За крок від блекауту: експерт назвав дві фатальні помилки, які залишили міста України без захисту

Росія здійснила низку цілеспрямованих повітряних атак на об’єкти енергетики та газової інфраструктури у декількох регіонах України. Повідомляється про відсутність електроенергії у містах Сумської, Чернігівської та Полтавської областей. Тим часом росіяни у Мережі вихваляються, як їхні дрони безперешкодно атакують енергетичні об’єкти України.

За словами народного депутата України, Олексія Кучеренка, ситуація і справді дуже непроста, особливо на Чернігівщині.

«Мер Чернігова відверто пише про наслідки ворожих атак — місто залишилося без світла та води. Окрім того, росіяни здійснили одну з найпотужніших атак на газову інфраструктуру. Тобто вони розуміють, що відсутність газу буде для нас ключовою проблемою, а також цілеспрямовано знищують наші електропідстанції», — каже Кучеренко.

Люди, які стали свідками атаки, пишуть у Мережі, що російські дрони практично безперешкодно знищують енергетичні об’єкти, і вони зовсім не захищені. Як результат, після вибухів цілі міста залишаються без світла та води.

«У Чернігові дуже погана ситуація. Росіяни намацали там слабке місце у захисті, тому Чернігів на черзі у блекаут і надовго. Там побили трансформатори, які були беззахисні, бо не було ні укриттів, ні щільної ППО. У прифронтових областях зараз дуже серйозні проблеми», — розповідає Олексій Кучеренко.

Список першочергових об’єктів для захисту

На своїй сторінці у соцмережі Олексій Кучеренко написав: «Якщо ми не зорієнтуємо сили ППО на першочерговий захист енергетичних об’єктів — буде біда».

У розмові з ТСН.ua народний депутат пояснив, що насправді є дві біди — відсутність захисних споруд на енергетичних об’єктах та відсутність координації дій щодо першочергового захисту об’єктів силами ППО.

За словами Кучеренка, процес захисту енергетичних об’єктів з повітря мали б контролювати військові, маючи на руках перелік тих точок, які потребують першочергового захисту. Але чомусь виникла неузгодженість, через яку маємо не дуже ефективну координацію дій.

«Енергетики скаржаться на те, що начебто існує перелік першочергових об’єктів, які мають бути обов’язково захищеними, але для цього немає необхідної координації дій зверху. Гадаю, що це можна вирішити на рівні Ставки верховного головнокомандувача, бо навіть уряд тут ні до чого, адже ЗСУ живе за своїми законами і це природньо. А координація дій відсутня. Тому треба її налагодити і посилити захист об’єктів з неба», — розповідає Олексій Кучеренко.

Мільярди зникли, а захисту немає

За словами народного депутата, на жаль, попередні керівники «Укренерго» звітували нагору з неправдивою інформацією щодо стану захисту енергетичних об’єктів.

Та додає, що з 2023 року їм не вистачило часу, щоб захистити трансформатори. От і виходить, що замість бетонного саркофагу та антидронової сітки їх обтулюють благенькими габіонами з піском, які не рятують від дронів, а тим більше від ракет. А тепер люди по містах сидять без світла і води.

«Посадовці „Укренерго“ маніпулювали та вводили в оману передусім уряд стосовно будівництва захисних споруд на енергетичних об’єктах. Це стосується, як програм Агентства з відновлення та інфраструктурних проєктів, так і програм «Укренерго». Вони звітували, що все побудовано на 100%, але це не так. Вже зараз я бачу факти відвертих маніпуляцій, як з термінами, так і з кошторисом, графіками виконання робіт та іншим», — розповідає Кучеренко.

Він додає, що на будівництво захисту енергетичних об’єктів виділялися мільярди гривень.

«У мене є відчуття, що ці кошти дуже хотіли освоїти саме через підрядників. Тобто це був ключовий пріоритет, а не те, щоб побудувати дійсно ефективний захист від російських дронів та ракет. Як результат ми вже зараз маємо фатальну помилку з укриттями третього рівня. На які витратили шалені кошти — десятки мільярдів гривень. І, на жаль, не добудували до кінця жодного з цих об’єктів. Це управлінська помилка або ж злочин», — підкреслює Кучеренко.

Хто має контролювати такі роботи?

У людей, які зараз сидять без світла у Чернігові чи у Шостці, виникає цілком логічне питання: хтось же мав контролювати перебіг будівництва захисних споруд на енергетичних об’єктах та витрату бюджетних мільярдів?

