Нобелівська премія з фізики у 2025 році: нагороду присудили за прорив у квантовій механіці

Хто й за що отримав Нобелівську премію з фізики?

Лауреатами стали Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс. Королівська шведська академія наук вирішила нагородити їх "за відкриття макроскопічного квантового механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі", пише 24 Канал з посиланням на The Nobel Foundation.

Цьогорічне рішення комітету підтвердило прогнози багатьох експертів, які очікували перемоги саме в галузі квантових технологій. Проте імена переможців стали певною несподіванкою, адже серед головних претендентів частіше називали інших піонерів квантових обчислень, таких як Пітер Шор, автор алгоритму для злому криптографічних систем, або Девід Дойч, якого називають "батьком квантових комп'ютерів".

Конкуренція за премію була надзвичайно високою. Серед інших робіт розглядалися такі розробки, як теорія вейвлетів (математичний метод аналізу сигналів, що використовує вейвлети – невеликі, локалізовані у часі та просторі хвилі – для дослідження нестаціонарних сигналів, які змінюються в часі) і створення так званого "плаща-невидимки" за допомогою інноваційних метаматеріалів.

• За першим дослідженням стоїть Інгрід Добеші, Стефан Маллат і Ів Мейєр. Їхня математична основа лежить в основі сучасного стиснення зображень і відео, без якої неможливими були б JPEG-файли та потокове відео високої чіткості.
• Друге опублікував британський фізик сер Джон Пендрі. Його метаматеріали дозволяють маніпулювати електромагнітними хвилями, роблячи об'єкти невидимими.

Однак, їм усім не пощастило.

Що відомо про переможців?

Всі троє вчених працюють в американських університетах:

• Джон Кларк займається наукою в Каліфорнійському університеті в Берклі. Йому 83 роки. Він зробив значний внесок у розвиток надпровідності та надпровідної електроніки, зокрема у розробку та застосування надпровідних квантових інтерференційних пристроїв (SQUID), які є надчутливими детекторами магнітного потоку. Одним із поточних проєктів є застосування SQUID, сконфігурованих як підсилювачі з обмеженим квантовим шумом, для пошуку аксіону, можливого компонента темної матерії.
• Мішель Деворе – у Єльському університеті. Йому 72 роки. Наразі є головним науковцем у Google Quantum AI. Він відомий своїми піонерськими роботами з макроскопічного квантового тунелювання та одноелектронного насоса, а також своїми революційними внесками у започаткування галузей квантової електродинаміки схем та квантроніки.
• Джон Мартініс – у Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі. Йому 67 років. Працював над підсилювачами на основі надпровідних квантових інтерференційних пристроїв (SQUID), розробив метод детектування рентгенівських променів за допомогою мікрокалориметра з надпровідним датчиком. У 2014 році Мартініс та його команда були найняті компанією Google для створення першого корисного квантового комп'ютера. Досі працює в Google Quantum AI.

Разом із почесним званням лауреати отримають грошову винагороду в розмірі 11 мільйонів шведських крон, що становить понад 997 тисяч євро. Цю суму вони поділять на трьох.

Церемонія нагородження традиційно відбудеться у Швеції в грудні.

Нагадаємо, торік премію з фізики отримали вчені Джон Хопфілд та Джеффрі Хінтон, яких вважають "хрещеними батьками" штучного інтелекту, за їхні відкриття у сфері машинного навчання, пише Euronews.

Протягом тижня також стануть відомі імена лауреатів премій з хімії, літератури та миру.