Смерть підлітка на фунікулері. Чи може вбивця вийти на волю, будучи засудженим довічно: пояснюють юристи

Засуджений до довічного ув’язнення за умисне вбивство з хуліганських мотивів, 30-річний співробітник управління Державної охорони Артем Косов усе ж може вийти на волю. Навіть за умови залишення цього вироку без змін апеляційним та касаційним судами. Про це пише «Главком» у статті «Убивство підлітка на фунікулері: чи виправдане довічне покарання? Фаховий розбір юристів».

У коментарі редакції військовий адвокат Дар’я Соларьова зазначила, що до осені 2021 року довічники не мали права претендувати на заміну покарання. Однак таку можливість їм відкрив Конституційний суд, визнавши неконституційною норму статті 81 Кримінального кодексу, яка стосується умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

«Зараз таке звільнення можливе за умови відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний термін», – сказала Дар’я Соларьова.

Аби претендувати на умовно-дострокове звільнення, особі з довічним покаранням необхідно відсидіти у тюрмі не менше 15 років. І лише потім можна клопотати перед судом про зміну покарання – з довічного на позбавлення волі від 15 до 20 років.

Іще довічники можуть розраховувати на помилування, яке запускає президент своїм указом. Та й тут не все так однозначно. Як зазначив «Главкому» адвокат Дмитро Бузанов, щоб скористатися цією процедурою, довічно засудженій особі треба відбути у в’язниці не менше 10 років. Також в’язень повинен розкаятися у вчиненому злочині.

«Математика така: спершу засуджений має відбути 15 років довічного, щоб узагалі постало питання про заміну покарання. Після заміни суд може призначити термін від 15 до 20 років (фактично нове покарання, після якого в’язень може клопотати про дострокове звільнення – «Главком»). Для умовно-дострокового звільнення за умисний особливо тяжкий злочин треба відбути не менше ¾ цього терміну. Якщо довічне ув’язнення замінено на 15 років, то виходить 11 років і три місяці. Тобто сумуємо основне покарання за довічне плюс часткове за умовами умовно-дострокового звільнення і назбирується 26 років три місяці – стільки доведеться відсидіти довічнику. Якщо ж Феміда довічне покарання замінить на 20 років, то за умовами дострокового звільнення засуджений додатково повинен відсидіти 15 років. Разом із основним виходить 30 років тюремного терміну. Отже, мінімально засуджений реально проведе в неволі понад 26 років», – наголосив Дмитро Бузанов.

Додамо, що засуджені до довічного покарання, не можуть розраховувати на амністію.

Як повідомляв «Главком», 22 вересня Шевченківський районний суд оголосив вирок колишньому співробітнику Управління державної охорони Артему Косову, обвинуваченому у вбивстві підлітка Максима Матерухіна на станції столичного фунікулера. Суд призначив йому довічне позбавлення волі.

Під час слухання справи сторона захисту добивалася перекваліфікації кримінального правопорушення: з пункту 7 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу («Умисне вбивство з хуліганських мотивів»; санкція статті – від 10 до 15 років тюрми або довічне позбавлення волі) на статтю 119 Кримінального кодексу («Вбивство через необережність»; санкція статті – від трьох до п’яти років обмеження волі або позбавленням волі на той самий термін). Це пояснювали тим, що Косов не бажав смерті потерпілому. Навпаки – працівник УДО вживав заходи з надання першої домедичної допомоги, накладаючи джгута на шию підлітка.

Феміда такі аргументи відкинула. На думку суду, Артем Косов втілив у життя «нікчемний, надуманий привід для з’ясування стосунків, реалізуючи його безпосереднім застосуванням щодо Максима Матерухіна бойового прийому –захват та кидок в напрямку панорамного скляного вікна». У підсумку це призвело до смерті неповнолітнього.

Феміда констатувала, що обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння та стані, викликаному вживанням наркотичних засобів. На переконання суду, робота в управлінні Державної охорони вимагає більшої суворості оцінки дій Артема Косова. Він повинен бути «взірцем для інших громадян у ракурсі дотримання моральних та етичних норм правил поведінки та співіснування у суспільстві, забезпечувати дотримання громадського порядку та захищати від протиправних посягань права таких громадян».

Водночас «спосіб убивства, обраний обвинуваченим, незначний мотив, який був причиною для позбавлення життя неповнолітнього хлопця, все це у сукупності вказує на цинічне ставлення до людської особистості та відсутності базових людяних моральних цінностей, що свідчить на антисоціальну спрямованість, зневажливе ставлення до закону та загальноприйнятних норм моралі, що є підставою для висновку про особливу небезпечність обвинуваченого Артема Косова для суспільства», дійшов висновків суд.