Чи реально отримати компенсацію за зруйноване Росією житло? Як це працює зараз

В Україні є механізм виплати компенсацій за зруйноване або пошкоджене Росією житло. Більше того, з липня житло можна обстежувати також дистанційно – для населених пунктів, які перебувають вже в зоні активних боїв і потрапити куди цивільним неможливо.

Водночас досі не можна стати у чергу на компенсацію житла, втраченого в окупації – що в соцмережах викликає обурення маріупольців, попаснянців, бахмутців: вони так само залишились без майна, але навіть не можуть стати у чергу.

На практиці, хоча податися на відшкодування досить нескладно (це можна зробити через «Дію» або у ЦНАПі) – дуже мало людей навіть серед тих, чиє житло розташоване на вільній території країни, отримали ці виплати. Причина технічна – бракує коштів. Бюджет під виплати формується переважно за рахунок західних донорів України, і на сьогодні виплачено близько 1% коштів від усієї суми, у яку Світовий банк оцінює вартість понищеної Росією нерухомості.

«Донбас Реалії» (проєкт «Радіо Свобода») зібрав разом власників житла, представників влади та юристів, щоб розібратися:

• Хто і як може отримати компенсацію за пошкоджене чи зруйноване житло?
• Чому уряд встановив майже невтілювані вимоги для того, аби дистанційно обстежити житло?
• Чому держава по-різному ставиться до тих, чиє житло РФ зруйнувала, і тих, чиє окупувала?

«Я побачила, як горить моє віконечко»

Вчителька української мови та літератури з Костянтинівки Руслана Жеребілова подалася на компенсацію через «єВідновлення» у червні – відповіді досі немає.

«Кінець червня цього року – якраз прилетіло в мою 5-поверхівку, тож там все горіло. На відео в інтернеті я побачила свій будинок, своє віконечко. Те, що від нього залишилося», – розповідає вона.

Руслана з дітьми виїхала з Костянтинівки одразу після початку повномасштабної агресії Росії. На той час активних бойових дій там не було. А тепер місто виглядає так:

«Зайшла у «Дію», натиснула «єВідновлення» – «Повідомлення про пошкодження майна». Заповнила свої дані, і там можна підвантажити фотографії, якщо вони є – я зробила скрін із відео, стрілочкою показала, де моє вікно. Зараз вересень – написано «ще в обробці». Це був червень, комісія ще могла туди поїхати. А зараз хто туди поїде?».

Про успішні випадки «Донбас Реалії» теж відомо – наприклад, Віктор з Київщини зміг купити нове житло за сертифікат від держави, проте у понад 2 рази менше за площею, ніж те, що розбомбила Росія. Ольга – отримала сертифікат за зруйнований будинок у Слов'янську. І Київщина, і Слов'янськ на той час були тиловими, тож там була можливість фізично обстежувати майно. Також Аліна з Ізюма поділилася з «Донбас Реалії» у переписці, що отримала сертифікат за знищене житло у Дружківці – саме за процедурою дистанційного обстеження.

Як це має відбуватися

Рішення про надання сертифіката на компенсацію ухвалюють спеціальні комісії місцевих адміністрацій. Раніше вони мали винятково фізично виїжджати на місце та обстежувати житло. Але у липні 2025 року уряд затвердив постанову про дистанційне обстеження.

Міністерство розвитку громад і територій затверджує перелік населених пунктів у зонах «можливих бойових дій», «активних бойових дій» та окупованих – від цього статусу залежить, поїде комісія на місце чи буде працювати дистанційно.

«Але все одно на місцях усе буде залежати від фактичних безпекових умов і можливості або неможливості комісії виїхати», – пояснює Михайло Фоменко, юрист громадської організації «Донбас SOS».

Якщо все-таки пройти юридичну процедуру, комісія згенерує сертифікат із зазначенням суми компенсації. Більшість будівельних компаній знайомі з тим, як відбувається сплата за цим сертифікатом, пояснює Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України.

«Людина показує, що платником буде держава, що держава сплачує таку-то суму. І після укладання угоди купівлі-продажу нотаріуси, які є учасниками програми (їх 1700 по всій території України) вносять інформацію до реєстру пошкодженого і знищеного майна. Міністерство бачить інформацію про укладання угоди – Держказначейство оплачує житло за договором. Середній розмір компенсації по території України – півтора мільйона гривень, і придбати житло в принципі будь-де, де людина проживає», – каже Наталія Козловська.

Але ці знімки не так просто зробити

Роман Власенко – голова Сіверськодонецької районної державної адміністрації Луганської області та переселенець з Попасної: міста, яке Росія знищила повністю та виключила з переліку міст.

Власенко каже, що комісії у його області існують і працюють, проте жодного сертифікату там ще не видали – особливість Луганщини у тому, що майже вся її територія окупована, а невелика кількість прифронтових населених пунктів лише у липні підпала під можливість дистанційного обстеження. Тому зараз механізм тільки налагоджують. Заяв по області зараз подано 50 тисяч, у його громаді – 40.

