Блекаут у Києві: чого Путін досяг нічним обстрілом та яка головна загроза попереду

Росіяни б’ють по маневровій генерації столиці

Київ оговтується від нічного повітряного удару Росії. Агресору вдалося влучити по об’єктах критичної інфраструктури, що призвело до блекауту на лівому березі столиці — зникли електрика та вода.

Київ на декілька годин занурився у темряву, а у кранах зникла вода. Було відсутнє повноцінне сполучення метрополітену з лівого на правий берег, а також не вийшли на лінії тролейбуси та трамваї. Місто вже переживало подібне у 2022 році, коли масовані обстріли столиці розпочалися саме 10 жовтня.

Оцінка уражень та причини блекауту

Відразу важко сказати, яких саме масштабів ураження противник завдав столичним ТЕЦ та іншим об’єктам.

Михайло Гончар, президент Центру «Стратегія ХХІ» та експерт з енергетичної безпеки, вважає, що ситуація важка, але не катастрофічна.

«Ймовірно, що до кінця дня буде повна картина і оцінка завданих уражень. Гадаю, що електропостачання у Києві буде відновлено протягом дня. Буде введено відповідний графік аварійних відключень і наразі важко сказати скільки часу він буде застосовуватися. Щодо того, що це не був настільки масований і комбінований удар по Києву, як це бувало раніше, але який призвів до наслідків, яких раніше не було, то тут варто розуміти, що удар удару різниця: іноді й одного прицільного удару вистачає, щоб серйозно пошкодити систему. Але якщо електрики немає лише пів доби, то це, звичайно, ситуація важка, але не катастрофічна», — зазначає експерт.

Захист «Укренерго»: «панцер черепахи» та рівні укриттів

Гончар переконаний, що захист на енергетичних об’єктах є і він працює, інакше наслідки були б значно гіршими.

Експерт не погоджується зі звинуваченнями на адресу «Укренерго» щодо захисту, заявляючи, що оператор Об’єднаної енергосистеми зробив найбільше порівняно з іншими учасниками ринку.

«На адресу „Укренерго“ зараз лунає забагато відвертої брехні. Це просто наїзд. А третій рівень захисту, вибачайте, це колосальні витрати. Щоб зробити цей, умовно кажучи, „панцер черепахи“ над енергетичним об’єктом, потрібно багато часу та коштів. Тому було прийняте в принципі оптимальне рішення — робити максимально інженерний захист другого рівня», — зазначає Гончар.

Він пояснює, що це рішення було виправданим через зміну тактики повітряних атак ворога:

«Перший рівень захисту від дронів не рятує, бо росіяни покращили точність цих засобів повітряного нападу, тому він захищає тільки від уламків. А ось інженерний захист другого рівня — арочна конструкція — захищає трансформатори від прямого попадання „Шахеда“, — пояснює експерт.

Провал захисту: хто «гавкнувся» і чому Обленерго поклалися на донорів

На тлі системної роботи «Укренерго», Гончар різко критикує інші компанії за бездіяльність щодо фізичного захисту об’єктів.

Про «Нафтогаз»:

«От наприклад, „Нафтогаз“ практично нічого не робив для захисту своїх енергетично важливих об’єктів. Тому і маємо „результат“, що практично дві третини українського газовидобутку „гавкнулися“ після російських атак. До них є питання. Що ви зробили для захисту? Думали, що росіяни будуть бити тільки по енергосистемі, а по вас ні? Насправді ще на весні 2024 року росіяни показали, що вони будуть робити, завдаючи ударів по газовій інфраструктурі, коли стали нищити наземні об’єкти підземних сховищ газу. Минуло 1,5 року, і ніхто нічого для захисту не зробив», — зауважує Гончар.

Про Обленерго:

«Ще гірша ситуація у розподільчих підстанцій обленерго. Там ніхто майже не робив взагалі ніякого захисту. Стратегія була така: донори дадуть нам гроші, і ми купимо нове обладнання. Це й уся стратегія. А тепер, як візьмеш нове обладнання, якщо стільки всього побив ворог. Тим часом „Укренерго“ зробило певний запас обладнання та інженерний захист, і на тлі інших — зроблено багато», — пояснює експерт.

Головна стратегічна загроза та цілі Путіна

Гончар переконаний, що загнати Україну у повний блекаут росіянам буде важко, але вони можуть уразити окремі критично важливі об’єкти.

«Удари які відбулися зараз — свідчать про те, що росіяни б’ють по маневровій генерації. Після чого наша енергосистема стає не гнучкою. І з’являється небезпека блекауту. Але знову ж таки, тут не варто кричати „Караул!“ або „Все пропало!“, бо так чи інакше наша енергосистема має стійкість і гнучкість, але ніхто не знає скільки вона зможе витримувати такі екстремальні події», — пояснює фахівець з енергетичної безпеки.

На думку експерта, найбільша загроза полягає у повторенні сценарію ізоляції атомних електростанцій.

«Найбільша загроза це повторення того, що росіяни намагалися зробити 26 серпня 2024 року. Себто прицільними ударами по підстанціях, через які йде потік електроенергії з енергоблоків наших АЕС. Ціль — ізолювати їх від енергосистеми. Після цього в енергосистемі виникне колосальний дефіцит, бо у нас більше половини електроенергії, що виробляється — це енергія атомних енергоблоків», — підсумовує Михайло Гончар.