.
Голова громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська у розмові з «Детектором медіа» розповіла, що під час зустрічі вдалося досягти домовленостей щодо:
- обов’язкового врахування судом принципів розумності та справедливості при визначенні розміру компенсації моральної шкоди;
- спільного доопрацювання норм щодо права на спростування та права на відповідь задля балансування зі свободою вираження поглядів, у тому числі щодо уточнення норм про захист презумпції невинуватості для недопущення перешкод журналістам в повідомленні суспільно важливої інформації;
- оновлення статті щодо видалення та заборони поширення інформації шляхом уточнення підстав та встановлення чітких гарантій проти цензури та непропорційних обмежень;
- встановлення винятків щодо обов’язкової згоди особи на використання її імені чи поширення іншої інформації у випадках, передбачених законом;
- виключення норм щодо прав юридичних осіб, які обмежують їх критику чи інформування про їх діяльність відповідно до закону.
«Ще плануємо термінологічні та інші узгодження норм законопроєкту щодо права на власне зображення, голос, особисту інформацію, генетичні та біометричні дані, права на забуття та цифрову приватність задля уникнення колізій із вимогами права ЄС, зокрема, у сфері захисту персональних даних», — поділилася Володовська.
Вона додала, що під час зустрічі побачила готовність з боку парламентарів приймати більшість пропозицій. Якщо ж загрози залишатимуться, медіюристи та представники ГО комунікуватимуть публічно, зазначила голова «Лабораторії цифрової безпеки».
Як зауважила в розмові з «Детектром медіа» юристка проєктів Bihus.Info Марія Музичка, що значної роботи та доопрацювань потребує стаття 277, у якій йдеться про регулювання права на спростування недостовірної інформації.
«Ми маємо спільно сформувати нову редакцію цієї статті з врахуванням певних змін. Наприклад, там була частина про презумпції невинуватості, яка вже і так закріплена в Конституції. Але тут вона буде переформульована, щоб запобігти двоякому трактуванню.
У пункті про оціночні судження ми також будемо повністю виключати частину про те, що за оціночні судження, які висловлені в формі, що принижують честь, гідність і репутацію, має бути покладений обов'язок про компенсацію моральної шкоди.
Загалом багато пунктів потребуюють доопрацювання. Скрізь також будемо узгоджувати термінологію для уніфікації», — сказала Марія Музичка.
Медіаюристка також звернула увагу на важливу зміну — норму про спростування на спростування. За її словами, неодноразово трапляються випадки, коли журналістам чи активістам доводилося спростовувати інформацію, яка насправді була достовірною. Наразі юристи думають про те, як коректно прописати цю норму, щоб у таких випадках була можливість відновити своє право.
«Ми намагатимемся максимально в стислі терміни все доопрацювати. Загалом сама концепція змін до Цивільного кодексу є хорошою, тому що він вже застарів. Законопроєкти пропонують оновлення, осучаснення. Багато норм з хорошою задумкою, але проєкт потребує трішки корекції», — додала Музичка.
Марія Музичка
Голова Інституту масової інформації Оксана Романюк у коментарі «Детектору медіа» також зазначила, що зустріч була радше рамковою, і попереду — ще багато роботи.
«Але загалом ми задоволені конструктивною розмовою. Домовилися про те, що ми співпрацюємо, і що всі наші побоювання щодо можливої цензури будуть почуті», — сказала вона.
В Інституті масової інформації також вважають, що законопроєкт несе ризик цензури й містить надмірно жорсткі вимоги до медіа. Юрист ІМІ Володимир Зеленчук зауважив, що запропоновані зміни посилюватимуть позиції тих, хто зловживає процедурами спростування недостовірної інформації та захисту честі й гідності як формами захисту від обґрунтованих звинувачень журналістів.
Голова Комітету з питань свободи слова, нардеп Ярослав Юрчишин відкликав свій підпис під законопроєктом №14057 і повідомив, що організує обговорення між розробниками проєкту та медіаюристами.
- Законопроєкт №14057 не про медіа, а про розширення особистих прав кожної людини, — Стефанчук
- «Законопроект 14057 — про свободу для владоможців і знищення інструментарію суспільства їх контролювати». Експерти — про зміни в Цивільному кодексі
- Рекодифікація цивільного кодексу: зрада, перемога чи “не всьотакоднозначно”?
Фото: Вадим Сарахан, пресслужба Верховної Ради України
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.