«В 99% випадків до заяв громадян не подані фото- і відеоматеріали. І залишається єдина можливість – це право комісії звернутися до відповідних органів. Наші комісії звертались. По Держгеокадастру є плани 2012 року, можна підтвердити наявність житлової забудови, тому пів проблеми воно вирішує, – пояснює він. – А щоб підтвердити знищення будинків, Міноборони не може надати таку інформацію, бо вона має певні грифи секретності. Але вони пропонують взяти цю інформацію в Національному космічному агентстві. Зараз відбуваються консультації між Мінрегіоном і космічним агентством, щоб включити їх до постанови Кабміну».

«У разі, якщо таких знімків у Міністерства оборони немає, можливе інше дистанційне обстеження території – комісії можуть формувати дронові обстеження, щоб подивитися, що будинок зруйновано», – відповідає на запитання Донбас Реалії заступниця міністра розвитку громад Наталія Козловська.

Однак і юрист «Донбас SOS» Михайла Фоменко, і голова Сіверськодонецької адміністрації Роман Власенко підтверджують, що комісії не мають власних матеріальних засобів для проведення таких зйомок.

Роман Власенко вважає, що потрібно створити реєстр населених пунктів, які повністю знищені та не потребують обстеження – в цьому просто немає потреби.

Чим відрізняється житло в окупації?

Крім знищеної квартири у Костянтинівці, сім'я Руслани має майно в Авдіївці – це квартира її батьків.

«Авдіївки вже немає, знищений батьківський будинок, батько мій загинув – навіть, на жаль, непохований лежить. Там у мами 9-поверхівка, квартира на 3-му поверсі, але дах упав від 9-го до 1-го», – розповідає Руслана.

Цю квартиру її мама також подала на «єВідновлення» у 2023 році – тепер Авдіївка вже окупована, а відповідь так і не прийшла.

Інша переселенка, Олена, яка живе зараз у Кам'янському, розповіла Донбас Реалії, що її сім'я втратила дві квартири у Бахмуті: власну та дочки.

«Тепер ось безхатьки усі», – пише Олена. Після евакуації з Бахмута вони з донькою ще й отримали важкі поранення у Костянтинівці, куди спершу переїхали: «В хату, де ми перебували, влучив снаряд. Нас ледве врятували у березні 2023 року у Дніпрі, у лікарні Мечникова».

Наприкінці минулого року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про компенсацію за житло переселенцям, майно яких лишилося в окупації (N11161). Проєкт прирівнював все окуповане житло до зруйнованого. Але його не підписав президент.

Яка логіка в розділенні зруйнованого та вцілілого житла на окупованих територіях? Дійсно, ніякої, погоджується в ефірі «Донбас Реалії» народний депутат (фракція «Слуга народу»), заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Олексій Мовчан. Але не підписується тому, що немає на це фінансування.

Світовий банк оцінює вартість знищеного агресією РФ житла в Україні у 85 мільярдів доларів, зазначає депутат: «Від цього реально отримав компенсацію приблизно 1% – було виплачено 34 мільярди гривень за програмою «єВідновлення». Тобто 99% коштів немає, вони на папері».

Сам Мовчан – співавтор законопроєкту про прирівняння окупованого житла до знищеного та вважає, що різниці між житлом по обидва боки фронту не має існувати.

«Ми пропонуємо, щоби ті об'єкти житлової нерухомості, які розташовані на окупованій території, безвідносно додаткових даних, визначалися такими, що потребують відновлення. Ніхто не може поїхати, ніхто не може обстежити», – пояснює депутат.

Але, зазначає Мовчан, повноцінні виплати і навіть підписання цього закону буде можливим після виплат Росією репарацій.

Крім цього, радикально змінити ситуацію може використання заморожених російських активів: їх – 300 мільярдів доларів. «Якщо партнери ухвалюють рішення про передачу їх Україні, це з лишком покриває 84 мільярди втраченого житла», – додає він.

«Все одно зараз 99% людей – навіть якщо можна довести, що твоє житло знищене – не отримають компенсації, тому що грошей немає. Базова логіка така, що за це має заплатити Російська Федерація», – наголошує депутат.

З компенсаціями за окуповане житло є й інша проблема: це те, як розмежувати власників, які виїхали та втратили своє майно – і тих, хто проживає на окупованих територіях. Адже вони матимуть право на компенсацію разом з тими, хто проживає на вільній території України в орендованому житлі – якщо на впровадити якісь запобіжники.

«В ситуації обмеженого фінансування це завжди – пошук балансу: що треба робити, щоб це давало якийсь результат. Тому що можна прирівняти все житло в окупації до зруйнованого, але це не збільшить кількість коштів, які можуть бути виділені», – підсумовує юрист громадської організації «Донбас SOS» Михайло Фоменко.

«Донбас.Реалії», Денис Тимошенко, Тетяна Якубович