Мобілізація по-новому в Україні: кого призвуть у першу чергу і як може прийти повістка

В Україні продовжує діяти воєнний стан та загальна мобілізація. На службу можуть призвати всіх військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років, якщо вони визнані придатними за станом здоров’я і не мають відстрочки чи бронювання.

У цьому матеріалі ТСН.ua зібрав відповіді на поширені запитання: кого мобілізують у першу чергу, як вручають повістки, хто має право на відстрочку або бронь, як оформити ці документи та які категорії чоловіків можуть виїжджати за кордон.

Хто має право на відстрочку від мобілізації

В Україні законом передбачено низку категорій громадян, які можуть отримати відстрочку від мобілізації. До них належать:

• люди з інвалідністю;

• громадяни, визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я;

• багатодітні батьки;

• одинокі матері та батьки;

• опікуни й піклувальники;

• родичі загиблих військовослужбовців;

• звільнені з полону;

• студенти, які навчаються у вишах за денною або дуальною формою;

• працівники стратегічно важливих підприємств, а також окремі категорії державних службовців, суддів, науковців та педагогів.

Відстрочка від мобілізації для студентів і викладачів

Під час мобілізації в особливий період певні категорії студентів та працівників сфери освіти не підлягають призову на військову службу. До них належать:

• студенти професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають рівень освіти вищий за вже отриманий. Це відповідає послідовності, визначеній у ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту»;

• докторанти та інтерни (особи, зараховані на навчання до інтернатури);

• наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь;

• педагогічні працівники закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти — за умови, що вони працюють за основним місцем роботи щонайменше на 0,75 ставки.

Як і коли отримати відстрочку від мобілізації в Україні

Відстрочку від мобілізації можна оформити у будь-який момент — закон не встановлює обмежених термінів для подання заяви до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

За словами адвокатки Марини Бекало, ключове правило таке: звертатися із заявою потрібно ще до початку проходження служби — тобто до відправки на збірний пункт або зарахування до списків військової частини. Адже після цього людина вже набуває статусу військовослужбовця.

Якщо військовозобов’язаний отримав повістку для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) чи уточнення особистих даних, адвокатка радить одразу ж подавати заяву на відстрочку.

Форма заяви визначена постановою Кабміну №560. До документу потрібно додати підтвердження права на відстрочку — довідки, свідоцтва або інші офіційні папери.

Подання розглядає комісія при ТЦК та СП. Вона має ухвалити рішення протягом семи днів. Можливі два варіанти:

• надати відстрочку та видати відповідну довідку;

• відмовити з письмовим обґрунтуванням, яке можна оскаржити в суді.

«За потреби комісія надсилає запити до відповідних установ та організацій для підтвердження обставин, які надають право на відстрочку. В такому разі комісія ухвалює рішення наступного дня після отримання відповідей на такі запити. Залежно від ухваленого рішення, комісія видає довідку про надання відстрочки або обґрунтовану письмову відмову, яка може бути оскаржена в судовому порядку. На час ухвалення рішення комісією ТЦК та СП військовозобов’язаний не направляється на військово-лікарську комісію (ВЛК) і відповідно не може бути призваний на військову службу», — пояснила ТСН.ua Марина Бекало.

Окремий порядок стосується чоловіків, яких забронювали підприємства чи організації. Після того як роботодавець отримує витяг з наказу про бронювання, працівник має стати на спеціальний облік у ТЦК та СП. Лише після цього він офіційно звільняється від призову.

Мобілізація після 50 років: кого забирають та куди відправляють служити

Згідно з чинним законодавством України, у правилах військового обліку та мобілізації немає винятків для чоловіків віком від 50 до 60 років.

«Тобто такі особи також підлягають мобілізації на загальних умовах у разі визнання військово-лікарською комісією (ВЛК) їх придатними до військової служби та відсутності підстав для отримання відстрочки», — пояснила ТСН.ua адвокатка Марина Бекало.

Таким чином, усі військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років можуть бути мобілізовані, якщо вони визнані придатними за станом здоров’я.

Кого мобілізують у першу чергу

У територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) діють внутрішні розпорядження та мобілізаційні завдання від Генштабу ЗСУ. Вони визначають:

• скільки людей потрібно призвати для доукомплектування армії;

• рекомендований вік мобілізованих;

• військово-облікові спеціальності.

