Трамп одержимий ідеєю отримати Нобелівську премію миру 2025: чи є в нього шанси на перемогу

6 жовтня стартує Нобелівський тиждень, де будуть оголошені переможці у своїх номінаціях. 10 жовтня 2025 року в Осло мають оголосити переможця і нового лауреата Нобелівської премії миру.

Сьогодні до цієї камерної за своєю суттю події прикута особлива увага. Все завдяки президенту США Дональду Трампу, який наполегливо жебрає собі Нобелівську премію миру, немов мала дитина. 24 Канал нагадує, що це за нагорода, хто її зазвичай отримує і чому цього року її, швидше за все, не отримає Трамп. У цьому нам допоміг розібратися політолог і філософ Валерій Димов.

Чому Трамп так хоче отримати Нобелівську премію?

30 вересня 2025 року президент США Дональд Трамп, виступаючи перед поспіхом нагнаними зі всього світу на базу Квантіко американськими генералами й адміралами, розповідаючи про черговий мирний план для сектору Гази, вкотре пожалівся на світову змову, суть якої, на його думку, полягає в не отриманні ним Нобелівської премії миру.

Якщо це спрацює (план врегулювання в секторі Гази, – 24 Канал), ми матимемо вісім, вісім за вісім місяців. Це досить добре... Ніхто цього ніколи не робив. Чи отримаєте ви Нобелівську премію? Звичайно, ні. Вони дадуть її якомусь хлопцю, який нічого не зробив. Вони дадуть її хлопцю, який написав книгу про розум Дональда Трампа і про те, що потрібно було зробити, щоб вирішити війни. Нобелівську премію отримає письменник,
– стендап Трампа про те, як він не хоче Нобелівську премію.

Трамп під час виступу на Генасамблеї ООН / Фото Michael Nagle / Bloomberg

З цих слів можна було б посміятись, якби Трамп не був буквально одержимий цим призом і не говорив про "нобелівку" всюди де тільки можливо. Він вкотре заявив, що, попри його зусилля в сприянні миру між Конго та Руандою, Індією та Пакистаном, Сербією та Косово, Єгиптом та Ефіопією, а також укладення Авраамських угод на Близькому Сході, він не отримає Нобелівську премію миру, але водночас наголосив, що для нього важливе визнання людей.

Ця дивна фіксація Трампа на почесній премії вже давно нікого не розчулює, а відверто лякає. Особливо коли є підстави вважати, що на втілення цієї мрії Трамп спрямував ресурси США, наймогутнішої держави світу.

І мова вже навіть не про мрію, а ідею фікс. Чим же так важливі для Трампа 11 мільйонів шведських крон (приблизно 1,19 мільйона доларів), диплом і 175-грамова золота медаль, яка, цілком вірогідно, просто загубиться серед іншого блискучого металу, яким надмірно насичив Трамп Овальний кабінет, перетворивши його на обійстя ромського бізнесмена середньої ланки?

Зверніть увагу! Видається, відповідна жага з'явилася у Трампа через почуття меншовартості й бажання зрівнятися зі своїм попередником Обамою. Той отримав Нобелівську премію миру у 2009 році незрозуміло за що (фактично за майбутні очікування) та став одним із 4 президентів США, які мали таку честь.

Окрім Обами це Теодор Рузвельт за роль посередника під час переговорів про почесну капітуляцію Росії у війні з Японією, Вудро Вільсон за важливу роль у переговорах про справедливе завершення Першої світової та Джиммі Картер за гуманітарну діяльність у період після президентства.

Філософ і політолог Валерій Димов у коментарі 24 каналу пояснив, чому для Трампа такою важливою стала Нобелівська премія миру. На думку експерта, це є органічною частиною світогляду американського президента.

Валерій Димов

політолог

Людина має суперего, він вважає, що ніком нічим не зобов’язаний, навпаки всі мають бути вдячні Трампу, що він змінив порядок денний і зробив так, що знову всі залежать від США. Нам Трамп може й не подобається, але в нього такі уявлення про світ, де угодами можна підмінити міжнародне право. А воно, як бачимо, дискредитоване. І нині ми живемо в такій реальності, коли генсек ООН змушений їхати на поклін до агресора Путіна та благати, щоб той відкрив зерновий коридор.

Трамп, який проголосив себе найкращим президентом США в історії, без Нобелівської премії не може навіть формально претендувати на такий статус. Ба більше, видається, переконав себе сам у цьому, а тому ресурси США нині спрямовані на те, щоб переламати світ через коліно.

На думку, Валерія Димова, в голові Трампа питання отримання ним такого визнання не викликає жодних заперечень і він переконаний, що має отримати цю нагороду, особливо після того, як Барак Обама й Ел Гор отримали "нобеля" буквально за просто так.

