Іноді вони повертаються. Чим загрожує Україні новий уряд Чехії

У компанії прем'єрів Угорщини й Словаччини Віктора Орбана й Роберта Фіцо, можливо, з'явиться новий товариш. Такий же популіст і прагматик, євроскептик і політик, готовий заперечувати курс Євросоюзу на підтримку Києва й посилювати проросійське крило всередині ЄС. Ідеться про лідера чеської популістської партії ANO («Так»), симпатика Дональда Трампа й мільярдера Андрея Бабіша.

Як і прогнозувалося, на виборах до нижньої палати парламенту Чехії, що відбулися минулого тижня, перемогу здобула ANO: за неї проголосували 34,51% виборців, 23,36% чехів віддали голос за правлячий ліберально-консервативний блок Spolu («Разом»), на чолі якого стоїть прем'єр Петр Фіала. Центристська партія Stan («Старости й незалежні»), яка входить до правлячої коаліції, одержала 11,23%, а проєвропейська партія «Піратів» — 8,97%. За правопопулістську антиіммігрантську партію SPD («Воля і пряма демократія») проголосували 7,78%, а за праву євроскептичну партію Motoristé sobě («Автомобілісти для себе») — 6,77%.

У парламент не пройшов лівопопулістський рух Stačilo («Досить!»), який одержав всього 4,3% голосів. І це хороша новина для України, оскільки рух, який об'єднує кілька лівих партій, просуває проросійський порядок денний. Наприклад, обличчя Stačilo!, євродепутат і глава Комуністичної партії Чехії та Моравії (КПЧМ) Катержина Конечна покладає відповідальність за війну в Україні на Захід, обвинувачуючи його в тому, що він спровокував Росію. НАТО вона називає «агресивним блоком», а поява російських дронів у Європі, за її словами, не є серйозною загрозою.

У перемозі ANO відіграла роль не тільки грамотно побудована виборча кампанія. Впродовж останніх років чеська економіка зазнала низки проблем, зокрема сильної інфляції, яка призвела до падіння рівня життя і зростання бідності. І хоча тепер економіка країни повільно відновлюється, популярність уряду Фіали падала. ANO ж обіцяла завершити режим жорсткої економії, стимулювати зростання економіки, підвищити заробітну плату, збільшити пенсії, знизити податки, обмежити ціни на енергоносії.

Найімовірніша кандидатура на посаду прем'єр-міністра — мільярдер Андрей Бабіш, який уже очолював уряд у 2017–2021 роках. Його прем'єрство супроводжувалося скандалами, пов'язаними з обвинуваченнями в конфлікті інтересів і шахрайстві з субсидіями ЄС: лідер ANO володіє гігантським холдингом Agrofert — найбільшим приватним одержувачем державних дотацій у Чехії. Президент Петр Павел уже заявив, що очікує від Бабіша розв’язання проблеми конфлікту інтересів.

Хоча ANO й посіла перше місце, кількість мандатів недостатня для того, щоб Бабіш самостійно сформував кабінет. Для цього потрібен 101 мандат, а в ANO всього 80 місць. Хоча нічого не можна виключати, але малоймовірно, що ANO і Spolu створять коаліцію: раніше Фіала відкинув таку можливість. Не менш категоричним був і Бабіш, у якого залишаються два варіанти дій — або створити уряд меншості, або формувати коаліцію з меншими партнерами. Він вирішив піти другим шляхом.

Як заявив після закінчення голосування Андрей Бабіш, ANO має намір почати переговори про формування нового кабінету зі SPD (15 мандатів), а також з партією Motoristé (13 депутатів).

Обидві партії — євроскептичні. Але SPD також просуває проросійські й антиукраїнські наративи. Наприклад, у березні 2023 року депутати від SPD проголосували проти резолюції парламенту, яка підтверджувала підтримку України й санкції проти Росії. Лідер же SPD Томіо Окамура ще 2022 року говорив, що постачання зброї Україні продовжують війну й шкодять Чехії. Як і Stačilo!, SPD заявляє, що країна має вийти з НАТО і ЄС.

А не так давно Окамура заявив, що умовою для потенційного входження до коаліції буде вимога внести до програми уряду пункт про перегляд дозволів на проживання всіх українців у Чехії. Відповідно до його планів, у країні слід дозволити залишатися тільки тим українцям, хто «працює на посадах, до яких мало інтересу у чехів». «Це не про ненависть, але я чеський політик, і я на боці чеських громадян», — виправдовував свою позицію лідер SPD.

Тим часом, станом на вересень, у Чехії проживало 393,8 тисячі українців зі статусом тимчасового захисту. З них близько 93 тисяч — діти й підлітки віком до 18 років, а близько 17,7 тисячі — люди віком старше 65 років. За словами міністра праці Маріана Юречки, у Чехії працюють 169 тисяч громадян України зі статусом тимчасового захисту. При цьому, згідно з даними Служби безпеки й інформації (BIS), українці, які переїхали в Чехію після лютого 2022 року, вклали в чеську економіку більше, ніж одержали фінансової допомоги й соціальних виплат: присутність українських біженців щорічно сприяє зростанню ВВП Чехії на 1,2%.

