Кремль швидко адаптується: як Росія перетворила невдачі на нову стратегію війни

Армія РФ / © Associated Press

Історія російського вторгнення до України — це історія нездійснених очікувань. Спочатку НАТО вважало Росію нестримною силою, потім спостерігачі помилково повірили, що російська армія близька до краху. Зараз, щоб зрозуміти стан справ, політики повинні визнати ключовий фактор: Москва зробила глибокі уроки зі своїх невдач і систематично адаптувала свою військову та виробничу стратегію.

Про це пише Foreign Affairs.

Інституціоналізація навчання та нові сили

Починаючи від 2022 року, Росія розгорнула складну екосистему навчання, яка об'єднала військово-промисловий комплекс (ВПК), дослідницькі установи, університети та військовослужбовців. Це призвело до інституціоналізації бойового досвіду та переорієнтації виробництв на потреби воєнного часу.

Ключові зміни та адаптації:

Безпілотники (БпЛА): Росія перетворила свою слабкість у сфері дронів на зону сили. Розроблено нові тактичні рішення для пошуку та знищення українських позицій, що забезпечило росіянам перевагу в цій сфері.
Озброєння і тактика: створено досконаліші ракети та надійніші бронетанкові системи. Нові тактичні рішення закріплені в навчальних програмах і бойових статутах.
Децентралізація: молодшим командирам надано більшу свободу для планування на місцях.

Як результат, російська армія перетворюється на силу, здатну не лише розвиватися під час поточної війни, а й готуватися до майбутніх високотехнологічних конфліктів.

Створення навчально-промислового комплексу

Російські військові на навчанні / © Reuters

На початку вторгнення російські підрозділи адаптувалися імпровізовано: встановлювали захисну броню на техніку, освоювали нове маскування та обмінювалися порадами через соціальні мережі. Хоча таке навчання “від людини до людини” є першим етапом, воно часто втрачається.

Коли Кремль усвідомив, що війна затягнеться, він розпочав систематичну роботу з інституціоналізації цих уроків:

Збір даних на передовій: 2022 року військові направили штабних офіцерів і дослідників на передові командні пункти. Вони спостерігали за боями, вивчали журнали командирів та опитували особовий склад.
Створення звітів: на основі цих даних складалися аналітичні звіти про “отримані уроки” (lessons learned), які передавалися до штабу в Ростові, Генштабу, військових академій, оборонних компаній та дослідницьких установ.

Комісії та семінари: в Москві діють понад 20 комісій, які займаються впровадженням рекомендацій. Досвід поширюється через бюлетені, семінари та конференції.
Спільне навчання: регулярно проводяться семінари за участю солдатів, командирів усіх родів військ (ВПС, Сухопутні війська, РЕБ) та представників оборонної промисловості. Наприклад, проводяться тренінги з виявлення і знищення українських БпЛА або інтеграції дронів в артилерійські удари.

Ці заходи допомогли Росії стабілізувати лінію фронту та витримати український контрнаступ 2023 року.

Перезапуск ВПК

Армія РФ / © Associated Press

Протягом першого року вторгнення Україна отримувала “допомогу” від самої російської техніки: вона масово виходила з ладу через недбале обслуговування, виробничі дефекти та конструктивні недоліки.

Найяскравішим прикладом стала техніка радіоелектронної боротьби (РЕБ). Перевірки виявили дефекти у 30% систем. За даними видання “Військова думка”, 60–70% відмов російських систем РЕБ 2022–2024 років були спричинені несправностями обладнання і лише 30–40% – вогнем ЗСУ.

Росія усвідомила критичну відсталість ВПК і розпочала рішучі кроки для прискорення інновацій, що колись гальмувалися застарілими правилами та бюрократією.

Прискорення R&D: Міністерство оборони пом'якшило правила, щоб скоротити терміни досліджень і розробок.
Зворотний зв'язок з фронту: оборонні компанії почали відправляти промислових фахівців на окуповані території для ремонту техніки, вивчення її характеристик та збору звітів (повторюючи досвід війни в Сирії).

Інтеграція цивільної сфери: запущені програми з інтеграції цивільних університетів і дослідницьких центрів у національні оборонні зусилля. Покращилася взаємодія військових та цивільних інженерів на випробувальних полігонах.
Підтримка стартапів: Міністерство оборони (за участі міністра Андрія Білоусова) налагодило зв'язки між оборонними стартапами і великими державними компаніями. Це дозволило стартапам швидко зайняти свою нішу та постачати продукцію військовим.
“Рубікон”: створення Міністерством оборони елітного підрозділу “Рубікон” для дослідження та експлуатації БпЛА, який експериментує з новою тактикою, стандартизуючи її для інших підрозділів.

Ці зміни дозволили Росії скоротити технологічну перевагу України та випускати нові й модифіковані системи, що краще підходять для умов війни.

Це пояснює, чому Україні стало складніше атакувати російські командні пункти та склади. Російські удари стають масштабнішими і складнішими, що вимагає від партнерів України інвестувати більше в засоби ППО та системи РЕБ, а від України — розвивати ракети великої дальності.

Адаптація як виживання: висновки про трансформацію армії РФ

Путін з військовими / © Associated Press

Російська армія, яка на початку вторгнення 2022 року недооцінила волю України та потерпала від проблем з обладнанням і командуванням, перетворилася на організацію, що невпинно навчається.

Російські військові тепер не просто адаптуються на передовій; вони систематично збирають, аналізують та інституціоналізують бойовий досвід у всій системі оборони. Це робиться з чітким усвідомленням того, що характер війни змінився, і це вимагає кардинальної реформи армії та підготовки до повоєнного періоду.

Фактори, що гальмують Москву

Незважаючи на амбітні плани, Кремль стикається з низкою критичних обмежень, які ускладнять повну реалізацію його цілей:

Санкційний бар'єр. Міжнародні санкції залишатимуться серйозною перешкодою для стабільного фінансування, доступу до критично важливих компонентів і виробництва першокласного озброєння.

Традиційні проблеми. Ефективність армії все ще буде обмежена такими традиційними слабкостями, як низька дисципліна особового складу та фінансово виснажливі програми закупівель.

НАТО під загрозою: необхідність діяти

Москва висловлює занепокоєння, що США та Європа можуть вивчити її нову тактику, особливо щодо дронів, і розробити ефективні контрзаходи. Це занепокоєння має стати закликом до дії для НАТО.

Нерівномірний прогрес. Поки Росія систематизує свій досвід, прогрес у країнах НАТО залишається розрізненим і непослідовним, не призводячи до кардинальних змін у програмах підготовки чи планах закупівель.
Спільний досвід. Оскільки Росія передає свої військові знання автократичним партнерам, Захід повинен приділяти цьому більше уваги.
Вимога часу. Щоб не відстати, Вашингтону та європейським столицям необхідно терміново прискорити аналіз війни в Україні, адаптуватися та наростити закупівлю БпЛА.

Як підсумовує видання, російські збройні сили треба оцінювати реалістично: вони недосконалі, але стійкі. Їхні структурні проблеми існують, але процес їхнього навчання невпинний. Війна формує армії, і Росія готується до нового способу ведення бойових дій.