Молдова, яка змогла, «1+1», які пробують, і зрадники, що не можуть

Неділя, 5 жовтня 2025 року

Привіт. На зв’язку редактор текстів «ДМ» Євген Бриж і вся наша команда, яка продовжує працювати попри всі складнощі. Ділюся новинами й текстами, які вам не слід пропускати.

ВИБОРИ. Хоч десь проросійські сили програли. Як виявилося, не в країнах, які заведено називати «країнами розвиненої демократії». А в Молдові. Там партія Маї Санду, проукраїнської та проєвропейської президентки, виграла вибори й одноосібно формуватиме уряд. Урок для нас і для європейців. Наші аналітики пильно стежили за виборами й аналізували, як там усе відбувалося. Якщо хочеться коротко зрозуміти, як Молдові й Санду вдалося, а Росії ні та як вона тепер на це реагує, — читайте статтю«Не стала другою Росією, тож тепер стане другою Україною: російська пропаганда про вибори в Молдові».

ЗРАДНИКИ. Молдова — це було ще одне поле для російських експериментів, як і Україна. І там, як і в нас, усе не скінчено, бо ж вибори постійно будуть — а отже, і розхитування, нагнітання, поляризація так само будуть і надалі. І там, як і в нас, була, є і буде своя проросійська «прислуга», яка робитиме все для перемоги своїх патронів у кінцевому результаті. Одним із таких проросійських служок в Україні є Євген Мураєв, про якого Олександр Морський написав жорстку колонку. Виявляється, він створив і рекламує свій додаток для «прямої демократії» серед українців. Автор показує, як ця кампанія може мати політичні й інформаційні ризики, пов’язані з російськими спецслужбами, і чому варто уважно перевіряти такі проєкти. А ще ставить резонне питання: а чому проєкти цього діяча досі не заблоковані? Читайте текст «Як Євген Мураєв рекламує українцям свій додаток для прямої демократії — і до чого тут ФСБ».

ВІЙНА. Чому це треба робити — та тому що війна з нами надовго. Набагато довше, ніж гаряча її фаза (якщо ми її переживемо, звісно). Медіаексперт і політичний консультант Олексій Ковжун в інтерв’ю пояснює, чому навіть якщо бойові дії закінчаться на певній території, війна залишиться в інформаційній і культурній площині. Він каже, що розуміння змін у суспільній свідомості й стійкість до пропаганди — критично важливі. Інтерв’ю охоплює і втому суспільства, і внутрішні дискусії, і стратегічні кроки, які ще належить зробити. Читайте текст«Олексій Ковжун: “Якщо ця війна завершиться не в Москві, то це ще не кінець війни”»

МЕДІЙНИКИ. А поки війна триває — вона щодня збирає свій урожай життів. Цього тижня на Донеччині внаслідок атаки російського дрона загинув французький журналіст Антоні Лаллікан. А в Києві від хвороби серця помер журналіст-розслідувач, засновник видання «Наші гроші» Олекса Шалайський.

ПРОПАГАНДА. Про пропаганду ми постійно пишемо. Але огляд пропаганди від Олексія Півторака за останній тиждень вересня 2025 року показує, як фейки й маніпуляції створюють ілюзію загрози та виправдовують зовнішню агресію. І як поточні події, наприклад, знеструмлення Запорізької атомної електростанції, пропагандисти вплітають у мереживо своїх вигадок. Автор розбирає ці наративи та пояснює, як усе насправді. Короткий висновок з тексту «Росія — власниця ЗАЕС, Україна готує напад на Калінінград. Про що брехала російська пропаганда 24—30 вересня 2025 року» — критичне мислення та медіаграмотність зараз важливі як ніколи, а тупим бути дуже небезпечно.

ПРОПАГАНДИСТИ. Щоб не було ілюзій, як працює пропаганда і пропагандисти, — ось новина про розслідування іноземного медіа The Insider. Виявилося, що кореспонденти, яких російське пропагандистське інформагентство ТАСС відправило до Австрії після того, як попередніх кореспондентів позбавили акредитації через підозри у шпигунстві, ймовірно, також є шпигунами Служби зовнішньої розвідки Росії (СЗР РФ).

ТЕЛЕБАЧЕННЯ. Керівник телевізійного бізнесу «1+1 media» Максим Кривицький надіслав нам колонку, в який розповів, що група починає експериментувати з контентом для кінотеатрів. Це означає нову бізнес-модель і ширші можливості для креативу. Телебачення, стримінг і кіно тепер тісно пов’язані: компанія досліджує, як інтегрувати різні формати, не втративши аудиторії. І обіцяє новинки вже дуже скоро. Детальніше про це — в тексті «“1+1 media” виходить за рамки телебачення й диджиталу і починає створювати контент для кінотеатрів».

ТЕЛЕРИНОК. Ці експерименти — не від хорошого життя. Вихід за межі обжитих «червоних» океанів у неосвоєні «блакитні» — це реакція на нестачу грошей. Це стосується всіх телеканалів: рекламний ринок із війною впав, регуляція цін на ліки й обмеження реклами азартних ігор б’є по каналах. Тому ті шукають нові можливості. Так, на NAM Summit 2025 експерти обговорювали, як працюють метрики активної та пасивної уваги і чому українським брендам варто змінювати стратегії з продажу охоплень та переходити на продаж уваги. Телебачення, диджитал чи кіно — кожен формат генерує увагу по-різному, і саме це стає головним критерієм успіху. Детальніше — в поясненнях Наталії Данькової «Боротьба за секунди: чому увага стає головним виміром реклами замість охоплень».

СКОРОЧЕННЯ. Власне, дзвіночки про кризу на телеринку лунали давно — а зараз почалися ягідки у вигляді скорочень уже не людей, а цілих проєктів. Так, головна редакторка сайту «Вікна-новини» Марія Бєляєва повідомила, що йде з посади, оскільки її бачення майбутнього проєкту не збіглося з баченням керівництва. 30 вересня про рішення залишити проєкт повідомила Ірина Скосар — випускова редакторка сайту «Вікна-новини». І ще низка людей теж підуть. Діана Горон детально розпитала, що там відбувається.

АНІМАЦІЯ. Дипломна робота української режисерки в німецькому університеті — короткометражна анімація «Моя бабуся — парашутистка» — цього року потрапила в короткий список програми La Cinefа Каннського кінофестивалю. Національна премʼєра стрічки відбулася на анімаційному фестивалі Linoleum, що зараз триває в Києві. А сама режисерка Поліна Піддубна розповідає «Детектору медіа» про свій фільм, який презентували в Каннах. А поки ви будете читати текст «Аніматорка Поліна Піддубна — про свій фільм у Каннах і бабусю-парашутистку», пригадайте: а якою була ваша бакалаврська робота в університеті? Може, ми якось не так вчимося?

ФЕСТИВАЛІ ТА ПРЕМІЇ. Днями оголосили переможців щорічної премії подкастів «Слушно-2025», а також назвали переможців 16-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Занотовуйте собі, що слід послухати і подивитися.

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі!

Євген Бриж і ваша команда «ДМ»