НПЗ Росії під прицілом "Фламінго": як вітчизняні ракети знищують паливну систему РФ

За даними The Economist, Україна продовжує завдавати потужних ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, а їхня частота зростає. Перші скоординовані атаки безпілотників на НПЗ і паливні системи розпочалися в серпні, тоді їх було два-три на тиждень, зараз — чотири-п’ять, і згодом вони можуть стати щоденними. Лише минулого тижня Україна пошкодила термінал експорту нафти в Новоросійську, нафтопереробний комплекс у Башкортостані, помпову станцію в Чувашії та великий НПЗ у Ярославлі, який росіяни назвали "технічною несправністю".

Зокрема, як зауважує видання, 25 вересня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що в межах кампанії "Глибокий удар" менш ніж за два місяці було вражено 85 важливих цілей, що значно знизило потенціал військово-промислового комплексу РФ.

Аналітики відзначають, що атаки на НПЗ найбільше впливають на паливну ситуацію. У серпні Reuters повідомляло про тимчасове виведення з експлуатації 17% потужностей, зараз же за даними Energy Aspects ця цифра перевищує 1 мільйон барелів на день. Частина заводів, які зазнали пошкоджень, не може бути швидко відновлена.

Окрім цього, керівник відділу ціноутворення нафтопродуктів Argus Media Бенедикт Джордж зазначив, що Україна вразила 16 із 38 російських НПЗ. Деякі з них, зокрема великий комплекс у Рязані, піддавалися ударам до трьох разів, що робить відновлення довготривалим.

Знищення крекінгових установок, які розділяють нафту на бензин, дизель і авіаційне паливо, серйозно ускладнило роботу російської промисловості. Через санкції їхня заміна складна і дорога. Внаслідок атак експорт дизелю впав на 30%, досягнувши мінімуму з 2020 року, а дефіцит і зростання цін відчуваються від Владивостока до Волги. У Криму запровадили обмеження на продаж пального до 30 літрів на автомобіль.

У відповідь віцепрем’єр РФ Олександр Новак оголосив часткову заборону експорту дизелю та продовження обмежень на бензин до кінця року. Аналітик Центру Карнегі Сергій Вакуленко відзначив, що ринок нафтопродуктів у Росії став "надзвичайно нестабільним", а збитки незалежних компаній зростають.

За даними The Economist, Україна використовує різні типи безпілотників і ракет, серед яких FP-1 та FP-5 "Фламінго". Вони здатні долати понад 3 тисячі кілометрів, летять на висоті близько 50 метрів і несуть бойову частину понад 1 тонну. Виробництво ракети займає лише шість годин, зараз компанія Fire Point виготовляє до трьох FP-5 на день і планує збільшити до семи.

Водночас експерти відзначають, що успішне проходження FP-5 через російську ППО може підняти кампанію "DeepStrike" на новий рівень. На відміну від ударів російської авіації по містах, українські атаки спрямовані безпосередньо на енергетичну інфраструктуру, яка забезпечує війну РФ.

Ба більше, британський стратег Лоуренс Фрідман підкреслив, що Україна зараз "на підйомі", а Росія не має ефективних засобів для протидії ударам. Масштаби руйнувань і розкиданість цілей створюють для Москви серйозні проблеми, які посилюються через зниження ефективності ППО.

Нагадаємо, що уночі 6 жовтня у Клинцях Брянської області була атакована теплова електростанція. Внаслідок атаки на ТЕЦ спалахнула пожежа, а у місті фіксують проблеми з опаленням.

Також Фокус писав, що у ніч на 6 жовтня у тимчасово окупованій Росією Феодосії пролунали кілька потужних вибухів, після чого на місцевому нафтоналивному терміналі спалахнула пожежа.