Студентська «евакуація». Як дозвіл на виїзд молодих чоловіків за кордон вдарив по освіті та ринку праці

26 серпня Кабінет міністрів ухвалив рішення дозволити чоловікам віком від 18 до 22 років  виїжджати за межі держави під час воєнного стану. Президент Володимир Зеленський, пояснив: цей крок спрямований на те, аби молодь все ж таки завершувала навчання в Україні. За його словами, діти, які закінчують школу і університет вдома, мають значно більше шансів повернутися, ніж ті, хто здобуває освіту за кордоном.

Водночас серед експертів і роботодавців оцінка цього рішення не така однозначна. Олексій Мірошниченко, президент Конфедерації роботодавців України, заявив, що тепер студенти дедалі частіше беруть академічні відпустки або переходять на онлайн-навчання, аби виїхати з України. Це, на його думку, може призвести до дефіциту молодих спеціалістів на ринку праці та створити дисбаланс у низці галузей.

Чи справді студенти масово переривають навчання і беруть академвідпустки, аби виїхати за кордон? Це з’ясував «Главком», отримавши дані десятків вищих навчальних закладів, які входять до рейтингу найпопулярніших вишів України.

Альтернатива академвідпустці – онлайн-освіта?

Цифри українських університетів продемонстрували: картина не така критична, як дехто намагається її змалювати в ЗМІ та соцмережах. «Главком» отримав відповіді на запит від 24 українських вишів (дані станом на середину вересня 2025-го). Єдиний університет, який зафіксував суттєве зростання заяв на академвідпустку, – Ужгородський національний університет. Тут кількість звернень від студентів-чоловіків 18-22 років зросла з 8 осіб у 2024 році до 22-х – у 2025-му.

У найбільшому українському виші, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, на початку навчального року 25 студентів-чоловіків взяли академвідпустку. Як зазначили у виші, це відповідає торішньому показнику.

В університеті підкреслили, що роблять акцент на офлайн-навчанні. За словами проректора науково-педагогічної роботи КНУ Андрія Гожика, «університет запропонував формат, який нині мало хто пропонує в центральному регіоні, – офлайн-освіту».

«Тим, що ми запровадили офлайн, фактично зберегли гендерний розподіл таким, яким він був у довоєнні часи», – вважає науковець.

Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського» нарахував 18 заяв на академвідпустку, і також наголосив: жодного «стрибка» порівняно з 2024 роком не зафіксовано.

У Національному університеті «Києво-Могилянська академія» та Харківському університеті імені В. Каразіна зареєстровано всього по дев’ять студентів чоловічої статті, які взяли відпустку. 

Львівський університет ім. І. Франка повідомив, що на початку навчального року 11 здобувачів вищої освіти подали заяву. Ще сім продовжили академвідпустку. За словами представників вишу, заклад не надає можливості студентам, які виїхали за кордон, навчатися онлайн.

У Національному медичному університеті імені О. Богомольця зазначили, що у вересні 11 студентів-чоловіків взяли академвідпустку, також ще сім продовжили на другий рік. У виші онлайн можуть навчатися студенти, які на початок війни були вимушені виїхати за кордон. Втім, у виші уточнили: таких здобувачів освіти всього 2-3%.

У Донецькому національному університеті ім. В. Стуса, який тепер базується у Вінниці, дали академвідпустку шістьом студентам (торік було п’ять). У Харківському політехнічному інституті і в Тернопільському медичному університеті – по чотири заяви.

У Національному університеті водного господарства та природокористування, що в Рівному, узагалі не зафіксували жодної академвідпустки. Натомість 76 студентів обрали дистанційний формат, перебуваючи за кордоном.

У Волинському національному університеті ім. Лесі Українки не спостерігається зростання кількості заяв на академвідпустки серед студентів після відкриття кордонів для чоловіків 18-22 років.  Проте університеті надає студентам можливість навчатися онлайн.

У Західноукраїнському національному університеті повідомили, що студенти, які виїхали за кордон, можуть продовжувати навчання дистанційно. Тому кількість академвідпусток у виші не зростає – заклад не фіксує масових заяв на перерву в навчанні.

Національний університет «Полтавська політехніка ім. Ю. Кондратюка» підрахував кількість студентів, які у вересні 2025 року скористалися можливістю навчатися дистанційно, таких осіб – 373 (незалежно від віку та статті). А от академвідпусток у цьому році ніхто не брав.

Схожі дані подають і в інших вишах – Харківському медуніверситеті, Сумському державному університеті, Дніпровському нацуніверситеті ім. О. Гончара та Одеському нацуніверситеті ім. І. Мечникова. Там наголошують: онлайн-навчання дозволяє залишатися мобільними й водночас уникати перерв у навчанні. Однак виші не ведуть статистики, скільки їхніх студентів перебуває за кордоном.

