"Сьогодні в Україні створюють нові стандарти": підсумки Тижня стійкості українських міст

Що означає – бути готовим до небезпеки та могти відновитися після негоди та негараздів.

Здавалося б, з початку повномасштабного вторгнення українці тільки те і роблять, що борються з ворогом, який щоразу змінює свої методи війни, відновлюються і знову готуються до блекаутів, наступів та навіть ядерки.

Водночас, окрім бойових дій, громадяни переживають і повені, і посухи, і проблеми в різних секторах.

Та попри все демонструють неабияку витривалість.

Щоб зробити громади безпечнішими та напрацювати Резолюцію стійкості українських міст 2026, у Львові з 29 вересня до 2 жовтня проводили "Тиждень стійкості".

Це серія подій, де представники місцевого самоврядування, бізнес, благодійні організації, волонтери, міжнародні партнери та експерти обмінювалися знаннями, інструментами та практиками, які допомагають громадам адаптуватися до викликів війни та мобілізувати ресурси для впровадження системних змін.

"Кожне місто має свій власний шлях.

Але всі разом вони роблять Україну сильнішою", – Марта Кос.

Важливою гостею заходів стала Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос, яка висловила свою солідарність з Україною та заявила, що ми перша країна, яка виконує умови до вступу в ЄС безпосередньо в стані війни.

Марта Кос наголосила, що залучення до Євросоюзу вимагає сильного лідерства, але це залежить не тільки від уряду, але і від маленьких громад, адже місцеві лідери є архітекторами європейської інтеграції.

І ⅗ законів ЄС пропонуються саме місцевими органами влади.

Тож дуже важливо, щоб влада на місцях, впроваджуючи національні стратегії, звертала увагу на локальні особливості.

Наприклад, Львів є хабом для внутрішньо переміщених осіб.

Він забезпечує переселенців не тільки житлом, а й освітою та медичним супроводом.

Миколаїв займається забезпеченням води.

Хмельницький та Вінниця стають енергетичними хабами для стійкості.

Кожне місто має свій власний шлях.

Але всі разом вони роблять Україну сильнішою.

Це якраз сила децентралізації.

Єврокомісарка зазначає, що саме реформи децентралізації та публічного адміністрування знаходяться всередині українського шляху до Європейського Союзу.

І повномасштабне вторгнення підсвітило, як децентралізація може збільшити стійкість та безпеку – місцеві органи влади стали героями стійкості.

Підсумовуючи свою промову, Марта Кос сказала: "Я буду робити все, щоб ви стали членом ЄС так швидко, як тільки можна".

"Місцеве самоврядування – це фундамент будь-якої держави", – Андрій Садовий.

Міський голова Львова Андрій Садовий зауважив, що приїзд на Тиждень стійкості пані Єврокомісарки з питань розширення ЄС Марти Кос є чітким сигналом, що місцеве самоврядування є фундаментом будь-якої держави: "Коли ми говоримо про Європейський Союз, то повинні розуміти, що це не лише союз країн, це є союз регіонів, міст та громад, тому що саме громада є основою основ будь-якої країни.

Ми бачимо, як різні політичні кризи вирують в європейських країнах, а власне міста показують стійкість, твердість та відбудовоздатність – resilience (резильєнтність – укр.)".

За словами пана Андрія, саме українці мають показати нашим європейським колегам, що означає резильєнтність у часи війни, адже Росія вже сьогодні залітає дронами в країни ЄС та проводить провокації, яких, ймовірно, ставатиме більше.

"Я думаю, що сьогодні кожен лідер громади з країн Європейського Союзу має приїхати в Україну, щоб зрозуміти, що таке шелтер, атака дронів, чи які є системи протидії", – звертається міський голова до Єврокомісарки.

Тезу про важливість переймання українського досвіду стійкості у стані війни підтримує і Дмитро Теперик, генеральний директор Національного центру обізнаності з питань оборони та безпеки (Естонія), співзасновник ГО "Стійка Україна".

Пан Дмитро каже, що Україна у військовому плані є прикладом стійкості для всього світу.

