Європа закриває аеропорти через дрони. Що з ними робити та чому це "скринька Пандори"

Загроза безпілотників не нова для авіаційної галузі, але саме у вересні цього року рівень загрози безпрецедентно зріс.

Які аеропорти постраждали найбільше

Найбільші перебої в роботі авіаційної галузі сталися в Данії. 22 вересня аеропорт Копенгагена був закритий майже на чотири години через виявлення дронів.

У наступні дні аналогічні заходи проводились в інших аеропортах країни, які також тимчасово припиняли роботу через активність безпілотників.

У відповідь влада Данії заборонила використання цивільних дронів у національному повітряному просторі з 29 вересня по 3 жовтня – на період проведення саміту ЄС, повідомили Reuters.

Прем'єр-міністр країни Метте Фредеріксен прямо не назвала можливих винуватців атаки, але охарактерузувала те, що відбувається, "найсерйознішою атакою" на критичну інфраструктуру Данії.

"Я, звичайно, не можу заперечувати, що це Росія", - заявила вона виданню.

У ті ж дні в Норвегії безпілотники з'явилися над аеропортом Осло, що також призвело до його тимчасового закриття. Протягом останніх двох тижнів вересня затримки та скасування рейсів фіксувалися також в аеропортах Амстердама, Бухареста і Канарських островів.

Останній же інцидент з дронами біля європейських аеропортів стався 2 жовтня у Німеччині. Аеропорт Мюнхена був закритий майже на сім годин після появи невідомих безпілотників. Всього було скасовано 17 рейсів, що торкнулося майже 3 000 пасажирів, пише СNN.

Аеропорт, що розташований на півдні Німеччини, є хабом для німецької авіакомпанії Lufthansa і в першому півріччі цього року обслужив майже 20 мільйонів пасажирів.

Кремль заперечує свою причетність до інцидентів з дронами над європейськими містами. Під час свого виступу на "Валдайському форумі" президент Росії Володимир Путін висміяв заяви західних лідерів про можливу причетність Росії.

"Я більше не буду (відправляти дрони – ред.). Ні до Франції, ні до Данії, ні до Копенгагена", - пожартував він та сказав, що російські дрони не літають на такі великі відстані.

Чому загрозу дронів не зупинити

Хоча останні події в Європі викликають серйозне занепокоєння, подібні інциденти відбувалися й раніше. З 19 по 21 грудня 2018 року в аеропорту Гатвік, розташованому недалеко від Лондона, були скасовані понад 1 000 рейсів після повідомлень про появу дронів поблизу злітно-посадкової смуги. Постраждали понад 140 тисяч пасажирів.

Використання безпілотників у повітряному просторі Європи, зокрема в районах аеропортів, становить серйозну загрозу для цивільної авіації всього регіону.

"Дальність польоту таких безпілотників може складати 300-400 кілометрів, а запуск із морських платформ фактично дозволяє охопити територію будь-якої країни ЄС", - зазначив РБК-Україна експерт з питань авіації Богдан Долінце.

Авіаційна галузь підкоряється чітким нормативам, тому будь-яка поява неідентифікованих повітряних суден у радіусі від 20 до 100 кілометрів від аеропорту змушує закривати повітряний простір, що призводить до значних економічних збитків.

"Зупинка великого аеропорту лише на 2-6 годин може коштувати від 20 до 50 мільйонів доларів", - додав експерт.

Затримки рейсів і перебої в роботі аеропортів вже викликають обурення авіаперевізників. Генеральний директор Ryanair Майкл О'Лірі розкритикував ЄС за нездатність захистити європейські аеропорти та заявив, що дрони потрібно збивати.

"Чому ми не збиваємо ці дрони?" – сказав він в інтерв'ю Politico та запитав, чому цього не відбувається, "якщо російський військовий літак пролітає над повітряним простором НАТО".

Безпілотники не тільки завдають значної шкоди пасажирам та авіаційній галузі, вони потенційно можуть використовуватися як зброя для проведення терористичних атак, пов'язаних з РФ, вважає авіаексперт і провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко.

"Існує небезпека, що на ці дрони прикріплять стандартні російські боєприпаси й терористи, яких росіяни наймуть, будуть збивати цивільні літаки", - зазначив співрозмовник РБК-Україна, додавши, що росіяни відкрили "скриньку Пандори", яке несе загрозу для цивільної авіації.

Для протидії дронам потрібно створювати спеціальні служби в аеропортах, що будуть оснащені системами сканування та протидії дронам. Водночас застосування засобів РЕБ або навіть антидронових рушниць може створювати додаткові ризики для навігації та безпеки польотів, переконаний Романенко.

Збивати дрони над аеропортами також не є найкращим варіантом, оскільки ефективних і безпечних для цивільної авіації систем протидії дронам наразі не має жодна країна. І найближчими роками такі засоби навряд чи з'являться, вважає Долінце.

"Є різні експериментальні рішення – від лазерних систем до дронів-перехоплювачів, але поки що світової практики немає. Знадобиться ще від 2 до 5 років, аби цивільна авіація вивчила доступні методи та оцінила їхню безпеку", - підкреслив експерт.

У ніч на 26 вересня у землі Шлезвіг-Гольштейн на півночі Німеччини зафіксували підозрілі польоти дронів над стратегічними об'єктами. Експерти відзначили схожість цієї ситуації із серією недавніх інцидентів у Дані.

30 вересня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна збиватиме російські дрони у своєму повітряному просторі.

2 жовтня у Польщі затримали агента російського ГРУ, який міг планувати диверсії з дронами та замаскованою вибухівкою на території країни. Операції подібного типу, ймовірно, готувалися також у Литві та Німеччині.