Угрозы США из-за Tomahawk, новые условия торговли с ЕС, провал импичмента Макрона: новости дня

Все важливе і цікаве за середу, 8 жовтня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Погрози США через Tomahawk.

У російському Міністерстві закордонних справ заявили, що США "повинні розуміти тяжкість наслідків" передачі Україні далекобійних ракет Tomahawk.

Як заявив заступник міністра закордонних справ РФ Сергєй Рябков, Росія закликає США відповідально підійти до можливого рішення про передачу Україні крилатих ракет Tomahawk.

"Гіпотетичне застосування таких систем можливе тільки з прямим залученням американського персоналу.

Я сподіваюся, глибину і тяжкість наслідків прийнятого в цій ситуації того чи іншого рішення добре усвідомлюють ті, хто підштовхує Вашингтон до такого рішення", – зазначив він.

Голова представництва України при НАТО Альона Гетьманчук сказала, що обговорення про можливе надання американських ракет Tomahawk має послати сигнал для Росії.

Вона зазначила, що "важливим моментом тут є чітко дати зрозуміти росіянам, що все можливо.

На столі лежать усі варіанти".

"Протиповітряна оборона є надзвичайно важливою, але в кінцевому підсумку вона подібна до знеболювальних, і щоб уразити джерело болю, нам потрібні удари вглиб", – додала посол.

Тиск на Бельгію.

Тим часом адміністрація президента США Дональда Трампа, як пише Financial Times, закликала союзників по G7 конфіскувати "або іншим чином використовувати" базові активи Росії "для фінансування оборони України".

Отже, протягом останніх тижнів позиція Європи у питанні використання заморожених російських активів для надання "репараційної позики" Україні змінилася, а Бельгія відчуває дедалі більший тиск з боку ЄС.

Про те, в якій фазі перебуває ідея "репараційного кредиту" Україні, пояснює член правління Центру Дністрянського Сергій Верланов в статті Страх, що гальмує порятунок України: як у ЄС домовляються про конфіскацію грошей Росії.

План відмови від енергоносіїв з РФ.

Посли країн Європейського Союзу в середу погодилися передати на розгляд міністрів план ЄС щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року.

За словами співрозмовників агентства, майже всі країни ЄС висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення 20 жовтня – попри критику з боку Угорщини та Словаччини.

Це "гібридна війна" і Європа має відповісти.

Оборонний гігант Thales Belgium фіксує збільшення кількості невідомих дронів над об'єктами.

А в Данії кажуть, що не всі повідомлення про дрони над військовими обʼєктами підтвердились.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на пленарних дебатах Європейського парламенту наголосила, що проти Європи нині ведеться гібридна війна з боку РФ.

"У нашому небі відбувається щось нове й небезпечне.

Лише за останні два тижні винищувачі МіГ порушили повітряний простір Естонії, а дрони пролітали над критичними об’єктами в Бельгії, Польщі, Румунії, Данії та Німеччині.

Авіарейси призупинялися, злітали винищувачі, застосовувалися контрзаходи", – розповіла фон дер Ляєн.

Вона додала, що порушення повітряного простору – не єдині злочинні дії РФ у Європі.

"Підводні кабелі перерізані, аеропорти та логістичні центри паралізовані кібератаками, вибори стають об’єктом кампаній шкідливого впливу.

Ці інциденти розраховані на те, щоб залишатися в "сірій зоні" заперечення.

Це не випадкові провокації – це цілеспрямована, послідовна кампанія, покликана дестабілізувати наших громадян, випробувати нашу рішучість, роз’єднати наш Союз і послабити підтримку України", – заявила президентка Єврокомісії.

До речі, у Литві літак не зміг приземлитися з першої спроби через перешкоди у роботі GPS.

"Настав час назвати речі своїми іменами: це гібридна війна… Це – навмисна, цілеспрямована "сіра" кампанія проти Європи.

І Європа має відповісти", – заявила Урсула фон дер Ляєн.

Проєкт "стіни дронів".

На засіданні Європейської ради 23-24 жовтня у Брюсселі лідери держав Європейського Союзу обговорять проєкт "дорожньої карти" з реалізації оборонної стратегії ЄС, яка включає побудову "стіни дронів".

Про, зокрема, повідомила данська міністерка у справах Європи Марі Б'єрре.

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс у своєму виступі в Європарламенті заявив, що провокації Росії є безрозсудними та мають служити сигналом тривоги.

"Нам потрібно діяти дуже практично та ефективно.

Дрони – це майбутнє війни та майбутнє провокацій.

Шкода, що нам знадобилися нещодавні провокації, щоб прокинутися.

І схоже, що ми погано підготовлені до цього майбутнього", – визнав єврокомісар.

До речі, Молдова схвалила військову стратегію: у пріоритеті ППО і кібербезпека.

Німеччина адаптує законодавство.

Уряд Німеччини схвалив розширення повноважень поліції для протидії дронам.

Після внесення змін федеральна поліція повинна буде займатися протидією дронам в аеропортах або на залізничній інфраструктурі.

Глава МВС Александр Добріндт вже оголосив про створення відповідного підрозділу протидії дронам.

Закон також дозволить поліції використовувати власні дрони, наприклад, для спостереження за демонстраціями.

Влада німецької федеральної землі Баварія зробила крок до того, щоб надати дозвіл поліції збивати невідомі дрони після того, як кілька днів тому їхня поява порушила роботу аеропорту Мюнхена.