Так, у першій половині 2025 року українські біженці принесли бюджету Чехії 15 млрд крон (616 млн євро) у формі внесків і податків. Державні дотації на гуманітарну допомогу, проживання, охорону здоров'я, освіту й інші види підтримки біженців становили вдвічі менше — 7,6 млрд крон (312 млн євро). Реалізація ініціативи Окамури може спричинити від'їзд українців до інших країн, що призведе до браку робочих рук у промисловості й сфері послуг. У результаті це вдарить по чеській економіці.

Недивно, що Росія, зацікавлена в перманентній кризі всередині ЄС, намагалася підіграти SPD. За кілька днів до голосування чеський Центр дослідження онлайн-ризиків виявив близько 300 пов'язаних із РФ фейкових акаунтів у TikTok, які поширювали проросійський контент, спрямований проти ЄС або НАТО, виправдовували вторгнення Росії в Україну й популяризували SPD і Stačilo!. Чеська влада переконана, що мережа акаунтів є частиною якоїсь фабрики тролів, пов'язаної з Росією.

Якщо SPD готова до коаліції з ANO, то Motoristé ще не вирішила, яку сторону вибрати. І в ситуації, коли в конфронтуючих сторін майже рівна кількість голосів, позиція Motoristé стає ключовою для формування нового уряду. З одного боку, вони євроскептики, які критикують ЄС за кліматичну політику. З другого — вони позиціонують себе як прихильників жорсткої бюджетної дисципліни, тоді як Бабіш обіцяв відійти від режиму жорсткої економії.

Після оголошення підсумків голосування представник Motoristé Матей Грегор заявив: «Ми підтримуватимемо тільки той уряд, у якому самі будемо присутніми». Для Києва ж важливо те, що на партію потужний вплив має колишній президент Чехії Вацлав Клаус. Він відомий тим, що вважає не Кремль, а західні країни винними в початку війни в Україні.

Готуючись до коаліції з SPD і Motoristé, Бабіш відкидає обвинувачення у своїй проросійській позиції і запевняє, що не поверне Чехію на Схід. У передвиборній кампанії він згадував про те, що саме під час його прем'єрства Прага вислала 80 російських дипломатів. Ці дії стали реакцією на висновки чеських спецслужб, які встановили причетність Росії до вибухів на складах боєприпасів у Врбетіце 2014 року. При цьому Бабіш не демонструє великого бажання підтримувати Україну в її протистоянні агресії Росії.

Граючи на втомі чехів від російсько-української війни, він ще під час виборчої кампанії пообіцяв скасувати координовану Прагою «снарядну ініціативу», яка допомагає постачати нашій країні артилерійські боєприпаси. «Нормально, що хтось заробляє за рахунок українців десятки мільярдів крон, коли там гинуть люди? Адже це гроші, які мали б дістатися українцям. Це нетранспарентно, цим мають займатися держави напряму. Ми нічого проти не маємо, але не хочемо, щоб хтось заробляв неймовірні гроші на війні, де гинуть тисячі людей», — говорив Бабіш.

Після голосування Бабіш сказав у коментарі телеканалу «Суспільне», що Чехія «допомагає Україні через ЄС, ЄС допомагає Україні. Це є в наступному європейському бюджеті. Ми платимо великі гроші в європейський бюджет і ми в такий спосіб і далі допомагатимемо». При цьому Бабіш не вважає, що військову допомогу Україні слід повністю припинити, але закликає передати це питання НАТО. На запитання, чи він підтримуватиме вступ України до ЄС і НАТО, Бабіш відповів: «Але ви не готові до ЄС. Ми маємо спочатку закінчити війну».

 Можливо, Прага й не зробить різкого розвороту у своїй політиці стосовно Києва, але українцям слід готуватися до того, що Чехія може відвернутися від безумовної підтримки нашої країни. Тривогу Києва стосовно майбутньої зовнішньої політики Праги поділяють і в Брюсселі: під час виборчої кампанії Бабіш різко критикував ініціативи Євросоюзу — такі як «зелений курс», міграційну політику й систему торгівлі квотами на викиди шкідливих речовин.

Нагадаємо, що ще торік ANO разом з угорською партією «Фідеш», французьким «Національним об'єднанням» і австрійською Партією свободи створили в Європарламенті групу «Патріоти за Європу». Ці праві партії відомі своєї симпатією до Москви. Сама ж група домагається більшого суверенітету для країн — членів ЄС, підтримує запровадження жорсткіших заходів проти нелегальної імміграції і пропонує переглянути Зелений пакт для Європи.

Утім, президент Павел, який має вплив на формування зовнішньополітичного курсу країни, заявив, що не допустить створення уряду, який занадто відхилиться від прозахідного курсу.

Найближчими тижнями стане зрозуміло, чи зможе Андрей Бабіш домовитися з потенційними союзниками і який курс обере новий уряд Чехії. Та й узагалі, чи стане Бабіш прем'єр-міністром. Але вже тепер очевидно: вплив євроскептичних і популістських сил у Європі посилюється, що створює сприятливий ґрунт для Москви, яка грає на внутрішніх розбіжностях Євросоюзу. І це стане новим випробуванням для згуртованості ЄС. Особливо щодо підтримки України.