Популярність ІТ-спеціальностей падає: чому абітурієнтів стає менше і що вони обирають натомість

Що насправді відбувається з попитом на ІТ-спеціальності?

Загальна статистика по країні свідчить про помітне падіння інтересу до ІТ-спеціальностей серед абітурієнтів. Згідно з аналітичними даними ЄДЕБО, у 2024 році кількість вступників скоротилася на 24% порівняно з попереднім роком, а у 2025 році – ще на 8%. Навіть традиційно найпопулярніші напрями, такі як "Комп’ютерні науки", "Інженерія програмного забезпечення" та "Кібербезпека", втратили значну частину своїх потенційних студентів – падіння склало 14%, 15% та 25% відповідно, пише 24 Канал.

Представники галузі, зокрема GlobalLogic, вважають, що ключовою причиною такої динаміки є повномасштабна війна. Ми поговорили з представниками компанії, щоб дізнатися про це детальніше. У коментарі для 24 Каналу менеджерка GlobalLogic освітніх програм Вікторія Вікторенко розповіла, що роботодавці активно співпрацюють з університетами, створюючи спільні курси для надання студентам практичних навичок. Вона зазначає, що це є важливою інвестицією в інтелектуальний капітал України, адже залучення молодих спеціалістів до проєктів не припиняється.

Водночас багато випускників шкіл обирають навчання за кордоном або змушені відкладати вступ до університету на невизначений термін через війну. Попри це вища освіта лишається фундаментальною для кар'єри в ІТ.

Що про це думають в університетах?

Цікаво, що провідні українські університети не лише не відчули відпливу абітурієнтів, а й у деяких випадках демонструють протилежну тенденцію.

Наприклад, у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" пояснюють загальне зниження кількості вступників демографічними проблемами та виїздом молоді за кордон. Водночас декан факультету інформатики Андрій Глибовець стверджує, що їхній факультет у 2024 році набрав рекордну кількість студентів, досягнувши межі своїх можливостей. Тепер університет свідомо дотримується політики обмеженого набору, щоб гарантувати найвищу якість освіти.

Ми досягли межі своїх можливостей і свідомо дотримуємося принципу: краще навчати менше студентів, але забезпечувати найвищу якість підготовки,
– каже Андрій Глибовець.

Схожу думку поділяють і в Українському Католицькому Університеті. Перший проректор Ярослав Притула пов'язує загальнонаціональний спад із тим, що інженерні професії є універсальними, тому освіта, здобута за кордоном, легко конвертується в кар'єрні можливості в будь-якій країні. При цьому в УКУ змогли набрати заплановану кількість студентів на всі ІТ-програми, включно з новою спеціальністю "Робототехніка". Ба більше, університет отримує запити на переведення від студентів, які раніше вступили до закордонних вишів.

У Національному університеті "Львівська політехніка" також спостерігається зростання кількості вступників як на бюджетну, так і на контрактну форми навчання. Ректорка Наталія Шаховська підкреслює, що короткострокові курси можуть дати лише базові навички, тоді як для побудови успішної кар'єри та отримання високих посад необхідне глибинне розуміння і світогляд, які формує саме вища освіта.

Які висновки ми можемо робити?

Таким чином, попри загальну негативну статистику, якісна вища освіта в Україні лишається затребуваною. ІТ-компанії продовжують інвестувати в підготовку майбутніх фахівців, підтримуючи університети. Як приклад, віцепрезидентка GlobalLogic Ukraine Анна Щербакова розповіла про фінансову допомогу "Львівській політехніці" на відновлення будівлі після російської атаки, що свідчить про важливість безперервності освітнього процесу навіть у найскладніших умовах.

Для нас важливо підтримувати університети в усіх напрямах: від освітніх програм до функціонування інститутів загалом. Особливо сьогодні, коли навчальні корпуси можуть потрапити під обстріл. Так ми передали донат в 1 мільйон гривень Львівській Політехніці на відновлення будівлі університету після російської атаки,
– зазначила Анна Щербакова.