Цементування диктатури: що проявила і приховала масова акція протесту в Грузії

Центральна виборча комісія Грузії повідомила про те, що впевнену перемогу на місцевих виборах 4 жовтня отримала провладна політсила "Грузинська мрія" (ГМ). Зокрема, зазначається, що кандидати від ГМ перемогли у всіх містах і муніципалітетах, зокрема й у Тбілісі, де колишній футболіст Каха Каладзе обійме посаду мера на третій термін поспіль.

Слід зауважити, що у 26-ти муніципалітетах у кандидатів ГМ не було опонентів, позаяк значна частина так званої прозахідної опозиції вибори бойкотувала. Водночас частина грузинських опозиційних сил 4 жовтня провела мітинг у центрі Тбілісі, заявляючи про плани "мирного повалення влади". Протестувальники, серед іншого, спробували зайняти президентський палац. Учасників акції розігнали завдяки водометам та сльозогінному газу. Згодом МВС Грузії повідомило про затримання п’ятьох організаторів акції протесту, серед яких всесвітньо відомий співак Паата Бурчуладзе, котрий свого часу виступав на одній сцені з Лучано Паваротті.

"Український слід" в грузинському протесті 

Невдовзі після розгону акції протесту, очільник грузинського уряду Іраклій Кобахідзе пообіцяв зробити все для "повної нейтралізації" партії Саакашвілі ("Єдиний національний рух" - Фокус), яку він назвав "антидержавною політичною силою".

Тим часом Служба державної безпеки Грузії (СДБГ) заявила у неділю, 5 жовтня, що начебто запобігла диверсіям, які планували на день виборів у Тбілісі. Спецслужба стверджує, що її співробітники виявили велику кількість вогнепальної зброї, боєприпасів і вибухових речовин із детонаторами, які було придбано "за завданням представника однієї з військових частин, які діють на території України".

Який конкретно військовий підрозділ мала на увазі СДБГ, не уточнюється, втім загальновідомо, що громадяни Грузії зосереджені у добровольчому "Грузинському національному легіоні" (ГНЛ), який допомагає ЗСУ протистояти російському ворогу. Предметно і по суті у ГНЛ не коментували обвинувальну заяву грузинських спецслужб. Натомість легіон розмістив у Facebook фото чоловіків, один із яких тримає прапор ГНЛ, ймовірно, на акції протесту у Тбілісі.

Чому зміна правлячого режиму у Грузії видається малоймовірною

Все, що відбулося минулого вікенду у Грузії, вважає політолог Олег Постернак, є результатом чергового тиску тамтешньої влади на процес волевиявлення.

"Правляча партія "Грузинська мрія" будь-що намагається утримати контроль за усією інфраструктурою влади, а також правоохоронцями та медіа. Вони зараз в принципі показують майстер-клас, як це робиться в умовах, заляканого страхом війни суспільства. І в даному випадку страх війни став ключовою політичною технологією, яку "Грузинська мрія" використала для кампанії залякування задля розширення свого представництва у місцевих органах влади. Наразі ж грузинська опозиція дуже багато втратила через арешт п’яти видних та сильних політичних гравців. Ці опозиційні лідери знаходяться у в’язниці і зараз взагалі стоїть питання про заборону деяких політичних сил, зокрема руху Михайла Саакашвілі", — зауважує експерт у розмові з Фокусом.

На переконання Олега Постернака, грузинська влада наразі йде в повний наступ і робить це гранично жорстко, принципово, категорично та нахабно. В такій ситуації, зазначає політолог, можливостей для легітимного донесення думки для якісного протесту у грузинської опозиції не фактично має.

