"Ніякого расизму": де розташоване місто тільки для білих християн

10 травня 1994 року Нельсон Мандела вступив на посаду першого чорношкірого президента Південної Африки, і жорстока система расової сегрегації, відома як апартеїд, нарешті впала. Але за 20 хвилин від Преторії, столиці ПАР, розташоване відокремлене поселення площею 8,6 км², де всі 1500 жителів — білі. Заснований 1990 року, секретний анклав називається Клейнфонтейн, пише Daily Mail.

Жителі Кляйнфонтейна — чистокровні африканери — етнічна група, що походить від бурів ("фермерів"), переважно голландських поселенців, а також французів і німців, які іммігрували на Мис Доброї Надії 1652 року, до встановлення британського правління 1806 року.

Представники громади стверджують, що, будучи африканерами, вони є пригнобленою меншиною, яка перебуває під загрозою зникнення, і меншиною, яка перебуває в країні, де правляча партія Африканський національний конгрес (АНК) надає преференційне ставлення чорношкірому населенню.

Через три десятиліття після апартеїду середньостатистична біла сім'я в Південній Африці, як і раніше, володіє в 20 разів більшим багатством, ніж середньостатистична чорна сім'я, а білі люди, які становлять менше 10 відсотків населення, володіють майже трьома чвертями приватної землі в країні.

Однак Денні де Бір, заступник голови ради директорів Клейнфонтейна, наполягає, що білі фермери "небажані" в країні і стикаються з "репресіями, які також жахливі, як апартеїд".

Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що білі жителі ПАР зазнають геноциду. Денні де Бір каже, що білі фермери "зазнають переслідувань". Південноафриканський суд уже відкинув заяву Дональда Трампа, але жителі Клейнфонтейна стверджують, що вони та інші африканери ведуть "боротьбу за виживання".

"Їх убивають на фермах. Я сам особисто зазнавав нападу із застосуванням зброї. Насильство в Південній Африці повністю вийшло з-під контролю", — каже Де Бір, зазначаючи, що за 30 років життя в Клейнфонтейні не було жодного випадку насильницького злочину.

На думку Де Біра, позитивним моментом Клейнфонтейна є його культурна одноманітність та однорідність.

"У громаді розмовляють тільки мовою африкаанс, і, оскільки громада є християнською, неділя шанується як день поклоніння. Це означає, що всі складнощі, пов'язані з різними мовами та релігіями, автоматично відсутні", — каже він. Багато жителів Клейнфонтейна переїхали сюди, після того, як на них напали в інших регіонах ПАР.

Де Бір брав участь у розвитку сільського поселення ще будучи студентом Преторійського університету, коли 1988 року він допомагав на початковому етапі будівництва. У 2000 році він побудував свій перший будинок, а у 2015 році — другий. Він живе у спільноті лікарів, науковців, інженерів та фермерів, які колективно відмовилися від життя в суспільстві на користь ізольованого анклаву. І він позитивно відзначив дії президента Трампа, який прийняв 59 африканерів із ПАР.

У Південній Африці один із найвищих показників убивств у світі, але переважна більшість жертв — чорношкірі. У 2024 році поліція зареєструвала 26 232 вбивства по всій країні, 44 з яких пов'язані з фермерськими громадами. Вісім із цих жертв були фермерами.

А в період із січня до березня цього року п'ятеро із шести осіб, убитих на фермах, були чорношкірими, а один — білим, повідомив міністр поліції ПАР Сензо Мчуну.

Незважаючи на це, Де Бір наполягає, що африканери є безправною і вразливою меншиною, яка втрачає роботу, тому що вони білі і живуть під керівництвом чорношкірого уряду.

"Дискримінація в Південній Африці дуже жорстока. Якщо ваша компанія не належить переважно чорношкірим, ви не зможете працювати, не зможете отримати роботу. Ми живемо в країні, де зневажають права меншин. Виживання африканерів має першорядне значення. Чому світ звертав увагу на апартеїд, терпів його протягом 40 років, засуджував, а потім схвалив уряд ПАР, який робить те ж саме, тільки навпаки?" — каже Де Бір.

Як живуть у Клейнфонтейні та як туди потрапити

Поселення дотримується зовсім іншого календаря, ніж інша частина Південної Африки, і деяким подіям надається особливе значення, наприклад, Дню клятви, коли невеликий загін вуртреккерів (голландських іммігрантів) розбив загін зулусів 16 грудня 1838 року під час битви на Кривавій річці.

10 жовтня вони відзначатимуть день народження Пола Крюгера, африканера, президента багатого золотом Трансвааля — незалежної бурської республіки до її анексії Британською імперією.

Місцеві жителі кажуть, що історія Мандели "не африканерська історія", а їхня історія розпочалася з поселенців з Європи, Франції, Бельгії, Голландії, коли 1652 року Ян ван Рібек висадився на мисі Доброї Надії.

Де Бір відкидає будь-які припущення про те, що сільське поселення управляється расовою ідеологією переваги білої раси. Замість цього, стверджує він, мета Клейнфонтейна — збереження "африканерів як культурної спільноти".

Однак водночас він зазначає, що Клейнфонтейн націлений на збереження африканерів як "етнічної спільноти", тобто народу, що походить від білих європейських поселенців. Але він припускає, що тут можуть з'явитися не тільки білі мешканці, якщо вони вільно розмовлятимуть африкаанською, будуть християнином, підтримуватимуть справу африканерів і "зневажатимуть вбивства на фермах".

Біля входу в Кляйнфонтейн стоїть велике сіре погруддя, присвячене Хендріку Фервурду, шостому прем'єр-міністрові ПАР, народженому в Голландії, якого прозвали "батьком апартеїду" за закріплення ним у законодавстві драконівської расової політики проти корінного населення.

Існують суворі критерії прийому, що визначають, хто може жити в Клейнфонтейні, серед безлічі запитань, що перевіряють мовну, культурну та релігійну придатність кандидатів, завжди ставитимуться два запитання: "Чи готові ви до Кляйнфонтейну? І чи готовий Кляйнфонтейн до вас?"

Де Бір каже, що під час відбору потенційних кандидатів він шукає християн, сім'ї яких вільно розмовляють мовою африкаанс, і які готові "відповідати" громаді. Тож індуїсту, чи мусульманину сюди не потрапити, бо в анклаві немає і не буде мечетей.

Засновники придбали землю, яка згодом стала Клейнфонтейном, 1990 року, за чотири роки до перших демократичних виборів у країні. Ця територія має "історичну цінність", оскільки 1900 року тут відбулася битва з британськими військами.

Але 2024 року Високий суд Гаутенга постановив, що поселення є незаконним, і звинуватив його в недотриманні правил зонування. За даними місцевих ЗМІ, 1500 жителів проживають на землях, призначених для сільськогосподарського, а не для житлового використання, і не подали необхідних заявок на будівництво.

Нагадаємо, однією з найвідоміших селебріті з африканерів ПАР є актриса Шарліз Терон. Вона вільно розмовляє африкаанс і в дитинстві жила в передмісті Йоганнесбурга.

А перепалка Дональда Трампа з президентом ПАР Сирілом Рамафосою детально розбиралася експертом з мови тіла. Вона заявила, що Трамп влаштував "засідку" на свого південноафриканського колегу.