"Отримаємо громадський туалет": експерт шокував правдою про нові мобільні укриття Києва

Експерт пояснив, чому мобільне укриття не можна закопати в землю

На четвертий рік повномасштабної війни у Києві нарешті ухвалили рішення про встановлення мобільних укриттів. Міська влада довго зволікала з цим, оскільки питання потребувало правового врегулювання, і ніхто не хотів брати на себе відповідальність за встановлення бетонних конструкцій.

Раніше головною засторогою було те, що мобільні укриття здатні захистити мешканців лише від уламків дронів та ракет, але не врятують у разі прямого влучання. За словами мера Києва, тепер вимоги до таких укриттів чітко визначені на державному рівні.

Експерт з безпеки Ігор Молодан, керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном-клуб», в коментарі ТСН.ua підтвердив, що мобільні укриття потрібні, оскільки вони можуть врятувати життя містян, особливо на багатолюдних зупинках громадського транспорту.

Захист від уламків та надійність укриттів

За словами експерта, мобільні укриття відповідають тим вимогам, на які вони розраховані.

«У разі вибуху дрона-камікадзе типу „Шахед“ за 4-5 метрів від мобільного укриття, воно врятує людей від вибухової хвилі та уламків. При влучанні ракети за 40 метрів — люди залишаться цілими. Проте, важливо пам’ятати, що ці конструкції не врятують у разі прямого влучання», — розповідає Ігор Молодан.

Рівні безпеки та стійкість до влучань

Експерт зауважує, що існує декілька рівнів безпеки для укриттів, визначених у Цивільному кодексі:

Найпростіші (первинні): мобільні бетонні укриття, підвали житлових будинків. Вони не врятують від прямого влучання ракети.
Подвійного призначення: приміщення підземних паркінгів, станцій метрополітену, підземні переходи.
Спеціальні: бомбосховища.

Ігор Молодан пояснює різницю у стійкості до влучань:

«У разі прямого влучання у підземний перехід, підземний паркінг чи станцію метро — ці укриття точно врятують людей від „Шахеда“. А от щодо ракет, то тут все залежить від потужності бойової частини. Якщо це буде авіаційна бомба з бойовою частиною у три тонни, то і ці об’єкти можуть не врятувати людей. Але вони більш надійніші, ніж підвальні чи напівпідвальні приміщення в багатоповерхівках».

Експерт додав, що заглиблені підземні споруди є найбільш надійними. Наприклад, одноповерховий та наполовину заглиблений паркінг не врятує від прямого влучання ракети.

«Ті ж ТЦ, збудовані під землею — врятують від прямого влучання ракети, наприклад, на Хрещатику чи Великій Васильківській. Всі київські підземні переходи дуже міцні і вони витримають пряме влучання ракети. А заглиблені станції київського метрополітену витримають навіть ядерний удар, бо знаходяться на великій глибині», — пояснює Ігор Молодан.

Чому укриття не можна закопати?

Ми поцікавилися у експерта, чому мобільні укриття не можна робити підземними.

«Тому що ці укриття називаються мобільними — це захист саме від уламків та вибухової хвилі, які під час вибуху можуть поранити чи вбити людину. Тут відповідь у самій назві „мобільне“ — його можна привезти і встановити, а при потребі перевезти в інше місце, якщо на старому воно не доречне. Якщо його закопувати в землю — це вже не буде мобільне укриття», — підкреслює Ігор Молодан.

Обмеження в часі та ризик перетворення на «туалет»

Мобільні укриття мають суттєві експлуатаційні обмеження. У них немає комфорту, і вони не розраховані на довготривале перебування людей.

«Проблема в тому, що в такому укритті можна перебувати лише до чотирьох годин, а тривоги у нас бувають затяжними по 6-8 годин. Тобто такі укриття можуть виконувати свої функції, але тут питання, що робити людям після чотирьох годин перебування у них, куди йти далі, якщо тривога триває. І про це має подумати міська влада», — розповідає Ігор Молодан.

Експерт наголошує, що найбільшим викликом є потреба в обслуговуванні:

«Якщо місто встановить 1000 таких мобільних укриттів, то потрібно буде знайти 3 тисячі осіб, які будуть доглядати за цими приміщеннями, чергуючи вахтовим методом одну добу. Якщо там ніхто не буде чергувати, то дуже швидко в укриття заселяться безхатченки, наркомани чи просто маргінали. Як результат вже за місяць ми отримаємо не укриття, а ще один, м’яко кажучи, громадський туалет», — наголошує Молодан.

Вартість та облаштування: за все платить місто

Мобільні укриття — це фактично бетонна коробка з входом. У них немає води, а наявність лавок чи іншого обладнання залежить від додаткових коштів.

Вартість однієї бетонної конструкції стартує від 700 тисяч і може сягати понад 1 мільйон гривень. Раніше КМВА анонсувала плани встановлення 200 таких споруд.

«Міська влада має вирішувати, чи потрібно там встановлювати лавки для сидіння, ставити питну воду, розміщувати аптечку чи вогнегасник. Все, що буде всередині такого укриття, — за додаткові кошти. Звісно, до цієї справи можна залучити бізнес, який знаходиться біля такого мобільного укриття. Але тут питання у відповідальності — хто буде відповідати за внутрішній стан приміщення», — зауважує експерт.

Проблеми регіонів та безпека киян

Експерт вважає, що ситуація з укриттями у Києві краща, ніж у деяких обласних центрах, де такі конструкції відсутні, оскільки столиця має метро, підземні паркінги та підвали, підземні ТЦ. Тож мобільні укриття стануть лише доповненням для захисту на вулицях міста під час повітряних атак.

«У багатоповерхівках Києва майже у кожній є підвальні та напівпідвальні приміщення, підземні переходи та паркінги, є доступ до станцій метро, куди можна потрапити за 10 хвилин перед початком обстрілу. В інших містах з цим великі проблеми, тому там і почали раніше встановлювати мобільні укриття, і люди перечікують тривоги по своїх домівках за правилом “двох стін“», — підсумовує Ігор Молодан.