Фактично, онлайн-навчання стало альтернативою академвідпустці і дозволило уникнути масового «вимивання» студентів.

Чи справді молодь «штурмує» кордони?

Державна прикордонна служба України запевняє, що не веде окремого обліку перетину кордону чоловіками віком 18-22 роки. При цьому, за відомостями прикордонників, з 28 серпня по 16 вересня 2025 року український кордон на виїзд перетнули понад 1,07 млн осіб. За аналогічний період минулого року виїхало близько 959 тис. осіб.

У відомстві стверджують, що жодного масового виїзду молодих чоловіків не фіксують, а чутки про «сплеск еміграції» можуть бути частиною російської пропаганди.

«Вони (хлопці віком 18-22 років – «Главком») перетинають кордон як на виїзд з України, так і на в’їзд. Рух відбувається в обох напрямках. Російська пропаганда намагалася розганяти інформацію про «штурми» кордону, масові черги», – зазначив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

Разом із тим, окремі країни-сусідки ведуть власний облік. Зокрема, польська прикордонна служба повідомила: з 28 серпня по 28 вересня 2025 року до Польщі в'їхало понад 56 тисяч українців віком 18-22 роки, тоді як в Україну виїхало понад 19,2 тисячі осіб. Кількість українців цієї вікової категорії, які в'їхали до Польщі, збільшилася у понад 10 разів порівняно з серпнем. Натомість кількість тих, хто повернувся в Україну, зросла у 3,5 раза.

Роботодавці б’ють на сполох

Бізнес же стверджує, що відчув наслідки нових правил виїзду чоловіків – кількість звільнень серед працівників 18-22 років почала зростати. За інформацією мережі супермаркетів «Сільпо», де працює близько 3 тис. співробітників віком 18-22 роки, після зміни порядку перетину кордону «фіксується помітне зростання звільнень». При цьому, у компанії визнають: частка тих, хто пішов з роботи, поки що не перевищує 3% від цієї вікової категорії.

В АТБ повідомили, що близько чверті працівників-чоловіків віком 18-22 роки вже звільнилися або попередили про намір піти. Найчастіше це охоронці та вантажники.

Набагато гостріше на нові правила відреагували в одному з найбільших агрохолдингів країни – МХП. Тут дозвіл на виїзд розцінюють як серйозну загрозу кадровій стабільності та довгостроковим інвестиціям у молодь. Зокрема, директор з управління персоналом напряму «Агро» компанії МХП Сергій Ніколаєв пояснив: «Ті стратегії, які працювали останні 3-4 роки, коли компанія системно вкладала (інвестиції – «Главком») в молодь, вони просто в один момент рухнули. Тренд показує дуже негативну динаміку».

Також говорить про проблему CEO «Фокстрот» Олексій Зозуля: «У нас є така проблема, але не хотів би називати їхню кількість». Топменеджер уточнив: «Загалом це – торговий персонал та вантажники».

Підприємець і співзасновник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк зазначив, що чистий відтік молодих працівників у компанії за перші 10 днів після ухвалення рішення склав 106 осіб. Але, за його словами, це не створює суттєвої проблеми для «Нової пошти», загальна кількість працівників яких складає 35 тисяч осіб (за даними компанії)

Поперешнюк вважає рішення про виїзд чоловіків віком 18-22 років правильним як з етичної, так і з економічної точки зору. На його думку, свобода є запорукою розвитку. Підприємець підкреслив, що нові правила підсилять конкуренцію на ринку праці, що змусить бізнес покращувати умови та підвищувати зарплати.

Співзасновник київських закладів «Завертайло» і Honey Станіслав Завертайло розповідає: «Від нас пішло вже п’ятеро людей після рішення уряду дозволити виїжджати за кордон чоловікам віком 18-22 роки».

Він додає, що це лише перші сигнали відтоку молодих працівників із кафе та ресторанів. «Зараз тільки починається перша хвиля. Колеги по цеху прогнозують до 20-30% відпливу персоналу в цій віковій категорії. У мене аналогічні очікування», – ділиться ресторатор.

Популярне Oregano Cafe в Рівному взагалі закрилося. Власники пояснили це від’їздом майже десяти працівників за перші два тижні після дозволу перетину кордону юнакам.

Співвласник львівської ресторанної групи FAMI Валерій Созановський повідомив, що після дозволу виїзду чоловіків віком 18-22 років, із компанії на початку вересня звільнилося 12 працівників. Це переважно офіціанти, кухарі та баристи.

За даними опитування Work.ua, 37% роботодавців заявили, що втратили працівників цієї вікової групи.

