Чому дрони тепер важче збивати й чи треба глушити мобільний зв'язок під час атак: пояснює Храпчинський

Європа та Україна обговорюють масштабну ініціативу – "Стіну дронів", що мала б закрити східний фланг НАТО від російських безпілотників. Проблема вже не теоретична – безпілотники залітають у Польщу, Норвегію та Данію – можливо, навіть із моря – і стають інструментом гібридного тиску на сусідів України. Це ставить під сумнів не лише роботу ППО, а й саме розуміння, як захищати цивільні території від мобільної та маневрової загрози.

Питання участі України в "Стіні дроні" перетинається з іншим: чи здатна українська дронова індустрія виробляти рішення для власних потреб і на експорт? Анатолій Храпчинський, колишній офіцер Повітряних сил і заступник гендиректора компанії Piranha Tech, вважає, що перспективи є, але лише за умови системного підходу: чітких технічних завдань, ринкових стимулів і швидкого фінансування інновацій. Наразі більшість рішень у нас точкові й короткострокові, що дає ворогу простір для адаптації й перевагу масою. Технічно виклик виглядає двояко: російські дрони дедалі хитріші – маневрують при наближенні перехоплювачів і використовують алгоритми обходу, а отже візуальне захоплення вже не гарантує успіху.

Храпчинський наголошує на потребі посилити радіолокацію та розвивати масові дешеві засоби – від РЕБів і "розумного" сканування спектра до лазерів та імпульсної зброї. І головне – потрібна "інженерна ставка" на кшталт американського агентства DARPA, яка давала б ТЗ, фінансування та швидку перевірку прототипів, щоб рішення працювали не кілька тижнів, а були придатні на рік і більше.

Про технологічні перегони з Росією, лазерну зброю та чи потрібно глушити мобільний звʼязок 24 Канал ексклюзивно поспілкувався з Анатолієм Храпчинським.

Перехоплення російських дронів: які є проблеми?

Європа разом з Україною зараз жвавою обговорює "Стіну дронів", яка має захистити східний фланг НАТО (разом із нашою державою) від російських дронів. Які вже залітають у Польщу напряму з Росії, а також до Норвегії та Данії. З останньою Росія навіть не межує.

Анатолій Храпчинський / Фото надане 24 Каналу

Обговорюється участь України у "Стіні дронів". Але чи спроможна українська дронова індустрія в Україні виробляти щось навіть для внутрішніх потреб? Перспективи є, якщо правильно розвивати напрям, вважає Храпчинський. За належного позиціювання ринку Україна може забезпечувати й себе, й західних партнерів. Але це точкові рішення.

За його словами, дрони можуть іти на крейсерській швидкості, але, виявивши загрозу, різко пришвидшуються. Тож перехоплювачі працюють переважно в режимі візуального захоплення.

Російські ж дрони працюють з набором алгоритмів – камера бачить силует гелікоптера чи легкомоторного літака, й обходить його. Немає сенсу будувати окрему можливість керування – потреба в керованих дронах уже реалізована на 150 кілометрів. Тому росіяни будують багато додаткових пускових майданчиків на тимчасово окупованій території України, аби збільшувати "kill-зони" користуючись керованими засобами ураження.

Так вони можуть навіть прибирати тактичну авіацію з театру – це дешевше, зазначає Храпчинський.

Американсько-ізраїльська лазерна установка THEL / Фото US Army

Я постійно наголошую на потребі посилення радіолокації – вона дає 3D-координату, фіксує й веде ціль та дозволяє працювати в режимі командного наведення. Умовно: РЛС постійно тримає ціль, а перехоплювач постійно перераховує точку зустрічі, якщо ціль маневрує. Так працює класична система протиповітряної оборони. Водночас ми не можемо дозволити собі багато дороговартісних засобів перехоплення, бо ворог виснажує наш баланс за рахунок масовості,
– зазначає Храпчинський.

Тому слід шукати масові та дешевші рішення: розгортати технології на базі лазерної та імпульсної зброї. Імпульсна зброя здатна протидіяти навіть проти крилатих ракет: грубо кажучи, вона "підриває" будь-яку електроніку на борту.

Чого не вистачає Україні для розвитку зброї?

Щодо лазерної та імпульсної зброї постає питання – чи не будуть її створювати занадто довго і вона втратить актуальність?

Співрозмовник нагадує про російські "сітки", "мангали", з яких спочатку сміялися, а згодом вони виявилися дієвими. "Нам потрібна швидкість рішень – як у Patriot, який за 40 секунд перехоплює балістику: фіксація, пуск, перехоплення. Ризик є, але щоб нові технології були ефективні, слід створювати ринкові умови", – додає експерт.

Приватні компанії, за його словами, змушені виходити в публічну площину, щоб їх побачили військові: війна йде в телеграм-каналах.

Український кластер BRAVE1 Храпчинський називає спробою створити аналог DARPA. Тут експерт наводить приклад системи детекції на лінії оборони, коли одна плата має сканувати певний діапазон. Сучасні дрони ж можуть працювати у діапазоні 700 – 1200 МГц і постійно змінювати частоту. Отже, треба одночасно "бачити" весь цей спектр (близько 500 МГц), щоб зрозуміти, де відбувається обмін між дроном і пілотом, і точково працювати по цих каналах, створюючи "розумне" радіоелектронне придушення.

Засоби, що сканують 500 МГц – 1 ГГц одночасно, – дорогі, додає експерт. Водночас відбуваються постійні технологічні апдейти, але вони часто зумовлені тим, що Україна використовує дешеві засоби, які працюють у короткостроковій перспективі.

Водночас Храпчинський згадує, що американські Tomahawk, ATACMS та низка систем ППО розроблені досить давно, але актуальні зараз.

Україна має науковий потенціал для розвитку озброєнь, є знання професорів, які треба передати та зацифрувати. У росіян у цьому питанні вже побудована інфраструктура: коли щось працює – вони масштабують. Варто порівняти перші "сирі та простецькі" "Шахеди", запущені по Україні, із нинішніми.

Чи треба глушити мобільний звʼязок під час атак дронів?

Росіяни уже тривалий час вимикають мобільний звʼязок на тимчасово окупованих територіях та у своїх регіонах під час атак українських БпЛА. Іноді можна почути й про те, що це необхідно робити в Україні під час російських атак.

Храпчинський вважає, що це не варто робити, адже мобільний зв’язок нам дуже допомагає.

"На жаль, живемо у "дво-тритижневій" війні: то "дадуть Tomahawk", то "дадуть Taurus", то "дозволять бити по РФ". Потрібно створювати власні можливості, локалізовувати виробництво – і так, щоб згодом це хотіли купувати у нас", – додає Храпчинський.

Чому російські дрони залітають у Європу?

Зальоти російських безпілотників на територію НАТО та ЄС Храпчинський вважає елементом російської гібридної війни. Раніше Путін підривав склади зброї в Україні, тепер він залітає дронами в Європу.

За оприлюдненими даними, це "Гербери", каже експерт. Їх можуть запускати й з корабля в нейтральних водах Балтійського моря.

Чи вийде? Залежить від України, каже Анатолій Храпчинський: чим більше ми "даватимемо звіздюлів" Росії, тим сміливішою буде Європа. Зараз цього мало, але Данія, Фінляндія, Швеція дуже активно допомагають і закуповують для нас багато озброєння.

ППО на військовій базі в Данії / Фото Steven Knap, Ritzau Scanpix via AP

Храпчинський називає цю ситуацію – коли Росія й інші режими зможуть використовувати дрони по всьому світу для гібридних атак – наслідком "демократизації технологій". Люди хотіли спростити побут, але цивільні технології перетворилися на військові інструменти: інтернет, датчики-лідари тощо.

Тому треба робити інструменти: хоч який Mavic чи Autel ви купите – він має No-Fly Zone. Увімкнули – і він туди не летить. Я накриваю антену фольгою – і лечу куди хочу. Або ставлю іншу прошивку – і так само. Завдання – не створювати "офлайн-зони" всередині продуктів, а будувати їх на рівні простору. Є діапазони, де працює більшість дронів, – ми маємо будувати системи, які на певній площі повністю "глушитимуть квадрат", ставитимуть перешкоди на всіх видах зв’язку. Для масових заходів – це критично,
– пояснює експерт.

Анатолій Храпчинський / Фото надане 24 Каналу

Анатолій Храпчинський підсумовує: ми часто говоримо "пів року – і все змінюється", бо не робимо технології, що працюватимуть рік і більше – немає запиту. Україна змушена робити дешеве й швидке озброєння для лінії оборони, в той час, коли ворог має масу озброєнь і особового складу. Але зрештою перемагають технології та знання. В американців є Tomahawk, у росіян – Х-101 чи "Калібр", скопійований з "Томагавка".

Тож для випередження Росії Україна має створювати технології, які будуть більш довговічними та складними – щоб коли ворог їх навіть захопить як трофей, то не зміг зрозуміти, як це працює, і скопіювати.