Еволюція “дропів” і фінасових махінацій

Організатори схем з використанням “дропів” навчилися обходити обмеження Нацбанку, відкриваючи фіктивних ФОПів. Як на це відреагує держава? У виданні Економічна правда вивчали нову реінкарнацію системи “дропів”.

Уже рік українці живуть в умовах обмежень на перекази грошей між рахунками. 1 жовтня 2024 року Нацбанк заборонив переказувати з картки на картку понад 150 тис. грн на місяць. Мета – боротьба з так званими грошовими мулами або “дропами”. За підрахунками НБУ, схеми з їхнім використанням щороку завдавали державі мільярди гривень збитків.

З того часу обмеження на перекази між картками еволюціонували. Разом з ними змінилися й схеми використання “дропів”. Тепер зловмисники не просто торгують доступом до банківських рахунків громадян, а перейшли до створення фіктивних фізосіб-підприємців.

Як організатори схем обходять обмеження НБУ і як відповість держава?

Погонщик “дропів” про нелегальний бізнес в Україні на картках: “є ймовірність, що ми нехорошим людям щось продали, але це вже не наша турбота”

“Дропи” і як з ними боротися

“Дропом” називають людину, яка продала доступ до свого банківського рахунку третім особам. Останні використовують ці рахунки для грошових переказів, “проганяючи” через них великі обсяги коштів поза наглядом держави.

Як це працює? Завдяки банківській таємниці держава не бачить перекази між картками фізичних осіб, не вимагає оподатковувати такі операції чи якось про них звітувати. Тож використання рахунків громадян стало прикриттям для великих бізнесів та злочинців, які намагаються сховати масштабні транзакції від податкової служби, фінансового моніторингу та правоохоронців.

Зазвичай на одного “дропа” оформляють кілька банківських рахунків у кількох банках. “Клієнту” таких схем продають одразу велику кількість рахунків фізосіб. Власник рахунку, тобто “дроп”, отримує за це 0,8-4 тис. грн на тиждень, що неспівмірно з його ризиками.

“Дропи” використовують для широкого кола операцій: від обслуговування потоків у нелегальних онлайн-казино до фінансування тероризму чи диверсійних дій Росії на території України; від торгівлі на криптобіржах до виплати “сірих” зарплат великим бізнесом. Відтак особу, яка продає свій рахунок організаторам схем, правоохоронці можуть притягнути до відповідальності за співучасть у злочинах.

Ба більше, дані про операції “дропів” може отримати і податкова, яка вважає всі вхідні платежі доходом і нараховує на них податки. Так, одному з “дропів”, через рахунок якого у 2023 році “прогнали” 9,5 млн грн, податкова нарахувала 2,3 млн грн податків та штрафів, писало видання Forbes. Такі випадки непоодинокі.

Дропи: як не стати «грошовим мулом» для шахраїв

Попри ризики отримати серйозні проблеми із законом і зіпсувати свою кредитну історію, в Україні є чимало охочих продавати свої банківські дані. Тож до боротьби зі схемами з використанням “дропів” долучився Нацбанк.

1 жовтня 2024 року набули чинності обмеження НБУ щодо обсягу вихідних операцій з однієї картки в розмірі 150 тис. грн на місяць. Їх запровадили на пів року. Очікувалося, що за цей час Нацбанк спільно з іншими органами влади напрацює більш ефективні механізми протидії “дропам”. Проте відчутного прогресу, передусім у законодавчому полі, за цей час не сталося, а продовжувати дію адміністративних обмежень регулятор не захотів.

Тож у грудні 2024 року в приміщенні НБУ за його сприяння найбільші банки підписали меморандум, у межах якого домовилися ще сильніше обмежити перекази з картки на картку. Так, ліміт на перекази з червня 2025 року зменшився до 100 тис. грн на місяць, а для ризикових клієнтів, які не мають підтверджених джерел доходів, – до 50 тис. грн. Крім того, банки погодилися обмежити кількість відкритих карток на одну фізособу та посилити боротьбу з шахрайством.

У квітні 2025 року в Нацбанку повідомили, що внаслідок дії обмежень обсяги переказів з картки на картку скоротилися на 80 млрд грн на місяць: з 250 млрд грн до 170 млрд грн.

Попри такі успіхи, схеми з використанням “дропів” не зникли. Один з їх організаторів дав зрозуміти, що після запровадження лімітів попит на його послуги лише виріс, а отже, зловмисники почали збільшувати кількість “дропів” у своїх схемах.

Нелегальні фінпослуги через дропів: викрито мережу процесингових центрів з обігом ₴5 млн. на добу

Еволюція “дропів”

Хоча наразі Нацбанк офіційно не протидіє “дропам”, а обмеження на перекази з картки на картку встановлюють банки, він не відмовився від ідеї викоренити ці схеми. Ключовим рішенням у цьому напрямку там вважають створення так званого реєстру “дропів”.

За задумом, туди потраплятимуть усі люди, які коли-небудь продавали доступ до своїх банківських рахунків. Потрапляння до реєстру ускладнить взаємодію з банківською системою: особі буде складніше відкривати нові рахунки, а на відкриті поширюватимуться жорсткіші обмеження на перекази. З часом людина зможе вийти з реєстру “дропів”, якщо виконає певні умови. Які саме – наразі невідомо, адже створення реєстру перебуває лише на етапі ідеї.

