Валдайська двіжуха Путіна, або До іменин диктатора

Цьогорічний «Валдайський клуб» відбувся за кілька днів до 7 жовтня – дня народження Путіна. Можна сміливо зробити припущення, що організатори Валдаю-25 свідомо зробили своєрідний подарунок російському диктатору – дали йому можливість на четвертому році загарбницької війни в Україні досхочу поговорити на улюблені теми.

У своєму фінальному виступі президент Росії повторив усталені тези: звинувачення Заходу в «мілітаризації Європи», попередження про «серйозну відповідь» у разі подальшої ескалації та натяки на неприйнятність постачання Заходом ракет великої дальності Україні. Це була не лише промова – це був маніфест, упакований та відредагований для трьох аудиторій: власної, західної й «третьої сторони».

Ядерні лякалки та натяки на «припинення загроз» у зоні АЕС пролунали як явний шантаж: Москва окреслює власні «червоні лінії» й одночасно тестує, наскільки далеко може зайти без прямого зіткнення з Заходом.

«Ми за мир, але з танками»: Валдай як театр самовихваляння

Валдайський міжнародний дискусійний форум, його ще називають Валдайський клуб, заснований з метою створення позитивного іміджу Росії за кордоном та пропаганди ідеології «русского міра». Знаходиться під санкціями з боку України та Канади у зв’язку з російським вторгненням в Україну.

Тема XXII щорічного засідання Валдаю, який проходив  4 дні, з 29 вересня по 2 жовтня 2025 року, з огляду на розв’язану Росією загарбницьку війну – більш ніж промовиста: «Поліцентричний світ: інструкція із застосування». Головна доповідь – «Доктор Хаос, або Як перестати боятися та полюбити безлад?». 

Аналітики вважають, що «Валдай» давно перетворився на політичний театр. За жартами й приспівами стоїть прагнення легітимації війни як «історичного вибору». Путін продовжує будувати версію реальності, в якій Росія – захисник «традиційних цінностей», а Захід – дестабілізатор. Це працює всередині країни: мобілізує, виправдовує колосальні втрати.

Безпілотники над Європою. Чи не Третя, бува, «СВО»?

Поки говорили на Валдаї, реальні дії на війні жахають. За кілька годин до початку цього «хуралу» російські терористичні війська нещадно бомбардували Київ та всю Україну. Майже те саме повторилася наступними днями – і так впродовж всієї 4-денної роботи форуму. Справа дійшла до цілеспрямованих атак на вокзали та пасажирські потяги «Укрзалізниці».

Вночі 5 жовтня Росія здійснила новий масований удар: близько 496 ударних дронів і 53 ракет. Більшість цілей було збито силами ППО, але країні нанесені великі збитки, у тому числі тяжкі руйнування у Львові та інших регіонах.

Ця операція – не абстрактна демонстрація сили, це – наочний приклад того, як риторика Валдаю доповнюється «реалізацією» на полі бою. Це «інструкція  щодо застосування» від Кремля в реальності. Це саме те, чого треба «перестати боятися» та як «полюбити безлад»?

Справа дійшла до атак російських безпілотників на міста та аеродроми країн Європи. Праві ті, хто вже говорить про початок світової гібридної війни, глобальної «СВО». 

На жаль, реакція Заходу – чергові рішучі заяви й обіцянки, але відчайдушної миттєвої зміни політики не було.  Для Москви це означає, що агресор може й надалі продовжувати ракетні удари, терор та руйнування.

«Пол Волчанска мы вже взяли, дальше – дело времени»

Путін заявив, що «Волчанск наполовину забрали… думаю, дело времени, заберут и вторую часть». Російські пропагандистські видання повторили цю тезу. Незалежні аналітики й розвідка застерігають, що багато таких заяв мають саме пропагандистський характер і часто перебільшують тактичні досягнення на фронті.

Насправді Вовчанськ, що за 5 кілометрів від державного кордону, зруйнований росіянами майже дотла. Але завдяки стійкості захисників України місто обороняється вже 500 днів. Це вдвічі довше, ніж ЗСУ обороняли Донецький аеропорт. А також у 2,5 рази більше, аніж тривала Сталінградська битва, якою так пишається Росія. Господар Кремля називає битву за Вовчанськ успіхом і планує продовжити руйнування та наступи. 

Путін також прозвітував про переможне взяття Юнаківка на Сумщині. Тут до останнього часу залишалося всього двоє мешканців. У багатьох повідомленнях рашистів село фігурує як «взяте під контроль», але людські втрати й руйнування в цих районах надзвичайно великі. 

І цього разу Путін чомусь не згадав про Слобожанський контрнаступ у вересні 2022 року, що призвів до деокупації значної частини Харківщини та переміщення лінії фронту до кордону з Росією. У результаті контрнаступу було звільнено понад 500 населених пунктів, включаючи великі міста – Балаклію, Ізюм Куп'янськ, Козачу Лопань і той же Вовчанськ. Після звільнення в Ізюмі та Балаклії було виявлено місця катування та масових поховань українців, що свідчить про масштабні воєнні злочини російських окупантів. Українські війська, зокрема, захопили близько 400 російських танків, знищили багато ворожих підрозділів. Харківська операція стала однією з найуспішніших військових операцій України в історії, вона змінила хід війни. 

