Цілий континент під прицілом України: по яких цілях у Росії б'ють дрони СБУ і СБС

В оновлення рубрики "Малюк і друзі вводять санкції".

Дивимося на картинку.

1. Спецназ провів унікальну операцію: уразив на Онезькому озері (територія Карелії) малий ракетний корабель "Град" проєкту 21631 "Буян-М" у момент переходу з Балтики на Каспійське море.

Корабель побудований у Татарстані на Зеленодольському заводі імені О.М. Горького, увійшов до складу Балтійського флоту наприкінці грудня 2022 року. Є носієм ракет "Онікс" і "Калібр". Потенційно — "Циркон". Питання: навіщо Кремль у момент явного загострення на Балтиці переганяє сучасний носій ракет на Каспій?

Відповідь: тому що з Каспію він незабаром опиниться в Чорному морі й атакуватиме Україну. Це ще одне свідчення, як Україна вже зараз робить внесок у гарантування безпеки на Балтійському морі. І що більше партнери проінвестують у потенціал Сил оборони України, то спокійніше їм буде.

Також ССО завдали удару по заводу "Киришинефтеоргсинтез" у Ленінградській області. Це найбільший НПЗ у європейській частині РФ, 14 вересня він уже горів після спільної акції ССО і СБС. Згідно з оцінкою, уражено низку переробних установок на різних відрізках виробництва. Тобто, збиток відчутний.

2. Учора оприлюднили інформацію про якісь БПЛА, які атакували хімічний завод "Азот" у м. Березники (Пермський край). Джерела олігархічного ЗМІ NV повідомили, що це результат роботи 14 полку СБС. Дрони могли подолати близько 2 тис. км.

25 вересня СБС завдала удару по заводу "ЄвроХім — Білоріченські добрива" в Краснодарському краї.

Це — концентрація зусиль на виробниках вибухових речовин і сировини для боєприпасів.

3. Картинка загалом показує таке.

Оцініть географію, яку здатні охопити дронами Сили оборони України. Та ж СБУ працює в буквально континентальному масштабі: від Приморська до Орська. Схожий потенціал, згідно з відкритими джерелами, є у СБС і ССО. Це більше, ніж уся Європа.

Щоб розкрити цей потенціал, потрібно:

• подолати захисний рубіж ППО/ПРО, вибудуваний РФ по периметру України;
• прорватися через чергову авіацію;
• обійти об'єктову ППО, якою захищені цілі.

Жодна армія у світі досі не стикалася із завданням прориву ешелонованої ППО/ПРО такого рівня, у Росії це сильна сторона.

Жовті зірочки — це приклади успішної роботи зі створення проломів. Знищено РЛС різного класу. Про "Лєню" і "Сопку-2" вже йшлося, "Гармонь" — це РЛС для виявлення і супроводу цілей на глибину 40-80 км, обслуговує системи тактичного рівня.

У ЗМІ потрапляє інформація переважно про успішні атаки і "статистика" про перехоплені Росією БПЛА. Скажімо, завод "КІНЕФ" у Ленінградській області намагалися атакувати не раз і не два. Те, що ми щодня бачимо успішні атаки, доводить — ударні системи України вдосконалюються (тут ідеться про майстерність воїнів, їхню тактику), на цьому етапі їхні можливості вже перевищують ресурс російської ППО/ПРО. Адже раніше до Кіришів дотягнутися не могли, а тепер дотягуються через 2-3 тижні.

Росіяни розвиваються, але просто не встигають. Особливо — коли є завдання за всяку ціну захистити Москву і Пітер.

4. Аналіз того, куди Україна дотягнулася, неминуче супроводжується оцінкою, а куди Україна може дотягнутися?

Скажімо, у згаданому м. Березники (Пермський край) розташоване підприємство корпорації "ВСМПО-АВІСМА" — найбільшого у світі виробника злитків і прокату титанових сплавів.

Корпорація настільки значуща, що її ніяк не можуть виразно обкласти санкціями. Хоча її роль у забезпеченні агресивної війни важко переоцінити. Нюанс у тому, що вона постачає 25% світового титанового прокату. Зокрема — у США та ЄС. І залишитися без цієї сировини виробники не хочуть.

Доведено: коли партнери не хочуть запроваджувати санкції, питання часу, коли їх запровадять "Малюк і його друзі". Отже, підприємство треба захищати = відволікати ресурси. Або щось пропонувати Україні ...

5. Україна зазнає важких втрат від російських атак, але одночасно "створює карти". Розглядати одне без іншого — помилка.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело