Як медіа з Киргизстану перекручує інформацію про війну
У ніч проти неділі, ми, як і багато львівʼян, прокинулися серед ночі. Росіяни влаштували найбільшу атаку на місто. Спочатку ми з Яриною сиділи в коридорі, потім — у підвалі, бо побачили, що за дронами полетять ракети.
Безумовно, наш досвід — полегшена версія порівняно з тим, що пережили інші. Або, на жаль, не пережили, як люди в Лапаївці. Але власний досвід спонукав мене з більшою зацікавленістю подивитися, чи писатимуть про російську атаку на Львів журналісти на моїй батьківщині.
Є в Киргизстані цікаве видання — Kaktus Media. Його команда навчилася поєднувати непоєднуване. З одного боку, журналісти регулярно пишуть про Україну — і за це варто їм подякувати, бо, наприклад, державні медіа війну не згадують. З іншого боку, редакція рекламує російські компанії. Зокрема, протягом 2025 року бачив в їхньому телеграмі два пости про «а-а-а-атомний конкурс» від «Росатому».
Kaktus.Media згадав про атаку РФ на Львів у ранковій загальній новині в рубриці «Події в Україні та світі. Головне до ранку 6 жовтня». Підкреслю, що це новина за 6 жовтня. Тобто варіант, що якоїсь інформації могло не бути, цілком виключений.
Ось дослівний опис:
«В ніч проти неділі Росія завдала комбінованого удару дронами і ракетами по Львівській області України. У Львові виникли пожежі, частина міста залишилася без світла. Польські збройні сили підняли в небо винищувачі і привели в стан готовності наземну оборону.
Під час візиту до Львова делегація депутатів з Німеччини, Швеції та Фінляндії була змушена перечікувати обстріл міста в захищеному підвалі».
Жодної інформації про загиблих, жодної згадки про масштаби руйнувань.
Чому я про це пишу?
Нещодавно читав матеріал журналіста з Казахстану Talgat Umarov про громадян країни, які приєдналися до окупаційних військ і загинули в Україні. Один з них мав 61 рік, але пішов на війну, бо повірив російським фейкам про українських фашистів і розіп'ятих хлопчиків.
Від того, наскільки добре центральноазійські журналісти робитимуть свою роботу, залежатиме в тому числі, що буде в головах у їхніх співвітчизників. Чи збагнуть вони, що в Україні відбувається насправді, чи наслухаються дурниць, поженуться за великими грошима і поповнять списки найманців.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.