Найбільше проблем із кадрами мають великі компанії – 60% з них підтвердили звільнення молодих співробітників. Для малого бізнесу (до 10 працівників) удар менш відчутний – тут про відтік повідомили лише 19%. Особливо гостро ситуація вдарила по готельно-ресторанному сектору (65%), роздрібній торгівлі (59%) та харчовій промисловості (52%).

На сайті Work.ua кандидати 18-22 років складають близько 16% від усіх шукачів роботи. З них третина – чоловіки. Але після 26 серпня їхня частка почала падати й наразі складає лише 31%. Найчастіше молодь шукає роботу у сферах IT (14%), продажів (8%), роздрібної торгівлі (6%), виробництва (6%) та обслуговування (5%).

Своє дослідження впливу урядового рішення на ринок праці провів HRD Club Ukraine – об’єднання HR-фахівців, що представляє понад 50 компаній та 600 тисяч працівників. За їхніми даними, понад 70% опитаних відчули відтік молодих кадрів. Співзасновник клубу Дмитро Дегтяр пояснює: після 2022 року багато роботодавців зробили ставку саме на працівників до 25 років, які не підлягали мобілізації. Саме тому дозвіл на виїзд чоловіків до 22 років став для бізнесу несподіваним ударом.

Джерела «Главкома» в уряді стверджують: причина галасу, який влаштували провідні представники рітейлу криється в іншому. Ця галузь подекуди зловживає квотами на бронювання від мобілізації. «Схема» приблизно така – за рахунок працевлаштованої молоді віком до 25 років (межа, після якої починається призов до війська) власники роздрібних мереж «підганяють» показник військовозобов’язаних, яких можна бронювати, до потрібної їм цифри. У підсумку окремі мережі супермаркетів отримують чи не стовідсоткову «бронь» для працюючих у них чоловіків призовного віку (за законом, керівники більшості підприємств можуть забронювати 50% співробітників). Плюс до цього молодим чоловікам до 25, які не потребують бронювання, роботодавець дуже часто платить мінімальну зарплату, тоді як старшим колегам, які претендують на бронювання, потрібні високі офіційні виплати.

На ринку праці виник дисбаланс через виїзд молоді за кордон

Поки підприємці б'ють на сполох через ситуативний дефіцит молодих кадрів, влада наполягає: вона зробила стратегічно правильний крок. Однак, на тлі цих процесів, вже лунають пропозиції про залучення мігрантів з Азії для компенсації демографічних втрат.

Нардеп і член оборонного комітету Ради Федір Веніславський не приховує: виїзд частини молодих чоловіків дійсно спричинив ситуативний дисбаланс на ринку праці. Підприємці повідомляють про звільнення та виїзд частини молодих працівників. Однак, на думку нардепа, панікувати не варто. Мовляв, це тимчасове явище, а повну картину можна буде оцінювати через пів року чи рік, коли буде зрозуміло, скільки людей повернулося. 

Ключовий аргумент на користь урядового рішення щодо виїзду молоді – стратегічна перспектива. За словами політика, дозвіл на виїзд чоловіків віком до 25 років (з якого починається мобілізаційний вік) не несе жодної загрози для мобілізаційних процесів та безпеки держави. Натомість це дає молодим людям можливість здобувати освіту та досвід за кордоном.

«Ті молоді люди, які здобувають освіту і досвід за кордоном, потім повернуться і будуть відновлювати нашу країну. Це правильне рішення, яке свідчить, що Україна навіть під час війни залишається відкритою державою та майбутнім членом ЄС», – наголосив політик.

Більш песимістичний сценарій окреслив колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Він припустив: демографічна ситуація в Україні, яка була найгіршою в Європі ще до повномасштабної війни, тепер суттєво погіршиться.

Держава неминуче зіштовхнеться з демографічними проблемами через відсутність чоловіків працездатного віку. Його пропозиція: варто буде відкривати країну для залучення іноземців. Тоді до України, ймовірно, хлинуть мігранти з країн на кшталт Бангладеш, Непал, Індія, Філіппіни та В’єтнам. На думку Кулеби, ця ситуація також ускладнить питання підвищення пенсійного віку. Він резюмує: ми повинні розраховувати лише на тих, кому Україна потрібна і хто зможе її відбудовувати.

Деякі компанії вже певний час запрошують трудових мігрантів до України, хоча цей процес також не простий. Співзасновник HRD Club Ukraine Дмитро Дегтяр заявив: «Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є. Серед іноземців найчастіше винаймають людей з Індії та Бангладешу. Це різноробочі, спеціалісти логістики, водії, зварювальники. Потрібні зміни до процедури працевлаштування іноземців, спрощення. Зараз це триває в середньому близько шести місяців, роботодавець має вкласти в це багато коштів».

Кароліна Терещенко, «Главком»