"Наближаємося до переламного моменту": експерти припустили, скільки ще може воювати Росія

Крім того, удари по НПЗ, які зменшують здатність Росії фінансувати війну, теж впливають на здатність України боротися. Соціальні фактори, як-от колосальні втрати росіян у війні та повернення поранених окупантів, які вимагатимуть підтримки та догляду, також матимуть вплив.

Полковник США у відставці Джон Світ та аналітик з нацбезпеки США та зовнішньої політики, експерт-міжнародник Марк Тот спеціально для24 Каналу проаналізували, що може переламати хід війни, як довго Росія ще може воювати та скільки грошей втрачає через удари України по НПЗ. Деталі – читайте далі у матеріалі.

Яке рішення може переламати хід війни?

США розглядають можливість постачання Україні крилатих ракет Tomahawk і вже дозволили завдання деяких ударів углиб території Росії. Про це повідомив генерал Кіт Келлог, спеціальний посланець США з питань України. Полковнику Світ, яку роль це може відіграти в кампанії України, що триває, проти російської нафтопереробної інфраструктури?

Джон Світ: Ракета Tomahawk – це, безумовно, ще один інструмент в арсеналі озброєнь, який Україна може використовувати для ураження цілей на території Росії. Я б сказав, що Tomahawk будуть застосовуватися переважно по військових об'єктах, зокрема аеродромах, скупченнях військ, штабах. Водночас безпілотники, які є в України, а також інші системи озброєнь, будуть використовуватися для ударів по стратегічних об'єктах, як-от нафтопереробні заводи.

Ці системи, очевидно, призначені для того, щоб зупинити здатність Росії переробляти нафту та продавати її. Tomahawk – це ще інструмент в арсеналі, але дуже ефективний, високоточний, здатний завдавати ударів на велику глибину. Він буде застосовуватися проти військових цілей усередині Росії.

Чи очікуєте ви, що адміністрація Трампа все-таки надасть Україні такі далекобійні ракети? Якщо це станеться, чи може це стати переломним моментом, посиливши тиск на воєнну машину Путіна та його логістику?

Джон Світ: Це рішення має два аспекти. Насамперед це можливість завдавати точних ударів на велику глибину. Сигнал Путіну такий: "Ми надамо Україні такі системи озброєнь, щоб вона могла вражати об'єкти, які ви використовуєте для атак. За продовження ударів балістичними ракетами та безпілотниками по українських цивільних об'єктах доведеться платити".

На додаток до інших можливостей, ракета Tomahawk – це високоточна система, здатна завдавати ударів углиб території Росії та коштувати Путіну втрат активів.

Марку, чи може сама перспектива можливого постачання крилатих ракет Tomahawk Україні позбавити Володимира Путіна спокійного сну та змусити його серйозно замислитися про наслідки? Чи розглядаєте ви це як інструмент тиску з боку США на Путіна, чи як реальний і продуманий план, який дозволить Україні отримати можливість завдавати більш глибоких і стратегічних ударів, здатних змінити хід цієї війни?

Марк Тот: Це, безумовно, сигнал з боку Білого дому. Ми бачимо, що Джей Ді Венс, людина, яка не особливо підтримує військову допомогу за кордон, вже каже, що це питання розглядається. Тобто це очевидний сигнал Путіну: "Ми налаштовані серйозно. Наше терпіння закінчується, і тобі краще почати реагувати". Це той самий елемент, про який говорив Джон.

Щодо того, чи позбавляє це Путіна сну, то думаю, що так. Якщо глянути ширше, ми звикли сприймати цю війну як статичну кампанію на Сході та Півдні України. Але насправді є безліч напрямків, які зовсім не статичні.

Взяти Чорне море: знищення частини флоту та відхід із Севастополя послабили й фактично нейтралізували напрямок. Це мало реальні наслідки. На початку війни ми всі турбувалися, чи не стане Одеса наступною метою, чи можуть дії з Одеси вплинути на Придністров'я і, зрештою, на Молдову. Це один напрямок, який був зачеплений.

Інше – це удари по Курську. Ідея про російський тил зникла. Раптом Росії довелося захищати внутрішні лінії, виділяти війська для цього. Україна блискуче впоралася із завданням позбавити противника відчуття безпеки. Ще один напрямок – це повітряна перевага над Україною. Росію також вдалося позбавити і її.

Але найголовніше, наймасштабніше – це нафтова та енергетична інфраструктура. Це ще один напрямок, який починає валитися навколо Путіна. Tomahawk – ще один елемент, який робить війну динамічною, а не статичною, що ми могли недооцінити на початку. Отже, відповідь позитивна – він втратить сон.