Поки ж реєстр “дропів” не запустили, організатори схем не стоять на місці та придумали, як обходити обмеження на перекази. Для цього вони не просто купують у “дропів” доступ до банківських рахунків, а оформляють їх фізособами-підприємцями (ФОПами).

Річ у тім, що банківські обмеження поширюються лише на рахунки громадян, тоді як до бізнес-рахунків (зокрема ФОПів) жодних обмежень не застосовують. При цьому один ФОП може відкрити кілька таких рахунків, збільшуючи можливості для зловмисників “проганяти” нелегальні гроші.

Як не стати для банку “дропом”. Чому блокуються перекази з рахунків українців

Безумовна перевага “ФОП-дропів” перед “класичними” “дропами” – обсяги транзакцій. Якщо через один рахунок фізособи за місяць можна переказати до 100 тис. грн, то для ФОПа єдине обмеження – встановлений законодавством ліміт, у межах якого дозволяється перебувати на спрощеній системі оподаткування.

У 2025 році ліміт для ФОПів третьої групи спрощеної системи оподаткування становить 1 167 мінімальних зарплат – 9,336 млн грн. Із зростанням мінімальної зарплати у 2026 році цей ліміт перевищить 10 млн грн. Отже, один рахунок “ФОП-дропа” може пропускати стільки ж коштів, скільки 100 “дроп-рахунків” громадян.

Недолік використання ФОПів у “дроп-схемах” у тому, що на вхідні платежі потрібно заплатити єдиний податок та військовий збір – загалом 6% від суми. Крім того, ФОП має сплатити єдиний соціальний внесок (22% від мінімальної зарплати або 1 760 грн на місяць). Проте на мільйонних обсягах незаконних переказів така ціна не виглядає непідйомною.

Ще один недолік – складніше адміністрування ФОПа порівняно з рахунками фізичних осіб та можливість податкових перевірок.

Нацбанк уже почав фіксувати таких оновлених “дропів”. Як переказує один із співрозмовників ЕП в регуляторі, НБУ знайшов близько 400 “ФОПів-дропів” у “Райффайзен банку”. У відповідь на запит ЕП в банку зазначили, що перевірка НБУ ще триває і до її завершення вони не коментуватимуть її результати.

Певні обмеження щодо рахунків ФОПів передбачені в підписаному банками меморандумі. Зокрема, він вимагає посилено перевіряти ФОПів першої групи спрощеної системи оподаткування та реагувати на нетипову поведінку ФОПів (наприклад, різке збільшення кількості та обсягів операцій).

Схоже, такі запобіжники не спрацювали, тож у ситуацію знову доводиться втручатися НБУ.

Як працюють шахрайські схеми з банківськими картками у 2025 році: вбівери, воркери, дроповоди та інші

Надто просто закрити бізнес

На початку вересня Нацбанк надіслав листа Міністерству цифрової трансформації та держпідприємству “Дія”, у якому намагався привернути увагу до реєстрації “ФОП-дропів”.

“За наявною в Національного банку інформацією, є проблема використання рахунків ФОП “дропами” з протиправною метою, у тому числі для ухилення від оподаткування”, – ідеться в листі НБУ, текст якого є в розпорядженні ЕП.

Що відрізняє звичайного ФОПа від “ФОП-дропа”? Як правило, такі ФОПи мають кілька відкритих рахунків у різних банках, через них проходять великі обсяги коштів без логічного пояснення виду діяльності, вони використовують фіктивні договори та існують недовго.

“Саме швидкий та короткий цикл здійснення транзакцій за рахунками таких ФОПів, а також автоматична реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОПів у певних випадках унеможливлює здійснення надавачами платіжних послуг якісного аналізу та вжиття запобіжних заходів”, – скаржаться в Нацбанку.

Там додають, що поточне законодавство не містить обмежень для реєстрації закриття бізнесу ФОПом. Хоча таке закриття – це одна з підстав для проведення позапланової перевірки податковою, проте прямої вимоги здійснювати таку перевірку не існує.

Також ані в законі, ані в інструкціях Нацбанку немає жодних обмежень щодо кількості відкритих бізнес-рахунків на одного ФОПа, що дозволяє зловмисникам оформляти одразу кілька таких рахунків у різних установах, значно збільшуючи можливості для переказу коштів через одного “дропа”.

“У результаті такі ФОПи за короткий проміжок часу проводять операції в значному розмірі з використанням великої кількості рахунків, відкритих у різних надавачів платіжних послуг, що може не відповідати умовам спрощеної системи оподаткування”, – ідеться в листі НБУ.

Аби протидіяти “ФОП-дропам”, Нацбанк запропонував Мінцифри внести зміни до роботи автоматизованих сервісів “Дії”. Зокрема, там пропонують ускладнити процес закриття ФОПа. На думку НБУ, цей процес має складатися з кількох етапів:

перевірка інформації про оборот коштів ФОПа та повноту сплати податків;
підготовка та подання проєкту ліквідаційної декларації, яка в автоматизованому режимі подаватиметься одразу після закриття і міститиме дані про обороти коштів за відповідні періоди;
реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи.

Якщо ці зміни будуть внесені, то вони торкнуться всіх малих підприємців. Утім, це навряд чи суттєво ускладнить їм життя.

За словами співрозмовника ЕП в Нацбанку, навіть через місяць після надсилання листа в Мінцифри там досі не відповіли. Схоже, через рік активної боротьби Нацбанку фраза організатора “дроп”-схем не втратила актуальності: “Дропи” будуть жити завжди”.