«На жаль, дієвого контролю не було і немає. Поясню на конкретному прикладі. „Укренерго“, як виявилось, закрита від уряду організація. Вони увесь час посилаються на свою довбану наглядову раду з іноземцями, які нібито за все відповідають у компанії, розповідають про свою комерційну таємницю, когось до себе пускають на об’єкти, а когось не пускають. Аудиторів, наприклад, не пускають. Напевно, причина саме у цьому», — каже Олексій Кучеренко.

Народний депутат додає, щоби припинити подібне, треба відновити жорстку вертикаль управління такими компаніями як «Укренерго» та «Нафтогаз» з боку уряду, а не гратися у ігри в лібералізм.

«В умовах війни наглядові ради не несуть жодної відповідальності. Навпаки, замість злагоджених дій маємо абсолютно розпорошену систему управління і прийняття рішень, що призводить до таких фатальних наслідків. Замість того, аби вирішувати безліч проблем, які є в «Укренерго», їхня наглядова рада винесла на загал корпоративний скандал і три дні його обговорювала», — каже народний депутат.

Кучеренко додає, що ще у 2022 році нам було потрібно вносити зміни до законодавства про те, що під час воєнного стану має діяти пряма вертикаль з управління та відповідальності.

«Тобто уряд має контролювати та відповідати, бо у нас немає іншої інституції — любимо ми уряд чи ні. Відповідати має конкретний міністр. Але для цього міністру треба надати відповідні повноваження. Не може під час війни енергетика жити за законами мирного часу, мають діяти закони війни. На жаль, ми не перевели енергетику на військові рейки, так само, як і економіку. І це велика помилка», — додає Кучеренко.

Хто та як виправлятиме ситуацію

Експерт каже, що недобудовані укриття на енергетичних об’єктах навряд чи добудують, якщо цього не зробити за два роки.

«Я гадаю, що зараз буде більш тісна координація дій між силами ППО та енергетиками. За моєю інформацією, саме цей аспект має ключовий пріоритет, бо таке враження, що у різних структур — різні списки об’єктів, які потребують першочергового захисту від ракет», — каже Олексій Кучеренко.

Чи готові енергетики Києва до нових обстрілів?

За словами народного депутата, Київ більш щільно захищають силами ППО, але засобів теж не вистачає, що помітно за наслідками від російських атак. Таке цілком можливе — бо це війна.

«Київ у порівнянні з іншими регіонами має значно більший захист. І це незважаючи на те, що після атак, теж є людські жертви серед мирного населення та значні руйнування. Але столиця та столичний регіон — захищені. Хоча проблеми з електропостачанням теж можуть виникати — все залежить від сили повітряного удару. Поки що атаки відбивають», — каже Олексій Кучеренко.

Столиця — живе «по-багатому»

Він додає, що ситуація у Києві вирізняється від інших регіонів. У місті з якогось дива вже оголосили про початок опалювального сезону з 3 жовтня. І це дивно, бо на середину місяця ще обіцяють потепління.

«Зазвичай у Києві опалювальний сезон розпочинають з 15 жовтня, в залежності від певної температури повітря. Раніше відтягували початок опалювального сезону якомога далі, а тут вирішили розпочати „по-багатому“. У мене таке враження, що у Києві вже до виборів готуються, і не думають про економію газу та наявні борги. Столиця — найбільший боржник в Україні. Місто не платить за газ, чим, до речі, завдає шкоди всім. Бо ж вся країна шукає гроші на закупівлю блакитного палива», — зазначає Кучеренко.

Чи буде блекаут по всій країні?

Щодо прогнозів проходження опалювального сезону і загалом зими в умовах війни, то Олексій Кучеренко каже, що робити якісь глобальні прогнози неможливо, бо ніхто не знає, як ситуація зміниться завтра чи післязавтра — будуть масовані удари чи їх не буде.

«Я не бачу, якогось глобального всеукраїнського блекауту унаслідок російських атак, але локальні проблеми у містах від конкретних повітряних ударів безумовно будуть. Як приклад, ситуація зараз у Чернігові. Які тут можна робити прогнози? Ще тиждень тому у місті все було нормально, а тут прилетіло декілька разів і все — місто без води та світла. Тобто ситуація цієї осені-зими буде дуже нервовою та динамічною, але я противник прогнозів-лякалок про морози в 12 градусів та поради тікати подалі з міст. Як на мене, нам зараз передусім треба посилити захист прифронтових регіонів, бо за Київ особливих хвилювань у мене немає», — підсумовує Олексій Кучеренко

Яке свято 5 жовтня 2025 року / © ТСН Нацбанк встановив курс валют на понеділок, 6 жовтня. / © Reuters Дирижабль S1500 / © odditycentral.com © pixabay.com