Російські дрони над Європою: чи допоможе Україна ЄС захиститись від них

Очільники держав та урядів Європейського Союзу обіцяють швидко вдосконалити європейську систему захисту від дронів. Чи вдасться це зробити швидко і якою є роль України?

Під захистом армії та поліції, а також із залученням підкріплення від країн НАТО: рідко яка зустріч очільників держав та урядів проходила за таких заходів безпеки, як неформальний саміт ЄС та конференція 47 держав Європейського політичного співтовариства (ЄПС), що відбулися минулого тижня в Копенгагені. Ці зустрічі на найвищому рівні пройшли на тлі численних повідомлень про дрони невідомого походження, що частково паралізували авіасполучення в Данії. Підозрюють, що за цими інцидентами стоїть Росія, зазначає DW.

Однією з провідних тем цих зустрічей на найвищому рівні стало вдосконалення системи захисту від безпілотників у Європі. “Мають місце не тільки гібридні атаки, зараз проти Європи ведеться гібридна війна”, – застерегла прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, чия країна нині головує в ЄС. На думку Фредеріксен, Європа “недооцінила реальну загрозу з боку Росії”.

“Ми повинні посилити виробництво дронів і наші оборонні можливості”, – заявила Фредеріксен. Вона закликала створити європейську протидронову мережу, яка зможе виявляти й нейтралізувати БпЛА, якими керують дистанційно. Європейський Союз, за її словами, повинен отримати здатність “повністю захищатися” не пізніше 2030 року.

Глава уряду Данії Фредеріксен: “Посилити оборонні можливості”Фото: Thomas Traasdahl/Ritzau Scanpix/REUTERS

Цей рік фігурує і в представленому Європейською Комісією плані, який, за словами голови Європейської Ради Антоніу Кошти, отримав “широку підтримку” на саміті. До чотирьох “головних проєктів”, запропонованих Єврокомісією, належать моніторинг східного флангу ЄС, вдосконалення системи ППО, оборона у космосі та “стіна дронів”.

З огляду на численні інциденти в кількох країнах ЄС, зараз у центрі дискусії в Євросоюзі перебуває питання захисту від дронів. Однак деякі експерти критикують використання терміну “стіна дронів”. Цей термін може створити у громадян ЄС враження, що існує можливість повністю захистити європейський повітряний простір від ворожих дронів, застерігають оглядачі.

Серед скептиків і президент Франції Еммануель Макрон. “Я обережно ставлюся до поспішних рішень”, – сказав він. Європа, за його словами, ще дуже далека від створення “залізного купола”, як в Ізраїлі, або “стіни дронів”.

Оператор дрона 15-ї бригади НГУ “Кара-Даг” тренується на полігоні на Харківщині. Фото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

Захист ЄС від дронів: стіна з прогалинами

Експерт “Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів” (German Marshall Fund of the United States, GMF) Даніель Геґедюз (Daniel Hegedüs) також обережний із терміном “стіна дронів”. Він не заперечує, що країни ЄС мають якомога швидше набувати й розвивати навички захисту від дронів. При цьому експерт сумнівається, “чи справді величезна панєвропейська програма є найефективнішим способом” для досягнення цієї мети, як це, ймовірно, уявляють собі Єврокомісія та деякі країни-члени ЄС. Непроникненних для дронів оборонних споруд не існує, зазначив Геґедюз у розмові з DW.

Аналітик також звертає увагу на величезні витрати на створення “стіни дронів”, яка зможе запрацювати не раніше ніж через рік-два. Натомість він пропонує дати зрозуміти російській владі, що з суто економічної точки зору гібридні атаки для РФ невигідні. Зробити це слід, на його думку, вживаючи “заходів, які відразу дорого обійдуться Росії”.

Експерт GMF Геґедюз: Непроникненних для дронів оборонних споруд не існує. Фото: DW

Геґедюз вимагає, аби країни ЄС по-іншому реагували на гібридну війну Росії проти Європи: а саме, постачали Україні більше зброї великої дальності, яка завдяки цьому могла би завдавати більше ударів по території РФ.

Контроль данських проток як важіль впливу на Росію

Експерт GMF вбачає ще один важіль впливу: експорт російської нафти через Балтійське море. Данія і Швеція могли б за допомогою ЄС більш суворо контролювати протоку Ересунн та інші протоки, що з’єднують східну частину Балтійського моря з Північним морем через протоку Каттегат. Росія зараз використовує цей шлях до Атлантичного океану для здійснення приблизно третини свого експорту сирої нафти морським шляхом.

На цій водній артерії також спостерігається зростання кількості інцидентів. Про це свідчить остання оцінка загроз, проведена данською зовнішньою розвідкою FE. “Ми спостерігали велику кількість інцидентів у данських протоках, під час яких данські військові вертольоти та кораблі були виявлені радарами російських військових кораблів або безпосередньо взяті ними на приціл”, – заявив 3 жовтня директор розвідки Томас Аренкіль під час пресконференції в Копенгагені.

Крім того, є підозра, що танкер, який, імовірно, належить до “російського тіньового флоту”, використовувався для запуску дронів над територією Данії. За допомогою таких суден під чужим прапором Росія намагається таємно експортувати нафту через Балтійське море. Танкер Boracay перебував біля узбережжя Данії з 22 по 25 вересня, коли повітряний простір країни тимчасово закривали через дрони. З огляду на це французькі війська зупинили танкер біля французького узбережжя Атлантичного океану, його екіпаж допитали.

Підозрілий танкер Boracay: частина російського “тіньового флоту”? Фото: Damien Meyer/AFP/Getty Images

Тим часом у Швеції розробили законопроєкт, спрямований на підвищення безпеки в Балтійському морі. Країна має намір розширити повноваження берегової охорони з моніторингу морських шляхів.

Ключ до захисту від дронів – в руках України

Найбільший досвід у боротьбі з ворожими дронами серед європейських країн на даний момент має Україна, яка четвертий рік зазнає постійних атак з боку Росії. Після зустрічі з провідними політиками ЄС на самітах у Копенгагені президент України заявив про свою готовність взяти участь у створенні європейської “стіни дронів”. “Україна справді може допомогти, – сказав Володимир Зеленський. – Жодна країна в Європі не має більше досвіду в боротьбі з дронами та ракетами, ніж Україна”.

Фредеріксен і Зеленський під час зустрічі 2 жовтня у Копенгагені: “Україна дійсно може допомогти”. Фото: Mads Claus Rasmussen/Ritzau Scanpix/AFP/Getty Images

На думку експерта Даніеля Геґедюза, скористатися допомогою України було би найбільш реалістичним шляхом для ЄС. “Найкращим сценарієм було б скасування Україною експортного контролю (над експортом зброї. – Ред.) – принаймні щодо країн-членів ЄС”, – зазначив аналітик. Це, на його думку, дозволило б Євросоюзу якнайшвидше придбати, перейняти та втілити українські технології.

Однак представник “Німецького фонду Маршалла” побоюється, що країни-члени ЄС загубляться в нескінченних дискусіях з цього питання. На запитання, чого європейці можуть навчитися в України, глава уряду Данії Метте Фредеріксен відповіла одним словом: “Усього”.