«Освобождєніє»

У розпал Валдаю російські терористи вранці 30 вересня влучили ударним безпілотником у житловий будинок у селі Чернеччина Сумської області. Унаслідок цього загинула 26-річна жінка, її 35-річний чоловік та їхні діти віком 4 та 6 років. Подружжя нещодавно переїхало із Краснопілля у Чернеччину до батьків. Мешканка сусіднього пошкодженого будинку повідомила, що загибла жінка була вагітною двійнею. І подібних трагедій – безліч.

Як повідомив наприкінці вересня 2025 року генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш на засіданні Ради безпеки, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну рашисти вбили понад 40 тисяч цивільних. Ще понад 36 тисяч осіб отримали поранення.

Гутерреш наголосив, що це лише підтверджені показники. «Я хочу підкреслити: атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру є забороненими відповідно до міжнародного права. Вони повинні зупинитися зараз», – заявив генсек ООН.

За даними ювенальних прокурорів та Нацполіції України, станом на червень 2025 року загинуло 637 дітей, а понад 2006 отримали поранення внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ. Загалом постраждало понад 2600 дітей. Точні цифри ще неможливо встановити через відсутність доступу до окупованих територій.

Під час війни Росія вивезла з України 20 тисяч дітей, хоча точна цифра невідома через окупацію територій та складність підрахунку. Ці діти були незаконно переміщені до Росії, де їх позбавляють зв'язку з Україною та намагаються примусово залучити до російської спільноти. Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, підозрюваного у викраденні та незаконній депортації українських дітей.

Окремо – «про воєнні об’єкти»

Свій спосіб веденні варварської терористичної війни Росія-агресорка продемонструвала в ці дні жахливим нападом на агрофірму в Харківській області, коли по сільськогосподарському господарству було завдано понад 20 точних ударів протягом 4 годин. Внаслідок атаки загинуло близько 13 тисяч свиней. Керівники фірми говорять про катастрофічні руйнування. За повідомленнями з місця події, приміщення для утримання тварин повністю непридатні для відновлення. Попередні збитки – до 300 млн гривень. 

Це насправді дуже масштабна трагедія, і дуже великий виклик для всього регіону, заявив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов. За його словами, для ліквідації наслідків знадобиться допомога на рівні прем’єр-міністра та уряду.

Небагато території, багато руйнувань

Оперативні зведення 2025 року показують: Росія часом домагається локальних просувань, але вони обмежені й дорого коштують. Аналітичні підсумки останніх місяців говорять, що темп і масштаб «приєднань» залишаються відносно невисокими порівняно з початковими очікуваннями Кремля. Це означає, що пропагандистські «успіхи» часто є локальними, а загальний баланс залишається для Москви болісним. Але вбивства, руйнування та економічний збиток від цього не меншають.

Іменинний салют: 28 вересня й ніч на 5 жовтня

Напередодні Валдаю – 28 вересня і далі – сталися одні з наймасштабніших атак на Київ та інші регіони. Хвиля масованих ударів по енергетичній інфраструктурі й житлових кварталах має не лише тактичні цілі, а й стратегічний ефект: деморалізація, підрив життєздатності тилу та тиск на Захід з вимогою «не допустити подальшої ескалації».

Особливо промовистим у медійному полі було й мовчання деяких впливових світових політиків – це також політичний фактор, який Кремль уміло використовує.

Отже, «Валдай» був і залишається одночасно виставою та інструментом тиску. Путін отримав слово – і водночас світу було продемонстровано, як він може чинити. Для України та її партнерів це означає: потрібні не лише слова, а системні дії – більше зброї та засобів ППО, сильніша логістика постачань, жорсткіша робота з фінансовими каналами Кремля, посилення санкційної політики. Тільки це зробить «подарунок на іменини» менш дієвим.

Ще раз про найцинічніше – про фінальний акорд. Путін знову заговорив про «новий глобальний консенсус» та «епоху справедливості». Він бубонить, що Росія готова «очолити» цей процес. У перекладі з валдайської на людську: Москва хоче диктувати правила після того, як сама їх зухвало порушила. Вона прагне «справедливості», яку сама нахабно знищує, і «нового порядку», який починає з жахливого руйнування чужих міст.

7 жовтня – його день народження «довічного». І кожен валдайський форум – це своєрідна сповідь перед самим собою: що він ще живий, що ще бояться, ще слухають. Але цей культ давно став фарсом. Диктатор святкує не життя – а втрату реальності. Його «валдайська двіжуха» – це дзеркало параної, у якому він бачить «імперію», а світ – бачить самотнього старого, оточеного страхом і брехнею. Терориста, убивцю, воєнного злочинця.