Ще одна тварина може бути стерта з лиця Землі: снігові барси занадто схожі генетично

У світі відносно мало снігових барсів, і, ймовірно, ситуація така вже довгий час, як показує нове дослідження. Вчені побоюються, що ситуація збільшує ризик вимирання тварин в умовах навколишнього середовища, пише PHYS.org.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження було проведене командою зі Стенфордського університету і показало дуже низьку генетичну різноманітність серед цих невловимих кішок. Сьогодні чисельність снігових барсів у світі оцінюється менш ніж у 8000 особин. Ще одна загроза полягає в тому, що тварини вкрай спеціалізовані до свого середовища проживання в посушливих гірських районах 12 азійських країн, зокрема:

• Росія;
• Афганістан;
• Непал;
• Тибет.

За словами першої авторки дослідження, біологині Школи гуманітарних і природничих наук Стенфордського університету Кеті Соларі, сьогодні снігові барси стикаються з величезною кількістю загроз, зокрема:

• скорочення чисельності популяції;
• низька генетична різноманітність;
• антропогенні зміни, які на них очікують.

Генетична різноманітність снігових барсів

Результати нового дослідження вказують на те, що снігові барси розвинули низьку генетичну різноманітність, оскільки протягом тривалого періоду мали невелику, стабільну популяцію. Водночас інші види великих кішок, як-от гепард і флоридська пума, пережили популяційний спад, який генетики називають "пляшковим горлечком", що призвело до низької генетичної різноманітності.

До цієї роботи вчених про генетику снігових барсів було відомо занадто мало: повністю секвеновані були лише чотири види. У новому дослідженні їхня кількість досягла 41, включно з 35 дикими сніговими барсами й шістьма зоопарками в усьому світі.

Автори дослідження виявили докази того, що у снігових барсів не тільки низька генетична різноманітність. Команда також виявила, що під час успадкування генів від кожного з батьків у снігових барсів рідше трапляються випадки, коли у них присутні дублікати потенційно небезпечних мутацій.

Таким чином, час від часу у снігових барсів періодично відбувається "очищення" популяції від шкідливих мутацій: якщо проявлялася якась негативна ознака, ці особини гинули до розмноження, або їхнє потомство було менш успішним. Це давало змогу популяції снігових барсів залишатися відносно здоровою навіть за невеликої чисельності. Попри те, що снігові барси були стійкі у складі невеликої популяції, це не означає, що вони впораються з майбутніми викликами.

Майбутнє снігових барсів

Нове дослідження вчених значно розширює генетичні знання про снігових барсів, але будуть потрібні подальші дослідження. Наразі команда працює над аналізом зразків, отриманих від більшої кількості снігових барсів, щоб краще зрозуміти популяцію по всьому її ареалу.

Отримані дані будуть у майбутньому використані в роботі зі збереження снігових барсів, які вважаються одним із ключових видів. Відомо, що хижаки здебільшого полюють на гірських копитних, таких як тибетський блакитний баран і сибірський козеріг, а також дрібніших ссавців. Зникнення снігових барсів свідчитиме про занепад усієї екосистеми.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вогняного тигра зняли таким, що крадеться в лісі.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, що шаблезубі кішки були не тільки ідеальними мисливцями.