«Таких розпоряджень та мобілізаційних завдань немає в публічному доступі та є службовою інформацією, виключно до ТЦК та СП. Тому посилатися на певні умови чи правила мобілізації чоловіків віком від 50 років є неможливим», — зазначила Марина Бекало.

На практиці чоловіків віком 55+ мобілізують значно рідше, ніж молодших. Але якщо їх і призивають, то переважно на посади у підрозділах забезпечення — наприклад, логістами чи водіями.

Водночас мобілізація чоловіка 50+ на бойову посаду також не суперечить закону.

Юристи підкреслюють: якщо військовозобов’язаний має бойовий досвід чи дефіцитну військову спеціальність (наприклад, інженер, медик чи ремонтник техніки), то шанси на мобілізацію навіть після 50 років зростають.

До якого віку можуть призвати чоловіків

Рядові, сержанти та офіцери молодшої і старшої ланки підлягають мобілізації до 60 років. Тобто у 59 років чоловіка ще можуть призвати, а після 60 — вже ні.

Для вищого офіцерського складу (генералів, бригадних генералів, генерал-майорів, генерал-лейтенантів) граничний вік вищий — 65 років.

Бронювання працівників: хто може отримати відстрочку

Бронювання військовозобов’язаних працівників і посадових осіб необхідне для того, щоб у період мобілізації забезпечити безперервну роботу органів влади, місцевого самоврядування, а також підприємств та установ, які мають стратегічне значення.

За словами адвокатки Марини Бекало, посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування не підлягають мобілізації протягом усього періоду мобілізації.

«Натомість працівники підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення або здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних сил України та інших військових формувань, отримують бронь лише на період шість місяців», — пояснила ТСН.ua Марина Бекало.

Після завершення цього строку працівники підлягають повторному бронюванню.

Перелік об’єктів критичної інфраструктури визначено постановою Кабміну №1109 від 9 жовтня 2020 року. Для кожного сектору економіки діє окремий порядок бронювання.

Порядок бронювання регулюється постановою Кабінету міністрів №76. Для того щоб отримати статус критично важливого підприємства, компанія має відповідати визначеним критеріям і бути внесена до Єдиного переліку.

В Україні з 2026 року зміняться правила бронювання під час мобілізації. Підприємства зможуть бронювати працівників лише за умови за середньої зарплати від 21,6 тисяч гривень.

Хто може виїжджати за кордон під час війни в Україні

Заброньовані працівники не підлягають мобілізації на час дії бронювання, та відповідно мають право виїзду за кордон згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону, але виключно з метою відрядження.

«На підтвердження права виїзду за кордон в пункті пропуску необхідно надати витяг з наказу Мінекономіки про бронювання та наказ підприємства про відправлення у відрядження за кордон», — розповіла ТСН.ua Марина Бекало.

Водночас для чоловіків передпенсійного віку 50+ діє й заборона на виїзд за кордон. Винятки можливі лише за наявності підстав — наприклад, якщо є інвалідність або троє і більше неповнолітніх дітей.

Нещодавно в Україні дозволили виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років включно. Для перетину кордону потрібні лише два документи: паспорт та військово-обліковий документ.

Однак є один виняток: норма не поширюється на осіб, які займають визначені посади в органах державної влади, державних органах та органах місцевого самоврядування. Ці громадяни можуть виїжджати за кордон лише у службове відрядження.

Як вручається повістка в Україні

Повістка — це документ, який вручається військовозобов’язаному або резервісту для явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Правильно оформлена повістка має відповідати вимогам статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» та постанови Кабміну №560. Її можуть вручати особисто або надсилати поштою.

У повістці обов’язково зазначаються:

• прізвище, власне ім’я та по батькові і дату народження громадянина, якому адресована повістка;

• найменування ТЦК та СП, що видав повістку;

• мету виклику (для взяття на військовий облік, для проходження ВЛК, для уточнення облікових даних, для призову на військову службу)

• місце, день і час явки за повісткою;

• підпис посадової особи, яка видала повістку;

• реєстраційний номер повістки;

• роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.

Яка відповідальність за ігнорування повістки

За ігнорування повістки в Україні передбачена відповідальність.

Перша і друга неявки за повісткою для уточнення даних — це адміністративний штраф. За третю неявку можлива кримінальна відповідальність.

Візит у стоматолога / © Pexels Китайський гороскоп / © Pexels Сектор Гази / © Associated Press Церковне свято 4 жовтня / © unsplash.com