Що робити із вулицями Гоголя, Каразіна, Мечникова, Пирогова? Інститут національної пам’яті поставив крапку

Український інститут національної пам’яті оприлюднив перелік осіб, які підпадають під винятки і не містять символіки російської імперської політики. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на пресслужбу УІНП.

Переліки складаються на підставі фахових висновків експертної комісії та інституту, що були надані з власної ініціативи або за зверненнями органів влади, юридичних осіб і громадян. «Вони не є вичерпними і будуть доповнюватися новими даними про осіб та події періодів Московського царства, Російської імперії, Російської держави, РСФРР, СРСР та сучасної Російської Федерації», – йдеться в повідомленні.

Основною метою оприлюднення переліків є сприяння органам місцевого самоврядування під час реалізації закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», а також ознайомлення громадськості.

Перелік осіб не містять символіку російської імперської політики

Айвазовський Іван Костянтинович	1817–1900	російський художник вірменського походження
Аркас Микола Миколайович	1853–1909	композитор, поет, фольклорист, культурно-освітній та громадський діяч, історик
Бенардос Микола Миколайович	1842–1909	український винахідник грецького походження, творець дугового електрозварювання
Боровиковський Володимир Лукич	1757–1825	український та російський маляр, живописець, іконописець та портретист, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1795)
Брюллов Карл Павлович	1799–1852	російський художник, представник класицизму та романтизму. Був одним з найактивніших організаторів викупу Шевченка з кріпацтва, а також був вчителем Тараса Шевченка, Івана Сошенка, Дмитра Безперчого в Академії художеств
Вакуленчук Григорій Микитович	1877–1905	уродженець Житомирщини, унтерофіцер Чорноморського флоту, один з керівників повстання на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський» у 1905 році. Він загинув у перший день повстання від смертельного поранення. Його похорон в Одесі перетворився на масштабну демонстрацію проти російського самодержавства
Врубель Михайло Олександрович	1856–1910	видатний художник-символіст з польським корінням, чия творчість мала значний вплив на розвиток модерну в Україні
Верховцев Олександр Аполлонович	1837–1900	російський інженер-залізничник, керівник Катерининської залізниці (нині Придніпровська залізниця)
Герцен Олександр Іванович	1812–1870	російський письменник, публіцист, літературний критик, філософ, громадський діяч, прихильник ідеї державної незалежності України
Гоголь Микола Васильович	1809–1852	письменник українського походження, найвизначніший представник «української школи» російської літератури, збирач українського фольклору
Даль Володимир Іванович	1801–1872	російський письменник та учений
Данилевський Григорій Петрович	1829–1890	український та російський письменник, публіцист, чиновник, мандрівник, етнограф, історик, автор художніх творів і наукових праць з минулого України
Дерібас Осип Михайлович (справжнє ім’я Хосе (Хосеп) де Рібас і Бойонс)	1751–1800	російський адмірал, з 1794 р. флотський, армійський і цивільний начальник у Хаджибеї (перейменованому в Одесу), сприяв розбудові порту і міста Одеси
Докучаєв Василь Васильович	1846–1903	російський природознавець, основоположник генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії; у 1888–1894 роках на запрошення Полтавського губернського земства очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини, ініціатор складення ґрунтових карт губернії та створення природничо-історичного музею у Полтаві
Засядько Олександр Дмитрович	1779–1837	український фахівець у галузі створення та бойового використання порохових ракет, Конструктор та фахівець з розробки ракетної зброї
Каразін Василь Назарович	1773–1842	український та російський вчений, винахідник, громадський діяч, автор проєктів ліберальних реформ державного устрою, засновник Харківського університету (1805)
Кибальчич Микола Іванович	1853–1881	видатний український винахідник і інженер-конструктор, який створив проєкт першого у світі реактивного літального апарата. Був активним членом організації «Народна воля» і безпосередньо брав участь у замаху на російського імператора Олександра II, за що був страчений
Кішка Петро Маркович (відомий як матрос Кішка)	1828–1882	уродженець Поділля (сучасна Вінницька область), моряк Чорноморського флоту, учасник Кримської війни 1853–1856 років. Особа, що не займала керівних посад в органах влади чи військових формуваннях Російської імперії
Кобле Томас (Фома Олександрович Кобле)	1761–1833	генерал-майор російської армії, градоначальник Одеси. Перебуваючи на посаді коменданта Одеси, він керував боротьбою з епідемією чуми. Втілював нові підходи в розвитку сільського господарства на півдні України
Короленко Володимир Галактіонович	1853–1921	російський письменник та громадський діяч
Крамський Іван Миколайович	1837–1887	художник-портретист українського походження, теоретик образотворчого мистецтва, академік живопису
Купрін Олександр Іванович	1870–1938	російський письменник та журналіст. Обстоював ідею «автономності народів, що входять до складу російської держави»
Ланжерон (Луї Олександр Андро де Ланжерон)	1763–1831	градоначальник Одеси (1815–1820), перетворив місто на порто-франко (вільний порт), що сприяло стрімкому економічному розвитку та становленню Одеси на великий торговельний центр. Ланжерон також сприяв розвитку міста як культурного та наукового осередку, заснувавши Рішельєвський ліцей і Ботанічний сад
Леванідов Андрій Якович	?–1802	російський воєначальник, намісник Слобідської України, збирач української старовини і меценат (по ньому лишився т. зв. Андрія Леванідова Малоросійський літописець, укладений на початку 1790-х рр.). Протегував українському історикові Архипу Худорбі та композиторові Артему Веделю