"На черзі, думаю, буде закриття залишків опозиційних медіа, які грузинська влада однозначно знищить. Таким чином, в Грузії фактично буде встановлена однопартійна диктатура, яка періодично лякатиме грузинське населення війною в Україні. На жаль, це працює в грузинському суспільстві. Проблема полягає в тому, що грузинська влада дуже і дуже міцно вчепилася своїми пазурами за контроль над країною і для опозиції не залишається іншого варіанту, ніж римейк "революції троянд" або проведення більш серйозних політичних дій, а не тих, що ми спостерігали минулими вихідними. Вибачте, але були барикади і спроба штурму президентського палацу, а наступного ранку всі спокійно розійшлися. Це не революція. Це більше про випущення емоційно-політичного пару, а не про підготовлені, розумні, виважені кроки системного протистояння проти розширення диктатури", — резюмує Олег Постернак.

Окрему увагу експерт звертає на відсутність яскравого лідера в таборі грузинської опозиції: "На цю роль могла б претендувати колишній президент Саломе Зурабішвілі, але вона відмовилася від того, щоб стати тим, ким свого часу став Михайло Саакашвілі в боротьбі з режимом Шеварнадзе. До того ж, якщо говорити про нові виборчі кампанії у Грузії на перспективу, то я думаю, що чесним шляхом перемогти Іванішвілі, який стоїть за "Грузинською мрією", буде дуже важко. Це – надзвичайно розумна людина, яка має з одного боку значний політичний досвід, а з іншого - зв’язки з Російською Федерацією. Тому, я вважаю, що без суттєвої зміни барометру очікувань значної частини грузинського суспільства, жодні протестні інсинуації не призведуть до успіху", - підсумовує Олег Постернак.

Як і чому у Грузії цементується режим диктатури

Водночас, коментуючи Фокусу причинно-наслідкові зв’язки нинішніх подій у Грузії, політичний експерт Юрій Богданов зазначає наступне: "У Грузії, як у недореформованої країни дуже слабкий економічний потенціал. Попри те, що там були проведені деякі суттєві реформи, все одно Грузія залишається бідною країною. Це, по-перше. По-друге, Грузія залишається в дуже важкому оточенні з точки зору впливу сусідніх країн. В Грузії, на відміну від України, не має кордонів з країнами Європейського Союзу (ЄС), відсутні сильні демократичні інститути. Тобто, Грузія оточена з одного боку Росією, яка безпосередньо на неї тисне, а з іншого – Туреччиною, яка теж не є демократією, як би добре ми не ставилися до наших турецьких партнерів. Тобто, геополітичне оточення дуже складне".

Крім власне "складного геополітичного оточення", підкреслює аналітик, у країн Заходу загалом і Сполучених Штатів, зокрема, наразі не має сильного важеля впливу на грузинську політику. Натомість, констатує Юрій Богданов, "вкрай агресивна Росія" поруч, а відтак багатьох грузинів дуже лякає перспектива ще однієї війни.

Наголосивши на тому, що "на жаль", чинна грузинська влада переважає ще й ресурсно, експерт зазначив, мовляв, будь-який протест наразі приречений на провал. А з тим, аби акції протесту були ефективними, вважає політолог, потрібна ослаблена Росія і розуміння грузинськими опозиціонерами, що у разі чого РФ знову не нападе на їхню державу.

Між тим станом на зараз, каже Юрій Богданов, в Грузії не має жодних передумов для успішного протесту. Для того, аби Грузія повернулася до, скажімо так, адекватно-притомного політичного стану, прогнозує експерт, знадобляться роки: "Влада Грузії недарма давно використовує Україну, як "страшилку" і зразок того, як не треба діяти, щоб не було війни, вказуючи, що це тому, що Київ обрав Захід, а не Росію. Про це не говориться прямо, але це проходить рефреном усіх їхніїх комунікацій. Щоб вибити це з голів грузин знадобиться час, і мова йде про роки. Ну, а зараз влада Грузії не стільки проросійська, скільки авторитарна. Грузія частково спирається на підтримку Туреччини, до неї не є ворожим Дональд Трамп, тому я думаю, що роки і роки знадобляться для того, аби позбутися цієї влади".

Підсумовуючи, експерт з прикрістю констатував, що наразі абсолютно жодних серйозних загроз грузинській владі та партії опального Іванішвілі "Грузинська мрія" не має - і навіть близько не прослідковується на політичному горизонті.