Що Путін задумав щодо НАТО?

Президент США Дональд Трамп публічно заявив, що Україна має потенціал і можливість повернути всі території, які були захоплені російською стороною. Чи вважаєте ви це серйозним розворотом позиції Трампа щодо України? Чи це просто ще один інструмент переговорів та тиску на Путіна та його оточення?

Марк Тот: Наразі рано судити. Думаю, зараз Трамп все ще перебуває на стадії передачі сигналу до Путіна. Він каже: "Досить! Подумай про ціну. Хочеш зберегти щось чи втратиш усе". Трамп намагається донести це до Путіна. Але, на мою думку, час покаже. Поки що рано говорити, чи вирішив Трамп підтримувати Україну до перемоги, чи це просто спроба змусити Путіна сісти за стіл переговорів.

Віцепрезидент Джей Ді Венс заявив, що Росія останнім часом відмовилася як від двосторонніх переговорів з Україною, так і від тристоронніх зустрічей зі США, закликавши Москву отямитися і визнати реальність втрат на фронті. Полковнику Світ, на вашу думку, що це може сказати про поточні бойові можливості противника та їх моральний стан? А також чому вони завзято уникають будь-яких переговорів?

Джон Світ: Вони уникають переговорів, адже їхня мета – капітуляція України. Путін це ясно дав зрозуміти. Він не має наміру вести переговори, зупиняти війну. Він звертається до союзників Північної Кореї, Китаю, Ірану за підтримкою, озброєнням та солдатами для бойових дій. Він вірить, що зможе перемогти у війні на виснаження. Він вважає, що зможе переграти НАТО у волі до перемоги.

Очевидно, Путін намагається змусити НАТО замкнутись на собі. Звідси й порушення повітряного простору Альянсу. Але це дає прямо протилежний результат. Альянс згуртувався і зміцнив свої позиції. Створено східно-центральну систему повітряного патрулювання. Зараз у Балтійському морі діють патрулі НАТО, які перехоплюють російські судна, які раніше загрожували кабелям під водою. Це призвело до протилежного ефекту для НАТО.

Над повітряним простором північних країн, зокрема Данії, були зафіксовані невідомі БпЛА, які здійснювали прольоти над важливими військовими об'єктами. Уряд цих країн ухвалив рішення не збивати ці безпілотники. Проте при цьому вони також офіційно заявили, що, за наявною інформацією, ці дрони не прибули з Росії та не становлять прямої загрози з боку цієї країни. Марку, як ви оцінюєте ситуацію? Чого очікуєте далі?

Марк Тот: Європі потрібно перехоплювати та збивати безпілотники, інакше ситуація погіршиться. Це фактично "зелене світло" для того, чого досягає Путін. Оскільки він зазнає поразок на різних напрямках цієї війни, він намагається відкрити ще один напрямок, щоб змусити НАТО відступити від підтримки України. Робить він це через гібридну війну.

Поки незрозуміло, хто саме стоїть за цими безпілотниками. Володимир Зеленський має версію, що їх запускають з тіньових суден у Балтійському морі, і це можливо. Усе продовжиться, якщо не збивати апарати й не дати сигналу, що "ми не терпітимемо". Сподіваюся, що коли лідери зберуться в Копенгагені, вони скажуть, що не поступляться Путіну цим напрямком і це не спрацює як відвертальний маневр від війни в Україні. І почнуть відвойовувати цей простір.

Президент Дональд Трамп заявив, що країни НАТО можуть збивати російські літаки, які порушують повітряний простір Альянсу, що викликало дискусію серед європейських лідерів. Зокрема, Франції та Фінляндії, які виступають проти таких заходів. Полковнику Світ, чи слід НАТО зробити цей крок? Які наслідки та потенційні ризики ми можемо побачити?

Джон Світ: Марк точно сказав, якщо не зупинити це, то все продовжуватиметься. Вони продовжуватимуть перевіряти межі допустимого – заходитимуть дедалі глибше з використанням різних систем, безпілотників, вертольотів. Ми вже бачили гелікоптери в Естонії та винищувачі, які порушують суверенний повітряний простір країн НАТО. Це реальна проблема і її необхідно розв'язувати.

Питання не в тому, чи збивати ці літаки та безпілотники над територією НАТО. Це суверенна територія, і ці повітряні судна не повинні там перебувати. Питання у тому, чи збивати їх при наближенні до території НАТО, над Калінінградом чи Білорусією. Думаю, цього не станеться. Але наявні протоколи, за якими сили НАТО повинні перехоплювати такі повітряні цілі, необхідно переглянути. Тому що вони сповільнюють реакцію.