Лєсков Микола Семенович	1831–1895	російський письменник і публіцист. Його життя та творчість тісно пов’язані з Україною, де він жив і працював у Києві протягом тривалого часу. Лєсков глибоко вивчав українську мову та культуру, що відобразилося в багатьох його творах, де часто зустрічаються українські мотиви, персонажі та народний колорит
Лисянський Юрій Федорович	1773–1837	видатний український мореплавець, географ і капітан 1-го рангу, один із керівників навколосвітньої експедиції 1803–1806 років. Його праці стали цінним внеском у світову географічну науку та історію мореплавства
Маразлі Григорій Григорович	1831–1907	міський голова Одеси. Перебуваючи на цій посаді протягом 16 років (1878–1895), він перетворив місто на процвітаючий культурний та економічний центр. За його керівництва було збудовано водогін, проведено електричне освітлення, розвинено кінний трамвай та засновано численні освітні й культурні заклади, на що він часто витрачав власні кошти
Мацієвич Левко Макарович	1877–1910	видатний український інженер-кораблебудівник, один із перших українських авіаторів та піонерів світового повітроплавання
Мечников Ілля Ілліч	1845–1916	український, російський та французький науковець, один з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології та мікробіології, творець наукової школи
Мокрицький Аполлон Миколайович	1810–1870	український живописець і педагог
Мясоєдов Григорій Григорович	1834–1911	російський і український живописець
Мясоєдов Іван Григорович	1881–1953	український художник, графік та представник модернізму, тісно пов'язаний із Полтавою, де він провів значну частину свого життя та творчості
Некрасов Микола Олексійович	1821–1878	російський письменник та публіцист, особа, що не глорифікувала російську імперську політику
Немєшаєв Клавдій Семенович	1849–1927	російський інженер-залізничник, державний діяч; на посаді начальникаа Південно-Західної залізниці сприяв швидкому розвиткові залізничного транспорту в Україні, заснував школу для дітей залізничників у Києві, а також технічні училища в Києві та Одесі
Нестеров Петро Миколайович	1887–1914	видатний український авіатор, який вважається основоположником вищого пілотажу. Він увійшов в історію як перша людина у світі, що, 9 вересня 1913 року над Києвом, виконала «мертву петлю» (повну повітряну петлю) на літаку. Менш ніж за рік, під час Першої світової війни, він також здійснив перший в історії повітряний таран, під час якого загинув
Новосельський Микола Олександрович	1818–1892	видатний український лікар, громадський діяч і мер Одеси (1867–1875), який вважається одним з основоположників курортного лікування на Півдні України. Завдяки його зусиллям і медичним знанням було засновано перші грязелікарні на Хаджибейському лимані. Новосельський також відіграв ключову роль у будівництві Одеського водогону, що стало важливим кроком у перетворенні міста на великий лікувальний та відпочинковий центр
Пирогов Микола Іванович	1810–1881	російський учений, хірург та анатом, засновник військово-польової хірургії, педагог і громадський діяч
Павлов Іван Петрович	1849–1936	російський фізіолог, автор наукових праць про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник російської фізіологічної школи
Попов Олександр Степанович	1859–1906	російський винахідник і фізик в сфері електротехніки, педагог
Прахов Адріян Ві́кторович	1846–1916	мистецтвознавець, археолог та художній критик, професор, керівник групи художників, що здійснювала розпис Володимирського собору в 1884–1896 роках. Відомий археологічними дослідженнями пам'яток архітектури
Рішельє Еммануїл Йосипович (справжнє ім’я Арман Емманюель Софій Септіманій де Віньєро дю Плессі, герцог д’Егійон, герцог де Фронсак, герцог де Рішельє)	1766–1822	французький та російський державний та військовий діяч, міністр закордонних справ і Прем’єр-міністр Франції, перший градоначальник Одеси
Рилєєв Кіндрат Федорович	1795–1826	російський поет, учасник повстання декабристів, прихильник ідеї національного визволення України
Рєпін Ілля Юхимович	1844–1930	російський та український художник, серед найвідоміших творів якого картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»
Сажин Михайло Макарович	1818–1887	російський та український маляр і графік. Виконав аквареллю і сепією низку краєвидів і архітектурних споруд Києва.
Соловцов Микола Миколайович	1857–1902	видатний український і російський актор, режисер і театральний діяч. Уродженець Полтави, засновник і художній керівник знаменитого театру «Соловцов» у Києві, який діяв з 1891 по 1902 рік. Цей театр став одним із провідних культурних осередків міста.
Ушинський Костянтин Дмитрович	1823–1871	російський педагог і правознавець українського походження, один із засновників педагогічної науки та народної школи в Російській імперії
Фабр Андрій Якович	1789–1863	цивільний губернатор Катеринославської губернії 1847–1857), автор проєкту розвитку кам’яновугільної промисловості підпорядкованої губернії, зробив значний внесок у благоустрій Катеринослава (нині м. Дніпро), зокрема, його інфраструктури, а також у розвиток наукового дослідження та культурного розвитку південної України
Фалєєв Михайло Леонтійович	1730–1792	з кінця 1780-х років брав активну участь у розбудові Миколаєва, зокрема керував будівництвом Адміралтейського собору, кадетського корпусу, магазинів, канатних заводів, вирішенням питання водозабезпечення міста
Чехов Антон Павлович	1860–1904	російський письменник та драматург українського походження, реформатор театру, життя і творчість якого були тісно пов’язані з Україною
Ціолковський Костянтин Едуардович	1857–1935	вчений-винахідник, один з основоположників теоретичної космонавтики
Щепкін Михайло Семенович	1788–1863	видатний український і російський актор, який вважається основоположником сценічного реалізму в російському театрі. Щепкін був близьким другом Тараса Шевченка

До слова, Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 13273 про засади державної політики національної пам’яті українського народу.

Поділитися

Поділитися сюжетом

Джерело матеріала

ГЛАВКОМ

Оригінальна версія

Гилария Болдуин откровенно о первых годах отношений с актёром