Україна розплачується за нездатність Заходу об’єднатися перед агресією Росії — The Telegraph

Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель згадала свої спроби домовитися з диктатором Путіним у 2021 році, визнавши, що відсутність єдності серед європейських лідерів тоді стала однією з причин подальшої війни.

Про це повідомляє The Telegraph.

Говорячи про події літа 2021 року, Ангела Меркель нагадала, що разом із президентом Франції Еммануелем Макроном вони наполягали на створенні «нового формату», який би дозволив вести прямі переговори з Кремлем від імені всього Європейського союзу.

Однак, за її словами, ініціатива провалилася через спротив «насамперед країн Балтії, а також Польщі». У результаті, замість того щоб звернутися до Кремля єдиним голосом, кожен європейський лідер намагався окремо переконати Путіна «відступити від краю прірви».

Меркель, імовірно, натякає, що саме ця відсутність єдності в Європі могла спонукати російського диктатора розпочати війну, звинувативши в агресії Польщу та країни Балтії.

«Ми сьогодні вже не зможемо з’ясувати, що б сталося, якби, наприклад, Європа тоді говорила єдиним голосом», — сказала Меркель в одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю. Водночас журналісти зазначають, що історія показала: саме країни Балтії, які попереджали про загрозу, мали рацію, а Меркель — помилялася.

Чому ця історія знову викликає суперечки

Як пише видання, суперечки навколо тих подій спалахнули знову, бо ключові протиріччя всередині Заходу нікуди не зникли і нині безпосередньо впливають на хід війни.

Перед початком вторгнення, коли президентом США був Джо Байден, Білий дім з обережністю ставився до постачання Україні наступального озброєння, побоюючись ескалації.

Тепер, за даними журналістів, адміністрація Дональда Трампа відмовилася від фінансування українських військових зусиль, переклавши цю відповідальність на Європу. Однак Європейський союз залишається таким самим роз’єднаним, як і до війни.

«Наступник Меркель, Фрідріх Мерц, не приєднався до „коаліції охочих“, очолюваної Макроном і Кіром Стармером, яка пропонує ввести до України європейські миротворчі сили. Країни Балтії залишаються рішуче антиросійськими, але новий президент Польщі Кароль Навроцький виступає проти вступу України до ЄС і НАТО та скасував пільги для українських біженців», — зазначає видання.

Водночас Угорщина і Словаччина продовжують блокувати військову допомогу Києву та купують російські енергоносії, а в Чехії більшість у новообраному парламенті має партія, скептично налаштована щодо України.

Історики, як зазначається, ще довго сперечатимуться, чи спровокувала Європа Путіна своєю політикою, чи навпаки — не змогла вчасно зупинити його агресію. Але, за висновком журналістів, після трьох із половиною років війни очевидно одне: Європа досі не виробила єдиної стратегії протистояння Путіну, і за це продовжує платити Україна.

Раніше повідомлялося, що Кремль прокоментував заяву Меркель про те, що буцімто зрив її мирної ініціативи щодо України з боку Польщі та країн Балтії міг «опосередковано спровокувати» початок повномасштабної війни.

Ми раніше інформували, що Кремль цілеспрямовано створює фізичні та психологічні умови для розширення війни, проводячи скоординовану дезінформаційну кампанію проти НАТО.

Лід / © Associated Press Захист енергетики України Війна в Україні / © Associated Press Кароль Навроцький / © Associated Press