Хто і чому паралізує роботу Конституційного суду України

Верховна Рада не змогла обрати двох суддів Конституційного суду України, хоча була зобов’язана це зробити давно. Парламент, президент і з’їзд суддів ніяк не завершать формування суду, попри тиск міжнародних структур. Наслідок – робота загальмована, важливі справи роками припадають пилом, зазначає видання ВВС News Україна.

Загальна чисельність Конституційного суду – 18 суддів. До середини літа 2025 року їх було лише 11, унаслідок чого суд не мав кворуму і його робота була паралізована. Судді ходили на роботу, але ухвалення рішень було неможливим – не вистачало голосів.

Президент мав призначити трьох суддів, парламент та з’їзд суддів – по два.

У червні Володимир Зеленський за своєю квотою призначив одного суддю – Олександра Водяннікова – і кворум нарешті з’явився.

12 суддів – це мінімальний склад КС, коли рішення можуть ухвалюватися. Однак і така кількість не була гарантією стабільного ухвалення рішень. Бо відсутність хоча б одного судді через хворобу чи інші обставини – це знову недієздатний Конституційний суд.

“Наші європейські партнери тикали владу носом як кошенят в калюжу, адже країна, яка претендує не членство в ЄС, не має дієздатного Конституційного суду”, – заявляла у парламенті співголова опозиційної фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко під час розгляду кандидатур на посаду суддів.

Депутати обирали двох суддів серед чотирьох кандидатів, але жоден із них не набрав достатньої кількості голосів. Коли будуть призначені решта суддів за квотами президента і з’їзду суддів, також не відомо. Досить тривале непризначення суддів дає підстави політичним експертам говорити про свідоме затягування цього процесу.

Тест на доброчесність

Судді Конституційного суду обираються на термін не більше ніж 9 років. Тож у разі завершення повноважень вони йдуть у відставку і на їхнє місце мають призначити інших. І цей процес обрання нових суддів виявився непростим для влади.

З кінця 2023 року в Україні запроваджена нова процедура відбору суддів. З’явилася Дорадча група експертів (ДГЕ), яка має надавати висновок про професійність і моральність кандидатів. Залучення незалежних експертів було вимогою Брюсселя до України як кандидата на членство в Євросоюзі.

Половина у Дорадчій групі експертів – це представники міжнародних інституцій, зокрема, Венеціанської комісії Ради Європи. Решта – українські правники. Вирішальний голос про фахові й моральні якості кандидатів на посади суддів мають міжнародні експерти.

Затягування з призначенням суддів неофіційно пояснювали, зокрема, тим, що експерти не знаходили кандидатів, які б повною мірою відповідали критеріям доброчесності і професійності. Саме Володимир Зеленський кілька років тому підписав закон, яким запроваджувалася нова процедура обрання членів Конституційного суду за участі міжнародних експертів.

За словами політолога Володимира Фесенка, якби суд відновив нормальну роботу, йому б довелося розглядати дуже чутливі питання, які можуть ініціювати опоненти Володимира Зеленського. Наприклад, про продовження його повноважень під час воєнного стану, про проведення виборів.

“І хоча з державницьких позицій відповіді на ці питання зрозумілі, є ризик, що деякі політичні сили можуть в це погратися і вдарити по Зеленському”, – наголошує Володимир Фесенко.

Він не виключає, що це стримує президента від призначення суддів. Сам Володимир Зеленський тривале непризначення суддів не коментував. Щодо парламенту, який провалив голосування за двох кандидатів, то тут, з одного боку, пропрезиденські сили діяли в інтересах ОПУ, з іншого – імовірно, фракціям не вдалося домовитися, вважає він.

“Раніше як було: політичні сили неофіційно домовлялися про умовно квотний розподіл крісел у суді, залежно від того, яка політична сила при владі”, – пояснює Володимир Фесенко.

“Зараз ситуація інша – кандидатів обирають за конкурсом і вони не є партійними кандидатами. І тепер цей квотний принцип не може спрацювати. Зараз ніхто не впевнений, на чиєму боці можуть опинитися нові судді”, – вважає політолог.

Тому, каже Володимир Фесенко, відбулося “взаємне блокування” фракцій у парламенті, які не змогли домовитися.

Що із кандидатами від з’їзду суддів

Зараз Дорадча група експертів, яка є тим “ситом”, що просіює кандидатів на моральність і професійність, вивчає документи кандидатів, серед яких згодом з’їзд суддів України обере двох суддів.

ДГЕ до кінця цього року має провести співбесіди, розглянути кейси кандидатів і лише після цього з’їзд зробить свій вибір. Тобто імовірність того, що у 2025 році КС отримає ще двох суддів за квотою суддівського з’їзду є, але не надто висока.  Коли заповнять свою квоту парламент і президент, не відомо.

“Як показує практика – навіть одне призначення займає кілька місяців”, – зазначала експертка “Лабораторії законодавчих ініціатив” Світлана Матвієнко.

За її словами, рейтингові списки кандидатів Дорадча група експертів передала конкурсній комісії при президентові та Комітету ВРУ з питань правової політики ще у лютому 2025 року. І з того часу, тобто впродовж восьми місяців, був призначений лише один суддя за квотою президента.

З такими темпами говорити про відновлення нормальної роботи суду складно.

Справи без розгляду лежать роками

У той самий час у самому суді постійно звітують про свою роботу.  Зокрема, в останньому звіті вказується, що у вересні відбулося 112 засідань, на яких КСУ ухвалив 197 актів, з них 97 – це ухвали Великої палати Суду, решта – першого та другого сенатів КСУ, тобто, остаточного розгляду справ ще немає. Однак, як вважають експерти, це справи, за якими судді легко збирають консенсус, оскільки вони не є контроверсійними, без політичної складової.

У той самий час багато справ лишаються без розгляду роками. І серед них ті, що мають загальнодержавний інтерес. Красномовний приклад – звернення депутатів Верховної Ради з проханням тлумачити статтю 4 Конституції про єдине громадянство в Україні.

Під час ухвалення закону про запровадження множинного громадянства у липні цього року багато правників називали президентський проєкт антиконституційним. Але про конституційність може робити висновки лише Конституційний суд.

Звернення 99 депутатів лежить у суді з 2021 року і за цей час відбулися лише перші відкриті слухання у цій справі, деяких учасників тих слухань вже немає серед живих. Неодноразово судді відкладали розгляд справи про конституційність запровадження ринку землі.

“Лабораторія законодавчих ініціатив” звертає увагу ще на один результат роботи суду.

Суддя Василь Лемак влітку розповідав, що за роки широкомасштабної війни КС ухвалив кілька десятків рішень по суті. І більшість цих рішень за зверненнями громадян були про невідповідність Конституції.

“Тож Конституційний суд, що не працює, – це свято для тих, хто волів би й далі порушувати Основний закон”, – підсумовує Світлана Матвієнко.

Як наголошує Володимир Фесенко, “намагання мати вплив на Конституційний суд, як і у попередні роки, на жаль, нікуди не ділося”, тому без домовленостей у стосовно кандидатур між різними політичними силами отримати дієздатний суд не вдасться.

Інший сценарій – президент, парламент та з’їзд суддів таки доформують Конституційний суд під тиском міжнародних інституцій, як це вже було неодноразово, коли Київ затягував з призначенням членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та директора Національного антикорупційного бюро.

Автор: Світлана Дорош, Київ

Джерело:  ВВС News Україна