Валерій Димов

політолог

Трампа навіть можна десь можна зрозуміти, бо він має приклад Обами 2009 року, коли той отримав премію ні за що. Точніше, він взагалі припинив лідерство США у світі та дозволив Путіну взяти курс на ескалацію, наслідки чого ми бачимо зараз.

Чому Нобелівську премію миру вручає Норвегія, а не Швеція?

Нобелівські премії – це традиційно та здебільшого шведська історія. Видатний науковець і бізнесмен 19 століття Альфред Нобель, який не бажав, щоб його запам'ятали як "торговця смертю" (він був винахідником динаміту) заповів свої статки для створення щорічних премій за досягнення в 5 сферах: фізиці, хімії, медицині, літературі та діяльності на користь миру.

Нобелівська премія миру вручається з 1901 року, але з 1905 року це право отримала Норвегія. Того року Швеція та Норвегія остаточно відділилися одна від одної (до цього майже сто років жили в союзі) й Премія миру була таким собі "бонусом" при розподілі майна.

Тому сьогодні, справу з Трампом матиме саме це Королівство.

Агенція Bloomberg стверджує, що Трамп наказав своєму емісару Стіву Віткоффу домогтися премії для себе. Також є численні підтвердження того, що держсекретарю США Марко Рубіо вже кілька місяців як наказали постійно нагадувати про "нобелівку" під час міжнародних переговорів. Крім того, Bloomberg стверджує, що вищі посадовці США проводять чисельні непублічні кампанії з промоції Трампа (цікаво, чи стануть вони на паузу через шатдаун в Америці, чи для лобістів будуть залучені таємні фонди?).

Тобто ми живемо в реальності, де ціла державна машина наймогутнішої країни світу залучена для того, щоб домогтися Нобелівської премії для Трампа, а сам він у липні 2025 року особисто дзвонить всупереч протоколу та правилам міністру фінансів Норвегії Єнсу Столтенбергу, щоб під приводом тарифів обговорити "нобелівку".

Несподівано, коли міністр фінансів Єнс Столтенберг йшов вулицею в Осло, йому зателефонував Дональд Трамп. Він хотів Нобелівської премії. І обговорити тарифи,
– норвезьке видання Dagens Næringsliv про кумедний епізод маніакальної боротьби Трампа за Нобелівську премію миру.

Не дивно, що члени Нобелівського комітету (нагадаємо, їх призначає парламент Норвегії), які вирішують, хто отримає нагороду, побоюються реакції Трампа на можливу відмову в премії миру, а секретар комітету та ексдиректор Інституту дослідження проблем миру в Осло Крістіан Берг Харпвікен обережно каже, що прямого тиску не було, але навколо тривають одразу кілька кампаній на користь Трампа, публічних і закритих.

На запитання про потенційну реакцію, якщо Трамп не переможе, один норвезький високопосадовець, який зі зрозумілих причин побоявся назвати Bloomberg своє ім’я, пожартував, що розглядає можливість взяти 10 жовтня, коли буде оголошено переможця, лікарняний. Дуже схоже, що це лише частково жарт, бо шанси на те, що члени Нобелівського комітету, а то й ціла Норвегія опиниться під санкціями США, немов судді Міжнародного кримінального суду чи Іран, у разі недоотримання Трампом нагороду, не нульові.

Які шанси в Трампа отримати Нобелівську премію миру?

Зараз букмекери дають президенту США непогані 4% і це дійсно гарний коефіцієнт, от тільки є кілька але.

Перший нюанс полягає в тому, що букмекери щодо переможців Нобелівської премії дуже часто помиляються, оскільки не мають інсайдів (Нобелівський комітет дуже закрита структура), тому принцип вираховування вірогідності більше нагадує випадковість і, видається, спирається на зовнішні очікування.

Букмекери Polymarket ставлять на програму з допомоги Судану, який нині охоплений громадянською війною та голодом. Emergency Response Rooms (ERRs), на думку, Polymarket, має 28% на успіх.
На другому місці – дружина вбитого Путіним російського опозиціонера Олексія Навального. І хоча її внесок у боротьбу за мир, свободу та демократії наближається до від'ємних значень, вона має аж 9%.
Бронза у Палестинської агенції ООН, відомої як БАПОР. Також вона відома тим, що її члени брали участь в атаці на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, а потім долучилися до корупційних схем з розкрадання гуманітарної допомоги. Де тут претензії на Нобелівську премію миру, незрозуміло. У такому випадку дійсно, а чому не Трамп?

Які шанси в Трампа отримати Нобелівську премію / Скриншот Polymarket

Крім того, традиційно офіційний перелік номінантів премій ніколи не розголошується (але відомо, що у 2025 на премію миру претендують 338 людей та організацій), а члени комітетів, які вирішують долю нагород, не мають права обговорювати свої рішення протягом наступних 50 років.

