Паливна криза в РФ: експерти оцінили, чи врятують постачання бензину з Білорусі

Білорусь у вересні збільшила постачання бензину до Росії у чотири рази порівняно з серпнем — до 49 тисяч тонн. Ще 33 тисячі тонн дизельного пального також відправили до РФ.

Про це повідомляє "Телеграф" з посиланням на експертів паливного ринку.

Влітку 2025 року Росія зіткнулася з паливною кризою. У 20 регіонах запровадили нормування продажу бензину, на автозаправках утворилися багатокілометрові черги, а в окупованому Криму пальне практично зникло. Москва заборонила експорт бензину та дизеля до кінця року.

Експерт паливного ринку Леонід Косянчук пояснив причини кризи: "Ми їм таки прибрали десь 35-40% нафтопереробки. А для ринку це дуже суттєво". За його даними, українські дрони вивели з ладу близько 38% паспортних потужностей російських НПЗ, а втрати виробництва сягають щонайменше 20%.

У 2022 році Росія виробляла 42 мільйони тонн бензину на рік. Косянчук також вказав на ще один фактор кризи: "В Росії через проблеми з бюджетом, через цей шалений дефіцит, вирішили коригувати статті, які не мають безпосереднього відношення до ведення війни, а саме прибрати 2,6 трильйона рублів, які в 2025 році закладено на демпфер".

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус скептично оцінює можливості Білорусі допомогти Росії: "Білорусь не врятує Росію, це треба розуміти. Два ці НПЗ допоможуть, але не врятують". Білорусь має два заводи з паспортною потужністю 12 мільйонів тонн на рік кожен, але зазвичай вони працюють на потужності близько 9 мільйонів тонн.

Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн також сумнівається у вирішенні проблеми: "Вони в теорії навіть не можуть то покрити".

Іван Ус зазначив, що Олександр Лукашенко використовує ситуацію для заробітку: "Лукашенко захоче заробити точно на цьому. Це не буде підтримка, знаєте, така дружня". Коли ціни на бензин у Росії зросли на 50% з початку року, білоруським дилерам стало вигідніше продавати пальне сусідам, ніж на внутрішньому ринку.

Росія розподіляє бензин за традиційним принципом — спочатку забезпечує Москву і Петербург, решта регіонів отримує по залишковому принципу. "Насамперед вони будуть закривати Москву і Петербург. Для них головне забезпечити столицю, Петербург — це друге місто держави. Всі інші — по залишковому принципу", — пояснив Ус.

Найдужче криза вдарила по віддалених регіонах і окупованих територіях. У Криму ввели ліміти — максимум 20 літрів на людину. Леонід Косянчук розповів про ситуацію в окупованому Луганську: "Я вчора розмовляв з людьми із Луганська... бензин іде такий цікавий із суміші розчинників... дуже смердить ацетоном".

Експерти звертають увагу на іронію ситуації. У 2019 році Росія прийняла податковий маневр, за яким Білорусь мала купувати менше нафти і більше нафтопродуктів, щоб зменшити роботу своїх НПЗ. Тепер навпаки — Росія постачає багато нафти і купує білоруський бензин. "Сам факт того, що Росія з експортера, причому такого вагомого, перетворюється на імпортера нафтопродуктів — звісно, удар по економіці", — констатував Іван Ус.

Нагадаємо, що в Росії поглиблюється енергетична криза, а дефіцит потужностей в електромережі станом на жовтень 2025 року вже досяг 25 ГВт. Основними причинами є високий фізичний знос генеруючого обладнання, яке відпрацювало понад 30 років, та санкції, що перекрили доступ до сучасних технологій та обладнання для модернізації.

Варто додати, що в РФ фіксують рекордний дефіцит бюджету, який за підсумками 2025 року може скласти 5,7 трлн рублів. Це пов'язано з падінням доходів від продажу нафти й газу при збереженні високих витрат на війну, що змушує уряд підвищувати податки та нарощувати державний борг.

Також військова економіка негативно вплинула на ділову активність бізнесу, індекс якої впав до мінімуму з жовтня 2022 року. Ресурси перерозподіляються на користь оборонного сектору, тоді як цивільний бізнес страждає від здорожчання кредитів, підвищення податків та санкцій.

Крім того, криза в цивільній авіації змушує російські компанії розбирати вантажні літаки на запчастини. Міжнародні санкції повністю перекрили доступ до іноземних літаків та комплектуючих, що унеможливлює їхнє належне обслуговування.