Локомотиви під прицілом: як Росія намагається паралізувати українську залізницю

Росія посилилаатаки безпілотниками на українську залізничну інфраструктуру, прицільно атакуючи локомотиви. Вантажні вагони не є пріоритетними цілями, а залізничне полотно швидко відновлюється. Тому, за словами українського експерта з радіотехнологій Сергія "Флеша" Бескрестнова, ворог зосереджується на знищенні локомотивів, без яких залізниця зупиниться.

"Сподіваюся, цього тижня я зустрінуся з керівництвом "Укрзалізниці". Якщо не діяти, нашу залізницю знищать", — зазначив він.

Експерт продемонстрував, як російський підрозділ БПЛА "Рубікон" відстежує локомотив, визначає місце його стоянки та завдає удару. За його словами, цей локомотив мав бути в укритті, а не залишатися під загрозою.

"Флеш" наголосив, що без швидкої реакції на нові виклики ворога ситуація стане критичною. Він закликав до негайних заходів для захисту залізничної інфраструктури, щоб уникнути катастрофічних наслідків для транспортної системи України.

Удари по залізничній інфраструктурі: на що розраховує ворог

За словами старшого аналітика Українського центру безпеки та співпраці Антона Земляного, початок жовтня 2025 року позначився масованими атаками російських військ на ключові об'єкти української залізничної інфраструктури, зокрема на локомотивні депо та самі локомотиви. Російські атаки на українську залізницю є відповіддю на успішну українську кампанію, спрямовану на порушення російської логістики через удари по тягових підстанціях на півдні РФ. Ці дії значно ускладнили постачання російських військ, що спонукало РФ адаптувати тактику та зосередитися на ключових елементах української транспортної системи.

Основними цілями російських ударів, за словами Земляного, є:

• Порушення логістики.

Залізниця відіграє ключову роль у транспортуванні військової техніки, боєприпасів та гуманітарної допомоги. Наприклад, удар по залізничному вузлу в Самборі на Львівщині мав на меті затримати постачання військової допомоги з Польщі, що є важливим маршрутом для західної підтримки України.

• Терор цивільного населення.

Атаки часто спрямовані на вокзали та цивільні потяги, особливо в прикордонних регіонах, таких як Чернігівщина, Сумщина та Полтавщина. Удари по цивільних об'єктах мають на меті посіяти паніку, деморалізувати населення та ускладнити евакуацію з небезпечних зон.

• Дестабілізація енергетичної інфраструктури.

За даними OSINT-дослідників, у вересні 2025 року Росія атакувала щонайменше 36 об'єктів енергетичної інфраструктури, зокрема тягові підстанції. Це ускладнює функціонування електричних локомотивів і загрожує зупинкою залізничного руху в окремих регіонах.

"Треба відзначити, що розмір української території полегшує логістику, адже розгалужена мережа автомобільних доріг та менші відстані — значно зменшують логістичне плече. Тому перебої в роботі залізниці не так сильно впливатимуть на ситуацію на фронті, як того б можливо хотіли росіяни. Однак через російські злочинні удари найбільше страждатиме цивільне населення", — каже Фокусу аналітик.

Як Україні протидіяти російським ударам по залізничній інфраструктурі

На думку Земляного, ефективна протидія російським атакам на залізничну інфраструктуру потребує комплексного підходу, який включає технічні, організаційні та стратегічні заходи.

Цей комплекс заходів має включати:

Посилення захисту локомотивних депо та тягачів.

• Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Встановлення систем РЕБ на локомотивних депо та самих локомотивах може значно ускладнити точне наведення російських БПЛА. РЕБ здатні перешкоджати сигналам управління дронами, знижуючи ефективність атак.

• Фізичний захист.

Локомотиви, особливо дизельні, необхідно розміщувати в укриттях або ангарах, обладнаних для захисту від дронів-камікадзе. Це потребує інвестицій у будівництво укріплених споруд, але є критично важливим для збереження техніки.

• Розосередження.

Зменшення концентрації локомотивів в одному місці може знизити ймовірність масових уражень. Наприклад, замість зберігання всіх локомотивів у великому депо можна розподілити їх між кількома меншими об'єктами.

Покращення протиповітряної оборони.

• Посилення ППО в прикордонних регіонах.

Чернігівщина, Сумщина та інші прикордонні області потребують додаткових систем ППО, зокрема мобільних груп, здатних оперативно реагувати на БПЛА. Це може включати використання зенітних гармат і систем типу "Гепард" для боротьби з дронами.

• Раннє виявлення.

Впровадження сучасних радарних систем і дронів-розвідників для моніторингу повітряного простору дозволить швидше виявляти ворожі БПЛА та координувати дії ППО.

Організаційні заходи.

• Обмеження руху в прикордонних зонах.

У прикордонних регіонах можна тимчасово зменшити кількість потягів або змінити їхні маршрути, щоб уникнути скупчення техніки в зонах високого ризику. Це може включати використання альтернативних шляхів для військових і цивільних перевезень.

• Диверсифікація рухомого складу.

Збільшення кількості дизельних локомотивів і їх розподіл по різних регіонах допоможе зменшити залежність від електричних тягачів, які залежать від енергетичної інфраструктури.

Нагадаємо, в ніч на 9 жовтняросіяни атакували Одеську область ударними БПЛА. Сили ППО збили частину дронів, але є пошкодження цивільної, портової та енергетичної інфраструктури.

Також у ніч на 3 жовтня Росія масовано атакувала енергетичну інфраструктуру України, спричинивши блекаути на Сумщині та Чернігівщині. Фокус дослідив, чому, попри значні кошти на захист стратегічних об’єктів,енергосистема лишається вразливою та хто несе відповідальність за ці провали.