Україна випалює Росію "пекельним вогнем": паливна криза посилюється

Цілеспрямовані «пекельні» удари по російських нафтопереробних заводах посилюють паливну кризу в державі-агресорці та допомагають змінити думку президента США Дональда Трампа щодо перспектив України у війні.

Про це пише видання The Economist.

Атаки українських безпілотників на нафтопереробні заводи та інші частини російської системи розподілу палива розпочалися в серпні, і кількість ударів зростає з двох-трьох на тиждень до чотирьох-п’яти. Незабаром вони будуть щоденними.

Які об’єкти уразила Україна

За останній тиждень Україна серйозно пошкодила великий термінал експорту нафти в Новоросійську на Чорному морі, нафтопереробний комплекс у Башкортостані (понад 1300 км від України) та насосну станцію в Чувашії, за 1000 км. Великий нафтопереробний завод у Ярославлі був уражений 1 жовтня, але росіяни стверджують, що його зупинка була викликана «технічними» причинами, а не атакою безпілотника.

За інформацією видання, постраждало до 40% нафтопереробних потужностей Росії, причому близько 20% скоротилося одночасно.

За даними дослідницької групи Energy Aspects, це означає втрату понад 1 мільйона барелів на день. Сергій Вакуленко з Центру Карнегі Росія Євразія застерігає, що цифри є динамічними, оскільки більшість об’єктів можна відремонтувати.

Бенедикт Джордж, керівник відділу ціноутворення на нафтопродукти в Європі в Argus Media, компанії, що займається аналітикою енергетичного ринку, каже, що Україна завдала ударів по 16 з 38 російських нафтопереробних заводів, і що хоча ремонт можливий, пошкодження стають тривалими, коли нафтопереробні заводи зазнають повторних атак.

Деякі, за його словами, зазнавали ударів до трьох разів. Серед них один з найбільших російських паливно-переробних заводів у Рязані, який розташований за 200 км від Москви і зазвичай може виробляти 340 000 барелів на день. Знищення крекінгових установок, які розкладають сиру нафту на бензин, дизельне паливо та авіаційне паливо, є серйозною складністю, оскільки вони дуже дорогі, а режим санкцій робить їх надзвичайно важкими для заміни.

Дефіцит пального у Росії

За інформацією аналітика, експорт дизельного палива зменшився на 30% порівняно з минулим роком, і знаходиться на найнижчому рівні з 2020 року. Оскільки Росія є другим за величиною експортером дизельного палива у світі, оптові ціни різко зростають.

Вплив також відчувається багатьох регіонах Росії, де виникли кілометрові черги за нафтопродуктами на заправках. Проблеми відчувають від Владивостока на Далекому Сході до Волги під Москвою. Деякі органи влади запроваджують нормування. Особливо сильно постраждав окупований Росією Крим, де водії обмежені купівлею 30 літрів пального.

Віцепрем’єр-міністр Росії Олександр Новак оголосив про часткову заборону на експорт дизельного палива та продовження попередньої заборони на експорт бензину до кінця року.

За словами пана Вакуленка, який до 2022 року був директором зі стратегії нафтогазового гіганта «Газпром нафта», тиск особливо відчувають незалежні російські енергетичні компанії та спекулянти на нафтовому ринку.

Нафтоперекачувальні станції та нафтобази також постраждали від українських ударів, зокрема від масованого нападу в середині вересня на Приморськ, найбільший російський нафтоналивний порт на Балтійському морі.

Однак, за словами пана Вакуленка, такі об’єкти важче пошкодити безповоротно, і поки що мало що вказує на скорочення експорту російської сирої нафти. Але експорт сирої нафти є набагато менш прибутковим бізнесом для Росії, ніж продаж продуктів переробки.

Чим завдає ударів Україна

Близько 60% ударів у глибині російської території здійснюють українські безпілотники Fire Point FP-1, які з меншим корисним навантаженням можуть досягати цілей на відстані 1500 км у межах Росії та мають складне програмне забезпечення, стійке до інтенсивного радіоелектронного глушіння.

Як зазначає Олена Крижанівська, експерт з українських систем озброєння, FP-1 коштують лише близько 55 000 доларів кожен, а зараз випускаються зі швидкістю понад 100 на день.

Україна також використовує важчий і дорожчий безпілотник «Лютий», дальність польоту якого становить 2000 км, а також перевірену в боях систему машинного зору для наведення його на ціль.

Також є повідомлення про те, що почали використовувати крилаті ракети FP -5 «Фламінго». Вони набагато швидші за дрони, можуть летіти на висоті лише 50 м над землею, з дальністю польоту понад 3000 км і завдавати величезної ударної сили завдяки бойовій частині вагою 1150 кг.

Якщо FP -5 виявиться здатною пробивати російські засоби протиповітряної оборони, це виведе українську кампанію DeepStrike на новий рівень руйнівності. Її дальність дозволяє їй обманювати оборону, летячи за постійно змінними векторами до цілі.

Для виготовлення FP -5 Fire Point використовуються перероблені турбовентиляторні двигуни радянських часів, а виробництво її фюзеляжу з вуглецевого волокна займає лише шість годин. Fire Point зараз виробляє дві-три FP -5 на день, але очікується, що ця кількість зросте до семи пізніше цього місяця.

Кожна крилата ракета коштує близько 500 000 доларів. Для порівняння, американська ракета Tomahawk коштує в чотири рази більше, має меншу дальність польоту та несе набагато менше корисне навантаження, хоча вона, ймовірно, точніша та її важче збити.

Наступної ночі, 5 жовтня, внаслідок атаки дронів пролунали вибухи на заводі «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез» — одному з найбільших нафтопереробних підприємств Росії, яке є ключовим у забезпеченні паливом як внутрішнього ринку, так і експорту. Підприємство розташоване приблизно за 800 кілометрів від найближчого кордону з Україною.

"Шахтар" / © ФК Шахтар Принцеса Кейт та принцеса Анна / © Getty Images "Динамо" – "Металіст 1925" / © ФК Металіст 1925 США активізує дипломатичні зусилля, щоб лобіювати провал резолюції ООН на підтримку Куби