/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F10%2F992334aaf5fa98413b2a0536f943db53)
Александр Кочетков. Коррупция во время войны: правда или ощущение общества?
Згідно з останніми даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у вересні 2025 року, переважна більшість українців — 71% — вважає, що рівень корупції в країні зріс за час повномасштабного вторгнення. Лише 5% опитаних побачили покращення ситуації, а 20% вважають, що вона не змінилася. Цей показник зростання корупційних настроїв в суспільстві зберігається навіть попри активізацію роботи антикорупційних органів та постійні повідомлення у ЗМІ про викриття чиновників-хабарників. Суспільне відчуття несправедливості та песимістична оцінка ситуації посилюється на тлі війни, коли громадяни очікують від влади максимальної чесності та прозорості.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати дані дослідження, а також оцінити, чи може діджиталізація, що активно впроваджується в Україні, дійсно допомогти подолати корупційні ризики. На наші запитання відповів Олександр Кочетков, аналітик, політтехнолог та іміджмейкер, у минулому заступник керівника прес-служби Президента України.
— По-перше, соціологічні опитування не дають повної картини щодо будь-якої проблеми, зокрема й корупції. Вони лише демонструють ставлення опитаних до цієї теми. Тобто ми бачимо, що люди вважають, що рівень корупції в Україні зріс. Але чи дійсно вона зросла — це вже інше питання. Для відповіді потрібні зовсім інші дослідження, які мають проводити правоохоронні органи, адже саме вони володіють реальною інформацією: скільки справ відкрито, скільки підозр оголошено, скільки вироків винесено. І вже на основі цих даних можна робити об’єктивні висновки.
Водночас, за різними міжнародними оцінками, рівень корупції в Україні справді не знижується. На початку повномасштабного вторгнення, у перші два місяці війни, корупція практично припинилася, бо всі були зосереджені на обороні держави. Але згодом вона почала повертатися.
У публічну площину це питання вперше вийшло через історію зі спекуляціями навколо гуманітарної допомоги — я пам’ятаю випадок із Парижа, який стався через кілька місяців після початку вторгнення. Потім з’являлася інформація про різні схеми: когось спіймали тут, когось там, тендери на окупованих територіях — наприклад, із «озеленення» чи «ремонту доріг», закупівлі будівельної техніки для територій, де йде війна, — і на все це виділялися кошти. Тобто корупція продовжує існувати.
Але чи зросла вона — знову ж таки, соціологічні опитування не є тим інструментом, який може це довести. Вони показують не реальний стан речей, а відчуття суспільства. А це відчуття сьогодні дійсно посилюється. Люди бачать, що під час війни, коли суспільство страждає, чиновники мали б бути чеснішими, прозорішими, відповідальнішими. Але цього не відбувається. Тому почуття несправедливості зростає, і разом із ним — переконання, що корупція посилюється.
— А що ж щодо нововведень: “Е-країна”, “Дія”, диджиталізація?
— Це, вибачте, як узяти старий барак і розмалювати його красивими малюнками. На фасаді можна намалювати гарні графіки, зробити яскравий мурал, і зовні все виглядатиме сучасно та привабливо. Але всередині — це та сама стара будівля, де тече каналізація і не працює опалення. Так само і в нашій системі: зовнішній вигляд оновили, додали технологій, але внутрішня структура залишилася майже без змін. І саме тому проблема корупції нікуди не зникла.