По-друге, Трамп, хоч і розповідає, що зупинив 7 чи 8 воєн, насправді занурив світ у кризу, наслідки якої ще тільки належить усвідомити. Ручкання з Путіним на Алясці, бомбардування Ірану, шантаж щодо Гренландії та Панамської затоки, гра на боці Нетантьягу в Палестинській кризі, масові порушення прав людини, атаки на демократичні інститути в США та тарифна війна проти світу, вихід США з численних гуманітарних структур ООН, ліквідація гуманітарних проєктів під егідою USAID, заперечення глобального потепління та кліматичних змін, а також багато інших непродуманих і подекуди ідіотських вчинків – все це не те, що може бути в резюме переможця номінації.

Дуже сумнівно, що Нобелівський комітет закриє на це очі та допустить настільки потужний удар по репутації. Адже це не просто можливість, всупереч протоколу, пожмакати короля Великої Британії та з грацією слона у посудній лавці пройтися поруч із гвардійцем у чорній ведмежій шапці. Таке рішення увійде в історію – воно назавжди.

Третій і найважливіший нюанс полягає в тому, що Трамп не може отримати Нобелівську премію миру 2025 року за формальними ознаками, оскільки його банально не встигли висунути на неї до дедлайну, який закінчився в січні 2025 року (офіційно – до 1 лютого), коли він ще тільки починав погрожувати Гренландії та перейменовував Мексиканську затоку.

Тоді ніхто з його оточення та численних симпатиків з невідомих причин не подумав про висунення патрона. А сам Трамп такої опції не має, його можуть номінувати тільки інші. Звісно, в історії нагороди були винятки з правил і враховувалися дії та вчинки, зроблені після визначеного дедлайну, але доволі сумнівно, що Комітет піде назустріч Трампу цього разу. А от наступного року такої "відмазки" у норвежців вже не буде.

Які ще є кандидати на отримання Нобелівської премії миру 2025?

Emergency Response Rooms (ERRs) — громадська ініціатива, що опікується наданням гуманітарної допомоги в Судані;
Юлія Навальна – дружина Олексія Навального;
UNRWA – Палестинська агенція ООН (БАПОР);
UNHCR – Агенція ООН у справах біженців (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців);
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ);
Червоний Хрест,
Лікарі без кордонів;
Міжнародний Кримінальний Суд (МКС);
Дональд Трамп – президент США;
Володимир Зеленський – президент України;
НАТО;
Чоу Хан-дун, адвокатка, політикиня, дисидентка та в'язень сумління з Гонконгу;
Ірвін Котлер – канадський правозахисник, колишній міністр юстиції та ексгенпрокурор Канади;
Грета Тунберг – екоактивістка, учасниця двох розгромлених Ізраїлем гуманітарно-піарних експедицій до сектору Гази.

Чому Нобелівську премію миру мали б отримати ЗСУ?

Нагадаємо, першим честь висунути Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру 2026 року мав 20 червня пакистанський уряд за його "рішуче дипломатичне втручання і визначальне лідерство в індійсько-пакистанській кризі".

При цьому кожне згадування про це "лідерство" викликає ледь не істерику в індійського лідера Нарендри Моді, який послідовно заперечує роль американського президента й те, що в Пакистані назвали "великою стратегічною далекоглядністю та блискучою державною мудрістю".

Тому Білий дім, Камбоджа, Габон, Ізраїль, Руанда Катар та Єгипет, Пакистан, Азербайджан і Вірменія, а також особисто сам народний депутат України Олександр Юрченко, який разом із колегами офіційно висунули Трампа на отримання Нобелівської премії миру, не здатні щось змінити.

Ба більше, всі вони висували Трампа на отримання нагороди у 2026-му році. Можливо, крім українських депутатів, які до своєї ініціативи не додавали дат. Що це означає? Лише те, що волання на весь світ про світову змову триватиме й далі мінімум рік. Що ж до Трампа, то йому, за відсутності "нобелівського" підтвердження власної геніальності, доведеться й надалі послуговуватися запевненнями в цьому від Путіна.

Валерій Димов ставить цілком слушне та справедливе питання щодо кандидатури переможця та критеріїв, які обере Нобелівський комітет. На жаль, щодо цього є сумніви та побоювання, адже ми пам'ятаємо, як перша українська Нобелівська премія миру 2022 року була знецінена спільною номінацією з росіянами та білорусами.

Тому експерт назвав ідеального, на його думку, кандидата, але зауважив, що якщо Нобелівський комітет піде шляхом найменшого спротиву та обере когось розпіареного, але беззмістовного, то хай вже тоді краще буде Трамп. Принаймні, є шанс, що його тоді "попустить".