Україна посилює глибокі удари по Росії, а ракета "Фламінго" стала новим козирем, – The Economist

Ракета "Фламінго" стане новим викликом для Росії. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на The Economist.

Як Україна посилює удари по російським НПЗ?

Лише на останній тиждень Україна сильно пошкодила великий термінал експорту нафти в Новоросійську, нафтопереробний комплекс у Башкортостані та насосну станцію в Чувашії. Великий НПЗ у Ярославлі також був пошкоджений, але росіяни стверджують, що це "технічний" інцидент, не пов'язаний з атакою БпЛА.

Можливості військово-промислового комплексу противника значно скоротилися; ми можемо бачити це на полі бою,
– прокоментував "діпстрайки" Олександр Сирський.

Наприкінці серпня агентство Reuters повідомило, що близько 17% нафтопереробних потужностей Росії було принаймні тимчасово виведено з експлуатації. Зараз ця цифра, безумовно, вища. Деякі дані свідчать про те, що постраждало до 40% цих потужностей, з яких близько 20% – одномоментно.

Це становить втрату понад 1 мільйон барелів на день, згідно з даними дослідницької групи Energy Aspects.

Сергій Вакуленко з Центру Карнегі Росія Євразія застерігає, що цифри динамічні, оскільки більшість об'єктів можна відремонтувати. Втім, він визнає, що масштаби цього разу безпрецедентні.

За інформацією Бенедикта Джорджа, керівника відділу європейського ціноутворення на нафтопродукти в Argus Media, компанії, що займається дослідженням енергетичного ринку, Україна уразила 16 з 38 російських НПЗ.

Хоча ці пошкодження можна полагодити, заводи довго простоюють, до того ж зазнаючи повторних ударів. Деякі, за його словами, зазнавали ударів до трьох разів.

Серед таких один з найбільших російських паливно-переробних заводів у Рязані, який знаходиться за 200 км від Москви і зазвичай може виробляти 340 000 барелів на день. На ньому біло уражено крекінгові установки, які розкладають сиру нафту на бензин, дизельне паливо та авіаційне паливо. Вони є вкрай дорогі, а санкції не дозволяють їх легко замінити.

Джордж каже, що експорт дизельного палива на 30% нижчий, ніж рік тому, і знаходиться на найнижчому рівні з 2020 року. Оскільки Росія є другим за величиною експортером дизельного палива у світі, оптові ціни різко зростають.

Наслідки відчувають і самі росіяни, коли стоять у кілометрових чергах до заправок. У деяких регіонах бензин дають за талонами. Так, у окуповано Криму автомобілісти обмежені купівлею лише 30 літрів пального.

У відповідь на зростаючу кризу 25 вересня віце-прем'єр-міністр Росії Олександр Новак оголосив як про часткову заборону на експорт дизельного палива, так і про продовження попередньої заборони на експорт бензину до кінця року. Це особливо вдарить по незалежних енергетичних компаніях та спекулянтах на нафтовому ринку.

За словами Вакуленка, удари по нафтових терміналах навряд чи завдадуть безповоротної шкоди. Наразі не видно, щоб експорт російської сирої нафти скорочувався. Втім, Росія заробляє значно менше на сирій нафті, ніж на нафтопродуктах.

У розмові з 24 Каналом аналітик з нацбезпеки США та зовнішньої політики, експерт-міжнародник Марк Тот наголосив, що удари по російській нафтовій та енергетичній інфраструктурі ефективніші за санкції.

"Саме вони завдають реальної шкоди. Якщо ми побачимо відключення світла, це буде свідчити про те, що удари стають дедалі результативнішими. Це напрямок, в якому Україна починає перемагати. Їй потрібно досягти вирішальної перемоги", – вважає він.

Чому Росія не може нічого з цим вдіяти, і чому їй слід боятися "Фламінго"?

Українці на підйомі. У росіян є проблема. Вони не можуть це зупинити, і в українців немає причин зупинятися,
– каже Лоуренс Фрідман, британський стратег.

Проблема Росії – велика кількість вразливих цілей, розосередженість об’єктів по величезній території та послаблення можливостей ППО після більш ніж трьох років війни. Навіть неквапливі ударні дрони, що несуть боєголовки всього 60–120 кілограмів, мають достатню дальність і точність, щоб завдавати серйозної шкоди.

Близько 60% "глибоких ударів" по території Росії здійснюють безпілотники Fire Point FP-1 – моделі з меншим корисним навантаженням, але дальністю до 1 500 кілометрів, які виявилися стійкими до інтенсивного радіоелектронного заглушення. Експертка з українських озброєнь Олена Крижанівська каже, що FP-1 коштують близько 55 000 доларів за одиницю, а виробництво нині налагоджено так, що виходить понад 100 одиниць на добу. Україна також застосовує важчі безпілотники "Лютий" з дальністю до 2 000 кілометрів.

Крім дронів, почали з'являтися й крилаті ракети FP-5 "Фламінго" – швидші платформи, що летять низько (приблизно 50 метрів) та мають дальність понад 3 000 кілометрів, несучи боєголовку близько 1 150 кілограмів.

Якщо FP-5 доведе свою здатність долати російські ППО, це може підняти руйнівний потенціал кампанії "DeepStrike" на новий рівень.

Для виготовлення FP-5 використовують перероблені турбовентиляторні мотори радянської епохи, а корпуси з вуглецевого волокна виготовляють всього за 6 годин. Fire Point наразі виробляє 2 – 3 такі ракети на добу, із планом збільшити випуск до 7 на день. Одна FP-5 коштує близько 500 000 доларів – вчетверо дешевше за американський Tomahawk, але при цьому має більшу дальність і потужнішу бойову частину. Водночас американська ракета, ймовірно, точніша та важча для перехоплення.

На відміну від масштабної російської повітряної кампанії, спрямованої переважно на терор міст, українська стратегія б’є по спроможності Росії вести війну: по підприємствах, логістиці та переробці, від яких залежить фінансування та обслуговування військових дій. За словами Вакуленка, метою не стоїть повністю паралізувати економіку Росії, але вже зараз знижуються доходи, які отримує країна, і пересічні росіяни також все більше відчувають, що війна йде до них.