Найбільші течії океану дестабілізовані: стародавні живі літописці океану б'ють на сполох

Океан покриває більшу частину поверхні планети і є домівкою для неймовірної кількості видів, зокрема й двостулкових молюсків. Молюски, такі як устриці, мідії та інші, реєструють сезонні зміни довкілля у своїх раковинах. Це по суті робить їх живими літописцями історії клімату, пише PHYS.org.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні вчені зосередилися на вивченні мушель двостулкових молюсків і виявили два великих епізоди нестабільності в системах циркуляції Північної Атлантики. Дані дають змогу припустити, що регіон, імовірно, наближається до переломного моменту, здатного спровокувати раптові й радикальні зміни в глобальних погодних умовах планети.

Відомо, що в Північній Атлантиці є дві великі системи течій, життєво важливі для регулювання клімату:

• Атлантична меридіональна циркуляція (AMOC) — система океанічних течій, що забезпечує циркуляцію води в Атлантичному океані;
• Субполярний колообіг (SPG) — частина AMOC, що являє собою величезний обертовий вир.

Під час дослідження вчені проаналізували 25 записів, отриманих від двостулкових молюсків, що дало змогу оцінити зміни стабільності в субполярній Північній Атлантиці за останні два століття.

Зазначимо, що в міру зростання молюсків їхні раковини утворюють річні кільця, подібно до дерева. Вчені проаналізували хімічний склад і ширину цих кілець, щоб отримати точні річні дані про минулі умови океану, включно з такими факторами, як:

• течії;
• температура;
• солоність.

Далі команда використовувала статистичні інструменти, щоб відстежити, скільки часу знадобилося океанічній системі, насамперед Тихоокеанському архіпелагу (SPG), для відновлення після природних збурень.

Команда виявила два періоди. Коли течії різко ставали нестабільними. Перша дестабілізація сталася в Північній Атлантиці на початку 20 століття, а друга — зараз. Перший період охоплював період з 1800-х по 1920 рік. Другий період нестабільності почався в 1950-х роках і триває донині. Дані вказують на те, що океан все ще залишається нестабільним, як і до останньої значної зміни циркуляції. Простими словами, вчені вважають, що ми наближаємося до чергового переломного моменту. Причому, основним джерелом цієї нестабільності, на думку дослідників, є SPG.

На щастя для людства, молюски подали ранній сигнал, а тому у людей є час, поки течії ще не досягли переломного моменту.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що течія в океані "на межі зникнення" може заморозити одне з найбільших міст світу.

Раніше Фокус писав про те, що ключова течія Землі сповільнюється і незабаром зруйнується: вчені спростували цю теорію.