Це наражає на ризик пілотів НАТО, якщо їм доводиться вимагати дозвіл у штабу Альянсу на відкриття вогню. Протоколи мають працювати ефективно. Я вважаю, що у висновку НАТО почне уражати ці цілі під час входу до повітряного простору Альянсу.

Згідно з публікацією в The Telegraph, Альянс може посилити підтримку України, а також активізувати перехоплення російських повітряних засобів. НАТО може розгорнути чи принаймні взяти участь у створенні зони повітряного патрулювання над Заходом України. Які шанси на реалізацію цього плану? Чи не вважаєте ви, що погроза запровадження безпольотної зони використовується лише як інструмент тиску у переговорах з Путіним?

Марк Тот: На мою думку, для Європи це більше, ніж інструмент тиску. Мої джерела у Польщі та інших країнах повідомляють про серйозну тривогу. Війна реальна. Наслідки також реальні. Тепер це відчувають Польща, Естонія, Румунія. Вони хочуть дій, зокрема "Стіну дронів", як пропонує Урсула фон дер Ляєн. Якщо стіна не захищатиме Україну і не перехоплюватиме ракети до НАТО, то вона неефективна.

Необхідний багаторівневий підхід. Тому, на їхній погляд, час діяти. Це те, про що треба перестати говорити та почати реалізовувати. Джон і я давно виступаємо за створення повітряного щита хоч би над західною частиною України. Наразі є ще більше підстав через порушення повітря російськими винищувачами та безпілотниками.

Чи не здається вам, що адміністрація Дональда Трампа фактично усунулася від цієї серйозної ситуації, від напруженості, пов'язаної із вторгненням російських дронів у повітряний простір Польщі та Естонії? Як ви оцінюєте цю позицію Білого дому?

Марк Тот: Тут є два погляди. Перша думка – Трамп відсторонився і втратив інтерес, не зумівши змусити Путіна прийняти мир на своїх умовах. Друга – час покаже, історики напишуть про це. Можливо, Трамп хоче, щоб Європа самостійно фінансувала оборону та серйозно впроваджувала програми, а не розраховувала на США. Я віддав би перевагу, і Джон теж, щоб ми робили це спільно, але цього не буде.

Можливо, я ідеаліст. Але сподіваюся, що це спроба спонукати Європу до дій та мотивації. Але час покаже. Нині ми не можемо дати точну оцінку.

Скільки грошей Росія втрачає щодня через удари по НПЗ?

Україна продовжує завдавати глибоких ударів по території Росії, її нафтопереробній інфраструктурі. Дефіцит палива вже досяг Москви та багатьох інших областей Росії. В окупованому Криму спостерігається серйозний паливний колапс. Як довго Путін та сама галузь зможуть витримувати такі інтенсивні атаки дронів на нафтопереробні потужності?

Марк Тот: Тут потрібна кришталева куля, оскільки диктатори вміють тримати контроль над країною. Але ефект величезний. Минулого тижня оцінили, що пошкоджено близько 18% нафтопереробних потужностей Росії. Наразі, через 7 днів, ця цифра становить 25%. Приблизно 65 мільйонів доларів або 1 мільйон барелів на добу не досягають фронту та виробництв. Споживчі ціни зросли на 40%. Вплив видимий.

Це не так вже відрізняється від британської морської блокади Німеччини у Першій світовій війні. Вона справила реальний вплив на, здавалося б, статичну війну, викликала дефіцит палива, нестачу продовольства тощо та увійшла в історію як голод зими 1916 – 1917 років.

Ще один момент, який не можна забувати. Є думка, що Росія – це просто бензоколонка. Уся її економіка побудована довкола цього. Тією мірою, якою Україна продовжує атакувати цю бензоколонку і руйнувати її, – це тільки на краще. Це ще один напрямок, у якому Україна здобуває перемогу. Я починаю думати, що війна не така статична, як ми думали. Україна доводить, що перемагає на інших фронтах.

Україна зазнала масованої атаки з боку Росії із застосуванням безпілотників та ракет. Як завжди, Росія завдала ударів по мирних містах та цивільному населенню. Володимир Зеленський заявив, що Київ продовжить завдавати ударів у відповідь по території Росії. Зокрема, по російських НПЗ, щоб підштовхнути Кремль до дипломатії. Полковнику Світ, на вашу думку, якими будуть наступні кроки Києва?

Джон Світ: Я вважаю, що Київ має зробити три речі. Насамперед зупинити кровопролиття. Потрібна повноцінна система ППО, щоб позбавити Росію ударів балістичними ракетами та безпілотниками. Це вимагає не тільки оборонних засобів, а й ударів вглиб території Росії по аеродромах, з яких злітають бомбардувальники, та по об'єктах, де виробляються балістичні ракети.