Країни Балтії та, зокрема, Естонія вивчають наш досвід і як у сфері оборони, програмуванні дронів, так і цивільного захисту, зокрема побудови укриттів, створення систем оповіщення та організації населення на низових рівнях, наприклад, на рівні ОСББ.

Як зазначає пан Дмитро Теперик, уряд Естонії вже зараз думає над виділенням коштів для забезпечення мешканців багатоповерхівок генераторами та іншими засобами, які будуть помічними при блекаутах.

Олег Саакян – політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості – підкреслює, що тема стійкості в Україні актуалізувалася з повномасштабним вторгненням: "(Міжнародна спільнота – ред.) нам давала дні, тижні місяці.

А потім дивувалися, як же так сталося, що Україна демонструє стійкість".

За його словами, стійкість у країнах ЄС та НАТО традиційно визначається як здатність державних інституцій забезпечувати безперервність функцій під час криз.

Та приклад України показав, що справжня стійкість виходить з активної ролі суспільства.

Наочним прикладом є прифронтові громади, які продовжують не лише функціонувати, а й розвиватися в умовах тотальної невизначеності та небезпеки.

Регіна Харченко, виконуюча обов’язки міського голови Запоріжжя, називає питання цивільного захисту в прифронтових містах "цивільним виживанням".

Адже тільки за останній тиждень Росія обстріляла Запоріжжя 34 рази, внаслідок ударів загинуло 5 людей і 140 будинків зруйновано.

Знелюднення міст є великою проблемою, говорить пані Регіна, підтримуючи думку Володимира Лупація, співзасновника Національної платформи стійкості та згуртованості.

"Вибухи неможливо запланувати", – констатує виконувачка обов’язків очільника Запоріжжя, проте зазначає, що мешканці знайшли в собі сили підтримувати одне одного і місту вдається не тільки відновлюватися самому, а й допомагати іншим.

Зараз у Запоріжжі проживає 700 тисяч людей, з них 156 тисяч – внутрішньо переміщені особи, які виїхали з зони бойових дій.

Історія Запоріжжя і його героїчної стійкості не є поодинокою.

Такими ж сміливими є Харків, Херсон, Суми та Чернігів тощо.

Не менш стійкими є Львів, Вінниця, Житомир чи інші так звані тилові регіони, які з великою війною стали хабами для переселенців, ветеранів і працюють над забезпеченням війська та українського бюджету.

Тиждень стійкості українських міст зібрав близько 250 представників і представниць українських громад, європейських експертів і став майданчиком для десятків лідерів громад, які разом з міжнародними партнерами та представниками бізнесу зуміли проговорити болючі питання про те, як громади стикаються з браком матеріальних ресурсів, відтоком економічно-активного населення, відновленням соціальної інфраструктури, браком професійних кадрів в органах місцевого самоврядування та відсутністю єдиних стандартів і практик, доступних для кожної громади у сфері стійкості.

Адже саме стійкість дозволяє громадам долати наслідки війни та криз, а партнерство місцевого самоврядування, держави, громадянського суспільства та міжнародних організацій є ключем до відбудови й сталого розвитку.

Підсумком заходу стало напрацювання Резолюції стійкості українських міст з метою забезпечення пунктів про створення фінансового інструменту ЄС для посилення стійкості громад в Україні та масштабування досвіду стійкості громад в Європі.

Резолюцію надішлють Єврокомісарці з питань розширення ЄС, Президенту України, Голові Верховної Ради та Прем’єр-міністерці України.

У документі прописані детальні кроки, які має зробити українська влада, щоб підтримати громади та зробити їх безпечнішими та стійкішими.

"Україна може запропонувати світу унікальну формулу стійкості, бо сьогодні саме у нас виробляються її нові стандарти", – наголошують експерти Національної платформи стійкості та згуртованості.

Тиждень стійкості українських міст організовує КУ Інститут міста спільно з Львівською міською радою, за підтримки проєкту "Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)", який є частиною німецької допомоги перехідного періоду, що надається на замовлення Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.