Популіст без любові до Кремля: яким буде новий курс Чехії після перемоги Андрея Бабіша

В Чехії відбулися парламентські вибори, за результатами яких партія ANO на чолі з колишнім прем'єром Андреєм Бабішем здобула перемогу, ставши найбільшим політичним гравцем у нижній палаті парламенту.

За результатами підрахунку, ANO отримала близько 34,5% голосів, що забезпечило партії 80 місць у 200-місцевій нижній палаті. Однак ця кількість не дає автоматичної більшості — для цього потрібно щонайменше 101 місце.

Діюча правоцентристська коаліція SPOLU, на чолі з прем'єром Петром Фіалою, здобула приблизно 23,4% голосів та програла Бабішу.

Що каже Андрей Бабіш про Україну та зовнішню політику

Негайно після перемоги, Бабіш намагався заспокоїти західних партнерів: він підкреслив, що Чехія "залишатиметься вірною Європі та НАТО". Він наголосив, що не має наміру відмовлятися від європейського курсу та атлантичної інтеграції.

Проте разом з тим Бабіш висловив, що на першому плані стоятимуть внутрішні справи Чехії, і закликав до перегляду зовнішніх видатків, зокрема тих, які стосуються підтримки України.

У своїх заявах під час передвиборчої кампанії й у перші дні після виборів, Бабіш критикував значні витрати на озброєння та військову допомогу Україні — він вважає, що такі зусилля мають бути балансованими та не ставити під загрозу бюджетні можливості Чехії.

Деякі експерти зазначають, що його повернення влади може означати "відхід Чехії від активної підтримки України", схиляючись ближче до позицій Угорщини чи Словаччини, які вже демонструють стриманіші позиції щодо Києва. Водночас Бабіш заявляв, що Чехія не відмовиться від експорту оборонної продукції, якщо виробники захочуть продовжувати роботу у цьому напрямі.

Що насправді означає перемога Бабіша для України

На думку політичного експерта Ігоря Рейтеровича, перемога Андрея Бабіша не несе ризиків для України.

"Він типовий олігарх у старому розумінні цього слова, але при цьому він — популіст і частково євроскептик, хоч і не противник НАТО. І це важливий момент. Його чомусь почали називати "проросійським", але я не бачу цього у фактах. Він не казав, що любить Росію чи що Росія не винна у нападі на Україну. Навпаки, він говорив про необхідність передати Україні "снарядну ініціативу" під координацію НАТО — тобто, щоб це робилося прозоро й системно", — каже Фокусу Рейтерович.

За словами політолога, для Бабіша такі заяви — внутрішньополітичні розрахунки, спроба зіграти на емоціях виборців, як це робить, наприклад, Дональд Трамп, коли звинувачує Байдена у всіх проблемах. Але при цьому Бабіш ніколи не заперечував необхідність допомагати Україні. Він лише говорить, що підтримка може відбуватися "в іншому форматі".

"Я не бачу, щоб він вимагав скасування санкцій проти Росії чи закликав до проросійських рішень. Його турбують економічні питання, бізнес і вигода — у цьому він передбачуваний", — продовжує Рейтерович.

Політична арифметика Чехії

Результати виборів такі, що Бабішу доведеться формувати коаліційний уряд. У Чехії, як і в багатьох європейських демократіях, це не дивина. За словами політолога, там навіть можливе створення уряду меншості — коли партія не має 50% +1 у парламенті, але може діяти за підтримки ситуативних союзників.

"Втім, призначає прем'єра президент Чехії, і нинішній глава держави Петр Павел має право не затверджувати кандидатуру Бабіша. Тож говорити про "катастрофу", як це роблять деякі західні медіа, зарано. Так, частина видань уже малює сценарій, де Чехія стає в один ряд з Угорщиною та Словаччиною і виступає проти європейських ініціатив. Але насправді, як кажуть самі чехи, "поспішати з висновками не варто", — вважає експерт.

У парламенті Чехії зберігається сильна опозиція, яка контролює майже половину місць. Це означає, що будь-які спроби Бабіша проводити радикальну політику чи змінювати зовнішній курс будуть блокуватися.

Підтримка України: чого чекати від Бабіша

Бабіша часто порівнюють із прем'єром Словаччини Робертом Фіцо. І справді, схожість є. Обидва — правопопулісти, обидва говорять, що "Україна не готова до вступу в ЄС". Проте, коли Фіцо говорить що треба обмежити військову допомогу Україні — оборонні заводи в Словаччині продовжують працювати на Україну.

"Наприклад, у Словаччині діють підприємства, де ремонтують і переробляють боєприпаси, які потім відправляються на фронт. Фіцо жодного разу не сказав, що такий завод треба закрити — бо це великі гроші. І Бабіш мислить подібно: якщо з допомоги Україні можна отримати економічну вигоду, він не стане цьому заважати", — вважає Рейтерович.

Тому, за словами політолога, Україні варто не відштовхувати Бабіша, а навпаки — налагоджувати контакти з його командою, вибудовувати робочі стосунки. Це важливо, навіть якщо він і не стане прем'єром.

"Поки уряд ще формується, і на це піде кілька тижнів, важливо стежити, хто очолить МЗС Чехії, хто буде відповідати за зовнішню політику. Саме ці люди визначатимуть тон у відносинах із Києвом. До того ж треба визнати: чеська "снарядна ініціатива", яка колись була критично важливою для України, зараз уже не настільки актуальна. Ми вирішили більшість проблем із боєприпасами, а на перший план виходять дрони та інші технології. Отже, навіть якщо підтримка Чехії трохи зменшиться, жодної катастрофи немає", — вважає Рейтерович.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав Україну країною зі складною долею і вважає, що її доля — бути поруч із Росією.

Також Фокус писав, що колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель звинуватила Польщу та країни Балтії у непрямій причетності до російської агресії проти України. За її словами, блокування цими державами діалогу ЄС із Володимиром Путіним у 2021 році посилило напруженість і сприяло початку війни, а також на ситуацію вплинула пандемія коронавірусу.