Мовиться про поєднання наступальних та оборонних дій. Потрібно зупинити потік російських військ, які проникають на територію України. Україна може знищувати тисячу російських солдатів за добу. Але якщо завтра прибуде ще тисяча – це гра з нульовим результатом. Важливо перехоплювати підкріплення.

Потрібно перекрити фінансування, продовжуючи удари по нафтопереробних заводах та заводах ЗПГ (зріджений природний газ, – 24 Канал), щоб позбавити Росію ресурсів для війни проти України. Настане момент, коли Китай, Північна Корея та Іран припинять підтримку, якщо вичерпаються гроші. Усе часто впирається у фінанси. Як зазначив Марк, у Росії закінчуються кошти, а удари України дають результат.

Потрібно пам'ятати, що в Афганістані війну зупинили матері, крім впливу на суспільство. Матері, які протестували проти Москви через загибель 15 тисяч солдатів в Афганістані. Це ті самі матері, які сьогодні переважно мовчать попри 1 мільйон 100 тисяч втрат у Росії.

Президент Дональд Трамп висловив підтримку українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Марку, як ви вважаєте, чи можливе відключення електроенергії в російських містах цієї осені та взимку?

Марк Тот: Відключення електроенергії мають гуманітарні наслідки, але у війні порушують виробництво боєприпасів та озброєнь для Росії. Як найкраще висловився президент Зеленський, удари по російській нафтовій та енергетичній інфраструктурі ефективніші за санкції. Саме вони завдають реальної шкоди.

Якщо ми побачимо відключення, це буде свідченням того, що удари стають дедалі результативнішими. Я сподіваюся, що вони продовжаться. Бо це напрямок, в якому Україна починає перемагати, і їй потрібно здобути вирішальну перемогу. Я не бажаю страждань жодній стороні, але відключення електроенергії варто враховувати.

Скільки ще Росія може воювати?

Полковнику Світ, ви згадали матерів, які відіграли ключову роль і змусили колишнє керівництво СРСР ухвалити рішення про припинення війни в Афганістані. Чи відчуваєте ви, що зараз у Росії зростає соціальний тиск через величезні втрати в цій війні? Деякі аналітики стверджують, що Путін має від 6 до 12 місяців, щоб продовжувати війну, але в нього немає ще кількох років. Як ви оцінюєте ситуацію з огляду на нинішні темпи втрат, яких зазнає Росія?

Джон Світ: Я не впевнений, що Росія зможе витримати це ще кілька років. Вони можуть мобілізувати людей, залучати молодь та відправляти її на смерть до України. Але кількісна перевага не принесе перемоги у цій війні, тому що сучасні технології перевершують масу.

Я вважаю, що російські матері можуть відіграти важливу роль, продовжуючи протестувати проти війни та загибелі своїх дітей. Крім того, поранені солдати, які повертаються в суспільство, вимагатимуть догляду та підтримки. Це створить додаткове навантаження. Але російське суспільство історично здатне зазнавати колосальних страждань.

Думаю, ми наближаємось до переломного моменту. Якщо подивитися на опитування, наскільки вони правдиві у Росії, то видно зниження підтримки від 100% до 80%, а за деякими даними, до 75% населення, яке виступає за переговорне завершення війни. Це впливатиме далі.

Коли я говорю страждання, я маю на увазі нестачу їжі, води, енергії. З настанням зими, особливо в Росії, це матиме серйозні наслідки. Продовження ударів нафтопереробними заводами позитивно впливає на здатність України боротися.

Також генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що ця війна завершиться переговорами. Полковнику Світ, він правий? Чи очікуєте ви будь-якої угоди про припинення вогню чи тимчасового миру у цьому чи наступному році? Куди рухається ця війна?

Джон Світ: Можливо, війна завершиться переговорами, але не в найближчі 6 або 12 місяців. Оскільки Путін вважає, що має зовнішню фінансову підтримку. Він упевнений, що отримує необхідне озброєння від зовнішніх джерел та може мобілізувати населення. Він вірить, що зможе перечекати волю НАТО та залякати Альянс іншими способами.

Але, як я вже казав, його нинішні дії, спроби вплинути на вибори, наприклад, у Молдові, провалилися. Спроби залякати НАТО через повітряні вторгнення були відбиті й навпаки призвели до ще більшого згуртування Альянсу з питань оборони. Тому подивимося, час покаже. Але я думаю, що у висновку він або сяде за стіл переговорів, або буде відсторонений від влади.