Як зазначає агентство dpa, збиття дронів вважається юридично спірним і технічно складним, але у вівторок кабінет міністрів Баварії ухвалив закон, що надає місцевій поліції право робити це, якщо це вважатимуть за необхідне.

Законопроєкт має бути схвалений земельним парламентом Баварії.

Німецька поліція рекомендує всім перейняти рішення Баварії у протидії дронам.

Слід також додати, що Нідерланди хочуть створити над Північним морем полігон для тестування безпілотників.

Нові умови торгівлі з ЄС.

Посли держав-членів Європейського Союзу у Брюсселі 8 жовтня схвалили нову редакцію тексту угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA) між ЄС та Україною, що має замінити "торговельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.

Очікується, що нову торговельна угода між ЄС та Україною схвалять 13 жовтня.

Тим часом, Сполучені Штати, за даними Bloomberg, висунули нові торгові вимоги ЄС, в Брюсселі вважають їх надмірними.

Європейська комісія оголосила про план на суму 1 млрд євро щодо активізації використання штучного інтелекту (ШІ) в ключових галузях промисловості в рамках зусиль, спрямованих на зменшення залежності Європейського Союзу від технологій США та Китаю.

До речі, у Німеччині почали розслідування щодо китайської платформи Temu, а Естонія підтримала заклик до зменшення кількості онлайн-покупок з Китаю.

Раніше генеральний директор Фінської митної служби Самі Ракшит закликав обмежити покупки в китайських інтернет-магазинах і відправлення їхніх товарів поштою, оскільки митники не справляються зі збільшенням кількості посилок у кілька десятків разів.

Щодо євроінтеграції.

Верховна Рада у середу ухвалила два євроінтеграційні законопроєкти – про створення виплатної агенції в аграрному секторі та у першому читанні – про законність та прозорість у діяльності органів місцевого самоврядування.

Крім того, президент України Володимир Зеленський призначив двох членів Вищої ради правосуддя, що важливо у контексті виконання Україною євроінтеграційних реформ.

Зокрема, Віталія Махінчука та Максима Савʼюка.

Щодо України і українців.

Швейцарія з 1 листопада обмежить статус захисту для українців із семи західних областей: Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Ті, хто вже отримав статус захисту, не підпадають під нові обмеження.

Федеральна рада також вирішила, що загалом статус захисту для українців буде скасовано не раніше початку березня 2027 року.

Лідер партії-переможця парламентських виборів у Чехії ANO Андрей Бабіш пообіцяв, що в разі формування уряду на чолі з його політсилою той не виділятиме бюджетні гроші на зброю для України.

"Ми не будемо давати Україні на зброю (з бюджету.

– Ред.) жодної крони.

У нас немає грошей для Чеської Республіки.

Я думаю, що ми допомагали Україні безпосередньо, а тепер допомога буде надаватися через ЄС", – додав він.

Президент Володимир Зеленський звільнив надзвичайного і повноважного посла України в Латвії.

Провал імпічменту Макрона.

У бюро Національної асамблеї Франції відхилили ініціативу лівих політсил щодо імпічменту президента Емманюеля Макрона на тлі політичної кризи.

Опитування компанії Elabe свідчить про те, що рейтинг довіри до французького президента упав до рекордних 14% на тлі політичної нестабільності, спричиненої зміною премʼєр-міністрів.

В оточенні Себастьєна Лекорню заперечують чутки про те, що президент Франції Емманюель Макрон може повторно призначити його на прем’єрську посаду.

Премʼєр Франції Лекорню, який іде у відставку, провів фінальну зустріч із Макроном.

А неформальна лідерка правопопулістського "Національного об’єднання" Марін Ле Пен вважає, що за теперішньої політичної кризи у Франції розпуск парламенту є "неминучим".

Німеччина і праворадикали.

Німецькі політики відсвяткували день народження Путіна в посольстві РФ.

Зокрема, троє депутатів парламенту землі Саксонія-Ангальт від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" взяли участь у заході на честь дня народження Владіміра Путіна в посольстві Росії в Берліні.

Під час заходу головний редактор ультраправого журналу Compact Юрген Ельзессер похвалив Путіна як "державного діяча" і "патріота", який захищає західні цінності від "лівацького Заходу", і побажав йому довгого життя.

А фракція ультраправої "Альтернативи для Німеччини" в земельному парламенті Гамбурга виключила зі свого складу Роберта Ріша після його виступу на з'їзді неофашистських угруповань у Росії.

У Німеччині фіксують сплеск праворадикалізму серед підлітків.

Ультраправі настрої в Німеччині зростають, серед іншого, через мігрантське питання.

Нова влада країни намагається посилювати боротьбу з нелегальними мігрантами і загалом посилити антимігрантську політику.

Нижня палата федерального парламенту Німеччини, Бундестаг, у середу скасувала можливість прискореної натуралізації іноземців.

Тепер замість трьох років "обдаровані мігранти" тепер повинні прожити в Німеччині щонайменше п'ять років, перш ніж вони зможуть отримати німецький паспорт.

Решта новин.

Єврокомісія подає позов проти Польщі до Суду ЄС.

На прем’єрку Італії Джорджу Мелоні поскаржились в Міжнародний кримінальний суд через "співучасть у геноциді": "Я не вірю, що у світі або в історії є ще один подібний випадок".

В Афінах стався потужний вибух у нічному клубі.

Данія знищить 150 тисяч курей через пташиний грип.

В Італії зʼявиться 13-те державне свято.

Виявилося, що на обрану очільницю німецького міста Гердеке Іріс Штальцер напала з ножем її 17-річна донька.